- •Питання.
- •1. Об'єкти та суб'єкти архітектурно-проектної діяльності.
- •2. Цілі і завдання архітектурно-проектної діяльності.
- •3. Учасники архітектурно-проектної діяльності.
- •4. Інформаційне забезпечення процесу проектування
- •5. Система нормативної документації в Україні щодо проектної діяльності.
- •7. Сутність та ключові положення зу «Про архітектурну діяльність»
- •8. Основні положення дбн 2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва.
- •9. Регіональні правила забудови.
- •10. Місцеві правила забудови.
- •11. Технологічне забезпечення процесу проектування.
- •12. Комплекс вихідної інформації для проектування.
- •13. Підготовка до проектування (передпроектні роботи).
- •14. Договір на проектні роботи.
- •15. Якість проектування та вимоги до якості проекту.
- •17. Стадії проектування.
- •Стадійність
- •Середньої складності
- •24. Погодження та затвердження проектної докумнтації.
- •25. Сутність організації та її основні ознаки.
- •26. Формальні та неформальні групи в організаціях
- •27. Створення (проектування) організації
- •28. Розподіл праці та спеціалізація
- •29. Централізація та децентралізація
- •30. Департаментизація та кооперація.
- •31. Ієрархія організації та її складові частини
- •32. Організаційна структура проектної організації
- •33. Організаційні процеси в проектній діяльності
- •34. Процеси комунікації в організації.
- •35. Прийняття рішень в організації.
- •36. Методи прийняття рішень.
- •37. Процеси кар'єри та соціалізації в організації.
- •38. Управління конфліктами в організації
- •40. Внешняя среда и ее влияние на деятельность организации.
- •41. Організаційний розвиток як процес підвищення результативності
- •42. Організаційна ефективність та шляхи її підвищення
33. Організаційні процеси в проектній діяльності
Серед основних організаційних процесів розрізняють:
комунікація- це передання інформаціі та іі інтерпритація шляхом використання загальнопринятих слів;
соціалізація- набуття осбистих цінностей та поведінки того чи іншого суспільства;
консультація- згрунтованність та вирішення задач;
адаптація
змагання (конкуренція)- відбуваеться на горізонталному рівні;
емоційна індефікація
прицняття рішень.
Комунікаційні процеси:
Між організацією та іі середовищем;між рівними комун-іі в орг-ціі(комунікаційні мережі орг-ій можуть бути горизонтальні ,диогональні та інш.),завдання формальноі організаційноі стр-ри полягає в тому , щоб надати комунікаційним потокам вірний напрямок.Розміри підрозділів орг-цііобмежують можливості розвитку ком-ні мережі;неформальні комунікаціі;міжособові ком-ціі.
Організаційні фактори повинні підкріплювати один одного і перебувати в гармонії, щоб зробити організацію ефективною. Тому кожен з них потрібно проаналізувати і залежно від результатів аналізу скорегувати або змінити, щоб забезпечити необхідну взаємну підтримку і гармонію. Ключовим фактором є спільні цінності; у минулому особи, відповідальні за ухвалення рішення в організаціях, звичайно не звертали на них серйозної уваги. Однак деякими організаційними факторами легше, ніж іншими оперувати, тобто аналізувати їх і піддавати змінам.
34. Процеси комунікації в організації.
Термін "комунікація" у широкому тлумаченні означає спілкування. У вузькому розумінні міжособистісна комунікація є складним процесом, під час якого відбувається не лише обмін інформацією, а й її формування, отримання, відправлення, уточнення, перероблення, обговорення, розвиток.
Види комунікації:
1. Комунікація між організацією та її середовищем;
2. Міжрівневі комунікації в організації.
Комунікаційні мережі в організації можуть бути вертикальні, горизонтальні та діагональні.
Завдання формальної організаційної структури полягає в тому, щоб надати комунікаційним потокам вірний напрямок.
Розміри підрозділів в організації обмежують можливості розвитку комунікаційної мережі.
3. Неформальні комунікації.
4. Міжособові комунікації.
В процесі комунікації можна виділити 4 базові елементи:
1. відправник - це особа, що генерує ідеї, збирає або передає інформацію;
2. повідомлення - інформація закодована у вигляді символів;
3. канал - засіб передання інформації;
4. отримувач - особа, якій надійшла інформація.
При обміні інформацією відбувається декілька етапів:
1. зародження ідеї;
2. кодування та вибір каналу;
3. передання;
4. декодування.
В ІДПРАВЛЕННЯ
К ОДУВАННЯ ТА ВИБІР КАНАЛУ
П ОВІДОМЛЕННЯ
К АНАЛ
О ТРИМУВАЧ
С ПРИЙНЯТТЯ
С ПРИЙНЯТТЯ ПОВІДОМЛЕННЯ
І НТЕРПРИТАЦІЯ
етап відправлення
зворотній зв'язок
35. Прийняття рішень в організації.
Прийняття рішень - це свідомий вибір з наявністю варіантів або альтернатив напрямку дій, що скорочує відстань між теперішнім та майбутнім станом об'єкту.
Прийняття рішень в організації характеризується як:
1. свідома та цілеспрямована діяльність;
2. поведінка, що ґрунтується на фактах та цінностних квитанціях;
3. процес взаємодії членів організації;
4. вибір альтернатив в рамках соціального та політичного організаційного середовища;
5. частина загального процесу управління.
Розрізняють 2 рівня рішень в організації: індивідуальний та організаційний.
Процес прийняття рішень складається з етапів:
П ерший етап - визначення необхідності рішення:
- сприйняття та визначення проблеми;
- інтерпретація та формулювання проблеми;
- визначення критеріїв успішного рішення.
Другий етап - розробка рішення:
- розробка альтернатив;
- оцінка альтернатив;
- вибір альтернативи.
Т ретій етап - виконання рішення:
- організація виконання рішення;
- аналіз і контроль виконання;
- зворотній зв'язок та корегування.