55 Лізингові операції поділяються на декілька груп, залежно від:

І. Характеру відносин власності:

Оперативний лізинг – оренда майна, обладнання на термін, менший за термін його функціонування і витрати за термін оренди не покриваються для лізингодавця. По закінченню терміну лізингової угоди можна з повернути майно лізингодавцю, або відновити договір на нових умовах.

Фінансовий лізинг – це угода, яка передбачає купівлю лізингодавцем обладнання на замовлення клієнта якому і здає у довготермінову оренду, при цьому вартість обладнання й експлуатаційні витрати повністю окуповуються лізингодавцю протягом терміну оренди. Лізингоодержувач після закінчення терміну договору викуповує об’єкт лізингу за залишковою вартістю.

Поворотний лізинг – характерний тим, що власник обладнання продає його лізинговій компанії й одночасно бере це обладнання в неї в оренду. Найбільш використовується тоді, коли власник обладнання таким чином поліпшує своє фінансове становище.

Чистий лізинг – це відносини, при яких лізингоодержувач бере на технічне обслуговування орендне майно і в платежі за лізингом не додаються витрати лізингодавця з експлуатації майна, тобто – це чисті платежі.

Револьверний лізинг – характерний тим, що в лізинговій угоді передбачається періодична заміна обладнання, за вимогою лізингоодержувача, на найсучасніші зразки.

ІІ. Природи об’єкта лізингу.

- лізинг рухомого майна;

- лізинг нерухомого майна;

- лізинг споживчих товарів тривалого користування;

ІІІ. Ринку, на якому здійснюються лізингові операції.

– внутрішній;

– міжнародний.

Міжнародний лізинг може бути двох видів:

- прямий – це лізингова угода, при якій дві сторони перебувають у різних державах і підпорядковуються різним юридичним і податковим положенням.

- непрямий – це лізингова угода, при якій дві сторони є юридичними особами однієї країни, але капітал однієї з них, хоча би частково, належить іноземним банкам чи іноземним лізинговим компаніям.

Крім цього, міжнародний лізинг поділяють на:

а) експортний лізинг – постачальник і лізингова фірма – в одній країні, а лізингоодержувач – за кордоном;

б) транзитний лізинг – всі три сторони належать до різних країн;

в) імпортний лізинг – лізингоодержувач і лізингова компанія – в одній країні, а постачальник – в іншій.

До кредитних банківських операцій відносяться тільки операції з фінансового лізингу, які з економічного погляду розглядаються як кредити в інвестиційну діяльність.

Особливу складність становить розрахунок платежів за лізингом. Лізингоодержувачі щомісяця сплачують лізингодавцю суму за використання орендованого майна у вигляді лізингової плати, яка включає в себе:

• частину вартості об’єкта лізингу;

• суму, що сплачується як проценти за залучений кредит для придбання майна за договором лізингу;

• інші витрати лізингодавця, які передбачені договором лізингу.

.56. Валютний ринок — це офіційний центр, де відбувається купівля-продаж іноземних валют на основі попиту та пропозиції.

Суб’єкти валютного ринку — продавці, покупці, посередники. Національні валютні ринки існують у більшості країн світу, вони обмежуються економічним простором конкретної країни і регу-люються її національним валютним законодавством.

57. Конверсійні операції (Forex Exchange Operations) — це угоди між учасниками валютного ринку щодо обміну грошових сум, номінованих у валюті однієї країни, на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату.

Залежно від терміну виконання конверсійні операції поділяються на:

• поточні (типу spot (спот));

• строкові (типу forward (форвард), swap (своп), option (опціон), futures (ф'ючерс)

58 Валю́тний курс – вираз ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях іншої. Фіксація валютного курсу здійснюється або відповідно до золотого паритету (гарантованим золотим змістом національної грошової одиниці), або за міжнародною угодою. При класичному золотому стандарті, тобто при вільному розміні валют на золото в центральному банку, валютний курс встановлювався в пропорціях до їх золотого вмісту.

Для конвертованих валют в основі курсу лежить валютний паритет. Проте курси валют майже ніколи не збігаються з їхнім валютним паритетом. В умовах міжнародної торгівлі і інших зовнішньоекономічних акцій співвідношення надходжень і платежів в іноземній валюті і, отже, попит і пропозиція іноземної валюти не знаходиться у рівновазі. При активному платіжному балансі курси іноземних валют на валютному ринку даної країни падають, а курс національної грошової одиниці підвищується. Зворотне відбувається у разі, коли країна має пасивний платіжний баланс. Тому в більшості країн разом з твердим офіційним курсом національної валюти також існує вільний. За офіційного паритету здійснюються розрахунки центральних національних банків та інших валютно-фінансових установ між різними країнами і з міжнародними організаціями. Розрахунки між приватними особами і організаціями, виходять із зовнішньоторговельних і зовнішньоекономічних зв'язків та здійснюються по вільному курсу.