3.4. Робота з програмою

Після запуску програми бачимо таке вікно:

На головній сторінці наведена певна інформація про програму та нагадування про правила введення значень.

Після початку роботи перше запитання буде про назву суперкласу. Таке запитання буде формуватись в разі відсутності записів в базі даних.

Після введення назви базового поняття натискаємо кнопку «OK». Щойно введена назва класу зникає з поля вводу і можна вводити наступний клас, але при бажанні можна перейти до введення властивості щойно введеного класу, перейшовши по посиланню «Далі».

Властивість класу можна вводити чи пропустити, адже в нашій онтології деякі класи не мають своїх специфічних властивостей, а утворюються на перетині класів. Зрозуміло, що суперклас не має надкласів, отже на цьому запитання про базове поняття закінчуються. У випадку, коли вводиться інформація про звичайний клас, який має надклас (або надкласи), то далі машина згенерує таке запитання (для прикладу задамо клас «скінченний»):

В даному випадку маємо один надклас, але для класів, які мають кілька надкласів у вікні можна обирати кілька значень.

Після введення всієї онтології, можна подивитись отримані визначення. Зрозуміло, що вони будуть дещо незграбними та штучними, але це не буде відображатись на їх зрозумілості.

В центральному фреймі отримаємо таку інформацію:

сильнозвязний - однобічно звязний для будь-яких двох вершин існує шлях в обох напрямках;

повний - звичайний кожна пара вершин сполучається ребром;

однобічно звязний - звязний орграф для будь-яких двох вершин існує шлях хоча б в одному напрямку;

кістякове дерево - суграф дерево ;

псевдограф - мультиграф містить петлі;

звичайний - скінченний неорієнтований ;

дерево - звязний не містить циклів;

підграф - частина графа множина вершин є підмножиною множини вершин графа, множина ребер містить всі ребра графа, які інцедентні вершинам підграфа;

суграф - частина графа множина вершин рівна множині вершин графа;

мультиграф - мішаний містить кратні ребра;

звязний - граф будь-яка пара вершин є звязною;

частина графа - граф множини вершин та ребер є підмножинами відповідних множин графа;

мішаний - граф містить ребра і дуги;

неорієнтований - граф містить лише ребра;

орграф - граф містить лише дуги;

порожній - нульграф має порожню множину вершин;

нульграф - граф має порожню множину ребер;

нескінченний - граф має нескінченну множину ребер або вершин;

скінченний - граф має скінченні множини ребер та вершин;

граф - упорядкована пара G=(V,E);

Розділ 4 охорона праці

4.1. Вплив електричного струму на людину

Промислова електрика — це електричний струм, що вироб­ляється промисловими підприємствами та індивідуальними джерелами струму для використання на виробництві й у побуті. Електрика виробляється генераторами на електростанціях і га­льванічними елементами в акумуляторах.

Крім корисної дії (джерело енергії для машин, пристроїв і агрегатів) електричний струм має і негативну сторону. Прохо­дячи через організм людини, струм справляє термічний, елект­ролітичний, механічний та біологічний вплив.

Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, не­рвів, серця, мозку та інших органів, які опиняться на шляху струму, що викликає в них серйозні функціональні розлади.

Електролітична дія струму виражається в розкладанні орга­нічних рідин, у тому числі й крові, що супроводжується значни­ми порушеннями їхнього фізико-хімічного складу.

Механічна (динамічна) дія струму виражається в розшару­ванні, розриві й інших подібних ушкодженнях різних тканин ор­ганізму, у тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних су­дин, судин легеневої тканини тощо, у результаті електродинамі­чного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пару від перегрітої струмом рідини тканин і крові.

Біологічна дія струму виявляється в подразненні живих тка­нин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають у нормально діючому організмі й най­тісніше пов'язані з його життєвими функціями.

