1. Як розрізняються іс по масштабу і принципам доступу до даних?-----

По масштабу і принципам доступу до даним ми розрізняємо:

• настільні (автономні) або "персональні" ІС;

• прості мережеві ІС, побудовані за технологією "файл-сервер";

• могутні інформаційні системи в архітектурі "клієнт-сервер".

2. Ескізний проект іс.-----

На етапі розробки ескізного проекту виробляються попередні проектні рішення щодо всієї системи або її частинах. Може бути визначений перелік задач, які будуть розв'язуватися в системі, концепція інформаційної бази, яка створюється (інфологічна модель), функції та параметри основних програмних засобів. Для кожної задачі в ескізному проекті можуть бути наведені погоджені із замовником форми первинних та вихідних документів, структури інформаційних масивів або їх перелік, основні алгоритми обробки інформації.

Державний стандарт розрізняє вісім стадій створення інформаційних систем:

1} формування вимог до Інформаційної (автоматизованої) системи (ІС);

2) розробка концепції ІС;

3) технічне завдання;

4) ескізний проект;

5) технічний проект;

6) робоча документація;

7) введення в експлуатацію;

8) супроводження ІС.

3. Позитивні та негативні сторони спіральної модел------

Позитивні сторони. Неповне завершення робіт на кожному етапі дозволяє переходити на наступний етап, не чекаючи повного завершення роботи на поточному. При ітеративному способі розробки бракуючу роботу можна буде виконати на наступній ітерації. Головне ж завдання - щонайшвидше показати користувачам системи працездатний продукт, тим самим активізуючи процес уточнення і доповнення вимог.

Негативні сторон. Проблема спірального циклу - визначення моменту переходу на наступний етап. Перехід здійснюється відповідно до плану, навіть якщо не вся запланована робота закінчена. План складається на основі статистичних даних, отриманих в попередніх проектах, і особистого досвіду розробників.

4. Призначення і основні поняття документальних інформаційних систем?------ Документальні інформаційні системи. Призначення і основні поняття

Класичні моделі і методи в теорії БД спочатку орієнтувалися на організацію зберігання і обробки детально структурованих даних. Найчастіше цими даними були числові значення, що описують ті або інші характеристики інформаційних об'єктів. Проте на практиці виявилось, що частіше інформація представлена не у вигляді структурованих масивів даних, а у вигляді простих текстових документів. Внаслідок цього документальні БД (іноді їх ще називають повнотекстовими) відразу виділялися в особливий тип баз даних.

Історично склалося так, що за системами, орієнтованими на роботу з текстовими документами, укорінявся термін інформаційно-пошукові системи (ІПС). Хоча, якщо бути точніше, їх слід називати документальними ІПС (ДІПС), оскільки традиційні СУБД також є ІПС, тільки фактографічними (ФІПС). На відміну від традиційних БД, орієнтованих на повне і точне представлення даних досить простій смислової структури, документальні БД орієнтовані на часткове, наближене представлення даних, що мають значно складнішу смислову структуру, представлених на вході у формі тексту.