Синоніми, омоніми, пароніми у діловому мовленні

У діловому мовленні часто доводиться використовувати омоні-ми, синоніми, пароніми.

Омоніми – це слова, що однаково звучать, але мають різне значення. Омоніми з'являються внаслідок: – звукових змін у процесі розвитку мови; – випадкового збігу звучання слова рідної мови і засвоєння з іншої мови; – випадкового збігу звучання форм різних слів. Наприклад: гривня – грошова одиниця, і гривня – жіноча прикраса; сон це – сонце, шию (я шию) – шию (повернув шию). Існує також явище міжмовної омонімії - продукт взаємодії близькоспоріднених мов, сплутування однакових за звучанням слів, що позначають різні поняття у різних мовах. Це дало змогу називати міжмовні омоніми "фальшивими друзями перекладача", "підводними рифами у мовленні", "ключами, що відмикають зовсім різну дійсність". Провокаційна близькість слів - однаковість (чи приблизна однаковість)звучання - створює проблему в міжкультурній комунікації, є причиною двозначних ситуацій або словесною пасткою під час перекладу

синоніми – це слова, які мають близьке або тотожне значення, але відрізняються звучанням. Групи: а)лексичні синоніми, що відрізняються смисловими відтінками:

відомий — видатний, славетний, знаменитий; стислий — короткий, лаконічний; здобуток — досягнення, завоювання;

дефект — недолік, вада. б)стилістичні синоніми, що відрізняються емоційно-експресивним забарвленням:

говорити — мовити, промовляти, ректи, верзти, балакати, базікати,теревенити; в) абсолютні синоніми, які не мають відмінностей у значенні: століття — сторіччя; процент - відсоток; аплодисменти — оплески; площа - майдан; шеф — керівник. Однією зважливих функцій синонімів є урізноманітнення викладу, уникнення монотонності, повторення. Основуючись на певному значеннєвому нюансі слова можна виділити, підсилити, уточнити, оцінити, а отже висловити думку якнайдоречніше. Для цього є синонімічні ряди: відносини – стосунки, взаємини, взаємовідносини; авторитет – повага, пошана, престиж, вага, репутація. Багато слів з одного синонімічного ряду мають певні значеннєві відтінки, які треба врахувати, щоб висловитися точно: Замісник, заступник. Замісник (посадова особа, яка тимчасово виконує обов’язки керівника), заступник (офіційна назва особи, друга посади після керівника) Пароніми -слова, які дуже близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням. Саме ця близькість, незначна звукова різниця у мовленні спричиняє труднощі у засвоєнні

і призводить до помилок. Паронімія - явище, поширене у всіх сферах мовної діяльності. Наприклад: білуха, білуга; паливо, пальне; покажчик, показник; свійський, світський; додолу, додому. Ці слова відрізняються переважно суфіксами, рідше префіксами і закінченнями. Неправильне вживання слів-паронімів у повсякденному мовленні призводить до непорозуміння, іноді створює комічний ефект (сплутування

слів уява/уявлення, компанія/кампанія; поява незрозумілих слів, замість фотогенічний- фотогігієнічний та ін.).

3 -4 лексикографічні словники

Бибик, С. П.

Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / С. П. Бибик, Г. М. Сюта. - Х. : Фоліо, 2006. - 623 с. Словник містить близько 35 тисяч слів і словосполучень. Ці слова увійшли в українську мову в різні часи з різних мов. У словнику представлено іншомовні слова, що зустрічаються в повсякденному житті, а також терміни із різних галузей знань. Словникова стаття містить граматичну та стилістичну інформацію про запозичення, фіксує його значення, що склалися давно, а також ті, що розвинулися в останні роки. Новизну пропонованої лексикографічної праці визначає подання словотвірних можливостей кожного із запозичень, прикладів уживання слова. Словник розрахований на широке коло читачів.

Одинандцятитомний «Словник української мови» (СУМ-11) — перший в історії великий тлумачний словник української мови. Укладений колективом співробітників Інституту мовознавства АН УРСР під керівництвом академіка Білодіда. Виданий у 1970 — 1980 роках видавництвом «Наукова думка» (Київ). Словник відбиває стан українськї літературної мови від Івана Котляревського до кінця 1970-х років. Містить 134 058 слів.

Крім загальновживаної лексики і фразеології, СУМ охоплює також значну частину лексичного складу мови, що відійшла до пасивного мовного фонду, але свого часу активно вживалася і тому засвідчена як у фольклорі, так і в творчості майстрів слова; фіксуються у словнику часто вживані діалектизми та слова, що стоять на межі літературного вживання.Включаючи великий і різноманітний лексико-фразеологічний матеріал, СУМ має нормативне спрямування. Це забезпечено зокрема: добором лексики для його реєстру; розкриттям через тлумачення основних значень та відтінків значень реєстрових слів; поданням найважливіших граматичних форм і наголосу цих слів; наведенням до них стилістичних ремарок і визначенням сфери їх уживання; ілюстраціями вживання витлумачуваних слів та фразеологізмів, що дають живі приклади правильного вживання слів та підтверджують їх стилістичну характеристику.

Словник укладено на основі кількамільйонної лексичної картотеки української мови, що базується на українській художній, перекладній, науковій, науково-популярній та політичній літературі, збірках народної творчості, газетах, журналах, підручниках, посібниках, довідниках та мемуарах.

Етимологі́чний словни́к украї́нської мо́ви — словник, що розкриває етимологію — походження та історію семантики слів української мови. Подає розширений матеріал по кожній словниковій статті, вказує відповідники українських коренів та словоформ в інших слов'янських та індоєвропейських мовах.

Словник укладено в Інституті мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України. Головний редактор - О.С.Мельничук.

Виходить друком з 1982 р. у видавництві «Наукова думка».

Станом на 2012 р. із запланованих 7 томів вийшло 6:

Цей фундаментальний словник, за свідченням фахівців, є найбільшим за обсягом і найкращим з усіх етимологічних словників окремих слов'янських мов. Він подає етимологію і характеризує стан етимологічної розробки усіх зафіксованих у ХІХ–ХХ ст. слів української мови та її діалектів за винятком найрегулярніше утворюваних похідних форм, застарілих слів та вузькофахових термінів іншомовного походження.