Зазначене розмаїття дії електричного струму на організм людини нерідко приводить до електротравм, які умовно можна звести до двох видів: місцеві електротравми (як правило, це поверхневі ушкодження шкіри й інших м'яких тканин, а також м'язів і кісток) і загальні електротравми, так звані електричні удари (весь організм уражається через порушення життєво ва­жливих органів і систем).

Електротравма — травма, викликана впливом електричного струму чи електричної дуги.

Приблизний розподіл нещасних випадків від електричного струму в промисловості по зазначених видах травм є таким:

• місцеві електротравми — 20%;

• електричні удари — 25%; змішані травми — 55%.

Характерні місцеві електротравми — електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження і електрофтальмія.

Електричний опік — найбільш розповсюджена електротра-вма, виникає в 63% потерпілих від електричного струму. Опік ділянки тіла є наслідком перетворення електричної енергії в те­плову. Такий опік є тим небезпечнішим, чим вищою є сила струму. Найсильнішого впливу зазнають ті частини тіла, які без­посередньо контактують зі струмопровідною частиною. Найгір­ший варіант — дуговий опік. Цей вид опіку приведе до глибоко­го вигоряння й обвуглювання тканин. Великий контактний струм викликає важкі опіки в місцях входу і виходу.

Розрізняють чотири ступеня опіків:

• почервоніння шкіри;

• утворення міхурів;

• омертвіння всієї товщі шкіри;

• обвуглювання тканин.

Електричні знаки являють собою різко виражені плями сі­рого чи блідо-жовтого кольору на поверхні тіла людини. Зви­чайно знаки мають круглу чи овальну форму з діаметром 1-5 мм із поглибленням у центрі. Електричні знаки розташовуються за напрямком руху електричного струму. Уражена ділянка шкі­ри твердіє подібно до мозолі, відбувається омертвіння верхньо­го шару шкіри. Звичайно електричні знаки є безболісними і лі­кування їх закінчується благополучно.

Металізація шкіри — проникнення у верхні шари шкіри дріб­них часточок металу, що розплавився під дією електричної дуги. Кожна часточка металу має високу температуру, але малий запас теплоти і, як правило, не здатна пропалити одяг, навіть розлітаю-чись з великою швидкістю, тому вона уражає відкриті ділянки тіла. Уражена ділянка має шорсткувату поверхню. Потерпілий відчуває на ураженій ділянці біль від мікроопіків розплавленого металу і напругу шкіри від присутності в ній стороннього тіла.

Для працівника ОВС важливо знати зовнішні прояви при впливі електричного струму на людину. Електричні знаки і ме­талізація шкіри являють собою травми, по яких можна візуально визначити, що загибель людини відбулася від впливу електрич­ного струму.

Механічні ушкодження є здебільшого наслідком різких скорочень м'язів під дією струму. У результаті можуть відбутися розриви сухожиль, шкіри, кровоносних судин і нервової ткани­ни, можуть виникнути вивихи і навіть переломи кісток.

Електроофтальмія — запалення зовнішніх оболонок очей — роговиці і кон'юнктиви (слизової оболонки, що покриває очне яблуко), що виникає в результаті впливу потужного потоку уль­трафіолетових променів, які енергійно поглинаються клітинами організму і викликають у них хімічні зміни.

Електричний удар являє собою порушення живих тканин організму під впливом струму, яке виявляється в мимовільних судорожних скороченнях різних м'язів тіла. При цьому зовніш­ніх місцевих ушкоджень людина може і не мати.

Залежно від результату ураження електричні удари можна умовно розділити на наступні ступені:

• судорожне ледь відчутне скорочення м'язів;

• судорожне скорочення м'язів, що супроводжується ледь

• стерпними болями, але без утрати свідомості;

• судорожне скорочення м'язів з утратою свідомості, але зі

• збереженим диханням і роботою серця;

• утрата свідомості й порушення серцевої діяльності чи ди­ хання;

• клінічна смерть.