Лекція 8 Метод розгортання функції якості qfd

1. Поняття про метод розгортання функції якості QFD

2. Етапи побудови матриці QFD

1. Поняття про метод розгортання функції якості qfd

Метод розгортання (структурування) функції якості (Quality Function Deployment) – QFD розроблений в Японії на початку 70-х років. Його мета – врахувати вимоги споживачів при плануванні і проектуванні продукту та технології його виробництва.

QFD-метод пов’язує вимоги споживача до продукції з її технічними показниками і параметрами процесу її виготовлення. Реалізується QFD на стадіях проектування та планування продукції, що у відповідності до правила «10-ти кратної вартості невідповідності» значно знижує витрати на забезпечення якості.

Правило 10-ти кратної вартості невідповідності говорить про те, що усунення невідповідностей при розробці обходиться – 10 грн.; на етапі конструювання – 100 грн.; на стадії виробництва – 1000 грн.; на етапі реалізації в торгівельній мережі – 10000 грн., і т. д. Цей простий розрахунок показує, що потрібно проектувати і планувати продукцію надійними методами, які усувають виникнення невідповідностей. Одним із таких методів є QFD.

Врахування взаємозв’язку між вимогами споживачів і технічними характеристиками продукції дає можливість забезпечити конкурентоспроможність продукції;

Споживачів і виробників цікавлять різні властивості продукції:

• виробників – параметри технологічних процесів, умови виробництва, собівартість виробу, його ціна, рентабельність та ін.;

• споживачів – споживчі показники, наприклад, комфортність, дизайн, ремонтопридатність, надійність,довговічність та ін.

Споживач, не будучи технічно грамотним, формулює вимоги до продукції на рівні відчуттів, побутовою мовою. Завдання виробника – почути «голос споживача», перевести її на технічну мову і врахувати при виробництві продукції.

2. Етапи побудови матриці qfd

В процесі розгортання функції якості QFD формується робоча матриця «QFD-матриця», відома як «Будинок якості» (рис. 16), який має:

• дах і стелю;

• стіни;

• фундамент.

Побудова «Будинку якості» відбувається за такими етапами:

1. Визначення очікувань споживачів стосовно нової продукції, яка планується до розробки та проектування.

Виробник повинен провести сегментування ринку і визначити сегмент для даної нової продукції. Наприклад: сегмент ринку дешевих автомобілів з обсягом двигуна 1,5-2 л. для молоді до 25 років.

Для визначення очікувань споживачів серед потенційних покупців проводять опитування, в результаті якого після обробки результатів отримують перелік очікувань споживачів, який записують на ліву стіну Будинку Якості.

2. Визначення ступеня вагомості споживчих вимог за бальною системою. В результаті отримують ще один стовбець з балами, які вказують на те, яке місце за вагомістю займає кожна вимога споживача. Записується вагомість споживчих очікувань на праву стіну Будинку Якості.

3. Визначення задоволеності споживачів існуючими на ринку аналогами продукції фірми-виробника і конкурентів в процесі соціологічного опитування. Задоволеність споживачі визначають також в балах. Наприклад: 1 – найменш задоволений, 5 – найбільш задоволений. Записується задоволеність споживачів на праву стіну Будинку Якості.

4. Створюється експертна група – команда спеціалістів, яка складає перелік найважливіших технічних показників продукції. Цей перелік оформляють у вигляді стовпців, якби «лежачи на боку» – це стеля Будинку Якості.

5. Аналіз парних взаємозв’язків між технічними показниками продукції і визначення:

• напряму зміни кожного показника для забезпечення потрібних значень очікувань споживачів. Технічні показники можуть збільшуватися (↑) або зменшуватися (↓).

• напряму зв’язку між технічними показниками, який може бути прямий (+) і обернений (-) . Склад таблиці парних порівнянь вище і нижче діагоналі ідентичний, тому при побудові Будинку Якості використовується одна половина цієї таблиці, яка відіграє роль даху.

6. Визначення значень технічних показників існуючих на ринку аналогів власного виробництва та виробів конкурентів. Для цього вироби можуть досліджуватись у лабораторії. Отримані значення записують як фундамент Будинку Якості.

7. Проводиться оцінка ступеню тісноти взаємозв’язків між технічними показниками виробу та очікуваннями споживачів. Джерелами такої оцінки є здоровий глузд, теоретичні знання, практичний досвід, експертні судження, спеціальні дослідження.

Тісноту взаємозв’язку оцінюють за такою шкалою:

• сильна тіснота – 9;

• середня тіснота – 3;

• слабка тіснота – 1.

Н а перетині стовпців і рядків в клітинах проставляють тісноту кореляційного зв'язку між технічними показниками виробу та очікуваннями споживачів. Якщо зв'язок відсутній – клітинка залишається пустою.

8. Визначення технічного значення за формулою: (11)

- кількість взаємозв’язків між і-тим технічним показником і очікуваннями споживачів;

- вагомість споживчого очікування;

- тіснота взаємозв’язку між і-тим технічним показником та очікуванням споживачів.

9. Визначення попереднього значення специфікації, яке покаже нам ті показники та характеристики проектованого виробу, які дадуть йому можливість бути конкурентоспроможним на ринку.

Таким чином, QFD дає можливість:

1. визначити основні характеристики продукту з врахуванням побажань споживача;

2. уникнути коригування продукту після його появи на ринку, що дасть можливість зекономити кошти.

	маса автомобіля	міцність матеріалів корпусу	час розгону до 100 км/год.	Колір кабіни	Висота салону	Вагомість	Задоволеність споживачів
							"Ford"	"Mazda"	"Mitsubishi "
Очікування споживачів
1. "Хочу витрачати мінімум бензину"	9	1	9			5	3	3	3
2. "Щоб швидко їздити"	3	1	9			4	4	5	4
3."Гарний"				9		2	4	3	4
4. "Безпечний"		9	3		1	3	4	4	5
5. "Зручно сидіти"					9	3	3	3	2
6."Просторо в кабіні"					9	2	4	3	4
Технічне значення	57	36	90	18	48
Технічні показники
"Ford"	1000	700	7		150
"Mazda"	1200	900	5		140
"Mitsubishi "	1500	500	8		130
Одиниці виміру	Кг	МПа	С		См
Попереднє значення специфікації	1000	900	5		150

Рис. 16. Робочий лист QFD