ЗМІСТ

ЗМІСТ 2

ТЕМА 1: ПОНЯТТЯ, СУТЬ І ЗАВДАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. 5

І. ПОНЯТТЯ, СУТЬ І ЗАВДАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. 5

II. ПОНЯТТЯ СТАДІЙ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ І СИСТЕМА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. 5

ТЕМА 2: ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. 7

І. ПРИНЦИП КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 7

II. ПОНЯТТЯ І ВИДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ. 7

ТЕМА 3 :СУБ’ЄКТИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 9

І. ПОНЯТТЯ СУБ'ЄКТІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 9

II. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС ПРОКУРОРА НА РІЗНИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 11

III.ОРГАНИ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА, ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС СЛІДЧОГО І НАЧАЛЬНИКА СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ. 13

IV. ОРГАНИ ДІЗНАННЯ І ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС ОСОБИ, ЩО ВЕДЕ ДІЗНАННЯ. 14

V. ПОТЕРПІЛИЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ. ПРОЦЕАУАЛЬНИЙ СТАТУС ПОТЕРПІЛОГО У СПРАВАХ ПРИВАТНО-ПУБЛІЧНОГО І ПУБЛІЧНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ. 15

VI. ПРЕДСТАВНИКИ ПОТЕРПІЛОГО, ЦИВІЛЬНОГО ПОЗИВАЧА І ЦИВІЛЬНОГО ВІДПОВІДАЧА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ. 17

VII. ПІДОЗРЮВАНИЙ У КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ. ПІДСТАВИ І ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАТРИМАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО. 18

VIII. ОБВИНУВАЧЕНИЙ І ЙОГО ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС. 20

IX. ЗАКОННІ ПРЕДСТАВНИКИ НЕПОВНОЛІТНЬОГО ПОТЕРПІЛОГО І ОБВИНУВАЧЕНОГО. 21

X. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАН ЗАХИСНИКА В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ, ВІДМОВА ВІД ЗАХИСНИКА 22

XI. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ФОРМИ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ. ПРОЦКСУАЛЬНИЙ СТАТУС СПЕЦІАЛІСТА І ЕКСПЕРТА. 25

ТЕМА 4: ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ. 26

I. ПОНЯТТЯ І ЗМІСТ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ. 26

II. ПРЕДМЕТ І МЕЖІ ДОКАЗУВАННЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ. 26

III. ПОНЯТТЯ ДОКУМЕНТІВ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ. ВІДПОВІДНІСТЬ І ДОПУСТИМІСТЬ ДОКАЗІВ. 27

IV. КЛАСИФІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ, ЇЇ ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ. 28

V. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОЦІНКИ ДОКУМЕНТІВ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ. 29

VI. ПОКАЗАННЯ СВІДКА В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ І ЇХ ПЕРЕВІРКА І ОЦІНКА. 30

VII. ПРЕДМЕТ ПОКАЗАННЯ ПОТЕРПІЛОГО. ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕВІРКИ І ОЦІНКИ. 32

VIII. ПОКАЗАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО І ОБВИНУВАЧЕНОГО В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ. 33

IX. ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА І ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ОЦІНКИ. 34

X. ПОНЯТТЯ І ВИДИ РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ, ПОРЯДОК ЗБЕРЕЖЕННЯ РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ, ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО ДОЛЮ РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ (САМОСТІЙНО). 35

XI. ПРОТОКОЛИ СЛІДЧИХ І СУДОВИХ ДІЙ ТА ІНШІ ДОКУМЕНТИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОКАЗІВ. 35

XII. ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ. 36

ТЕМА№5: ДОСУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ ПО КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ 39

I. СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ СТАДІЇ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ. ПРИВОДИ І ПІДСТАВИ ДО ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ. 39

II. ОБОВ’ЯЗОК ПРИЙНЯТТЯ ПІДСТАВ І ОБСТАВИН ПРО ЗЛОЧИНИ, ОБОВ’ЯЗОК ЇХ РОЗГЛЯДУ І ВИРІШЕННЯ. 41

III. ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ПРОВАДЖЕННЯ ПО КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ. 42

IV. ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ЗАКОННІСТЮ І ОБҐРУНТОВАНІСТЮ ПОРУШЕННЯ І ВІДМОВИ В ПОРУШЕННІ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ. 44

V. СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ СТАДІЙ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ. 44

VI. ДІЗНАННЯ ПО СПРАВАМ ПРО ЗЛОЧИНИ ЯКІ НЕ Є ТЯЖКИМИ. ДІЗНАННЯ ПО СПРАВАМ ПРО ТЯЖКІ І ОСОБЛИВО ТЯЖКІ ЗЛОЧИНИ. 46

VII. ПОНЯТТЯ І ВИДИ ПІДСЛІДНОСТІ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ 47

VIII. ОБ'ЄДНАННЯ І ВИДІЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ. 48

IX. СТРОКИ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА І СТРОКИ ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ. 49

X. ДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО ПО ВІДШКОДУВАННЮ МАТЕРІАЛЬНОЇ ШКОДИ ЗАВДАНОЇ ЗЛОЧИНОМ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ВИРОКУ В ЧАСТИНІ КОНФІСКОВАНОГО МАЙНА. 51

XI. ВИЯВЛЕННЯ ПРИЧИН І УМОВ, ЩО СПРИЯЛИ СКОЄННЮ ЗЛОЧИНУ І ПРИЙНЯТТЯ ЗАХОДІВ ПО ЇХ УСУНЕННЮ(САМОСТІЙНО). 52

ТЕМА 6: СЛІДЧІ ДІЇ. 53

І. ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ СЛІДЧИХ ДІЙ. 53

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ВИКЛИКУ І ДОПИТУ СВІДКІВ І ПОТЕРПІЛИХ. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛИКУ І ДОПИТУ НЕПОВНОЛІТНІХ СВІДКІВ І ПОТЕРПІЛИХ. 55

ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАТРИМАННЯ І ДОПИТУ ПІДОЗРЮВАНОГО. 57

ІV. ПІДСТАВИ І ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ОЧНОЇ СТАВКИ. 59

V. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ. 60

VІ. ПІДСТАВИ І ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ОБШУКУ І ВИЇМКИ. 61

VIІ. НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ НА КОРЕСПОНДЕНЦІЮ І ЗНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ З КАНАЛІВ ЗВ’ЯЗКУ. 63

VIІI. ОГЛЯД, ВИДИ ОГЛЯДУ. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОВЕДЕНОГО ОГЛЯДУ. 64

ІХ. ПІДСТАВИ І УМОВИ ОСВІДУВАННЯ. 66

Х. ВІДТВОРЕННЯ ОБСТАНОВКИ І ОБСТАВИН ПОДІЇ. 66

ХІ. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ І ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ. ВИПАДКИ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ. 69

ХІІ. ПІДСТАВИ І ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО. ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ І ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО. 71

ХІІІ. ЗМІНИ І ДОПОВНЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ НА ДОСУДОВОМУ СЛІДСТВІ. 73

XIV. ПІДСТАВИ, УМОВИ І ПОРЯДОК ПРИЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА. 74

ХV. ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ З МАТЕРІАЛАМИ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ У ЗВ’ЯЗКУ З ЗАКІНЧЕННЯМ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА. 76

Тема 7 : закінчення досудового слідства (самостійно) 78

1. СТРУКТУРА І ЗМІСТ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ ПО КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ. РІШЕННЯ ПРОКУРОРА ПО СПРАВІ, ЩО ПОСТУПИЛА ДО НЬОГО З ОБВИНУВАЛЬНИМ ВИСНОВКОМ. 78

2. ПІДСТАВИ І ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ В СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ. 78

3. ОСКАРЖЕННЯ В СУД ПОСТАНОВИ ПРО ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ І РОЗГЛЯД СКАРГИ СУДДЕЮ. 78

4. ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРОРА ПО ЗДІЙСНЕННЮ НАГЛЯДУ ЗА ВИКОНАННЯМ ЗАКОНІВ ОРГАНІВ ДІЗНАННЯ І ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА. 78

Тема 8 : підсудність та попередній розгляд справ 79

І. ПІДСУДНІСТЬ. 79

ІІ. ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД СПРАВ. 80

Тема 9: судовий розгляд 82

І. СУТЬ, ЗАДАЧІ І ЗНАЧЕННЯ СТАДІЇ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ. 82

ІІ. СТРОКИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ. 83

ІІ. МЕЖІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ (самостійно). 84

ІV. ПІДСТАВИ ПОСТАНОВЛЕННЯ ВИРОКУ, ЙОГО ВИДИ, ЗМІСТ І ФОРМА. 85

Тема 1: поняття, суть і завдання кримінального процесу. І. Поняття, суть і завдання кримінального процесу.

В найбільш загальному виді кримінальний процес являє собою рух кримінальної справи з моменту її виникнення до вирішення по суті.

Виявивши ознаки злочину уповноважені на те законом державні органи (дізнання, досудового слідства, прокуратури) зобов’язані порушити кримінальну справу. розслідувати обставини скоєного суспільно небезпечного діяння, виявити винуватих і притягнути їх до справедливого покарання , а також відмежувати невинуватих від притягнення до кримінальної відповідальності.

Вказана діяльність може здійснюватись тільки в рамках кримінального процесу тому що він є засобом реалізації норм кримінального права і свого роду формою життя кримінального закону.

Кримінальний процес – це врегульована нормами кримінально –процесуального права які здійснюються в формі правовідносин діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду по порушенню, розслідуванню, розгляду і вирішенню кримінальних справ.

У визначення поняття “кримінальний процес” необхідно включати завжди дві суттєві ознаки:

1. Діяльність органів дізнання, досудового слідства і прокуратури про порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальної справи ( в цьому і заключається суть кримінального процесу ).

2. Правовідносини які складаються між різними суб’єктами кримінально-процесуальної діяльності.

Задачі кримінального процесу закріплені в статті 2 КПКУ.

Ст. 2 називається: “Завдання кримінального судочинства”. Однак ніякого протиріччя тут немає тому, що терміни “кримінальний процес” і “кримінальне судочинство” в учбовій і научній процесуальній літературі вживаються як синоніми.

Завдання кримінального процесу:

1. Охорона прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб які беруть участь в кримінальному судочинстві.

2. Швидке і повне розкриття злочину.

3. Виявлення винуватих.

4. Забезпечення прямого застосування закону для того, щоб кожен хто скоїв злочин був притягнутий до відповідальності і жоден невинуватий – не покараний.

II. Поняття стадій кримінального процесу і система кримінального процесу.

Провадження в кримінальних справах здійснюється в певній послідовності, проходять ряд етапів які називаються стадіями кримінального процесу.

Стадія кримінального процесу – це така частина кримінального процесу яка характеризується конкретними задачами, особливим колом учасників, специфікою кримінально-процесуальних дій і правовідносин, а також колом процесуальних рішень.

Кожна попередня стадія відділяється від наступної відповідним кінцевим рішенням, яке закінчує цикл процесуальних дій і відносин і відповідно тягне перехід справи на нову ступінь.

На даний час в кримінальному процесі України нараховується 8 стадій:

1. Порушення кримінальної справи.

2. Досудове розслідування;

   • дізнання

   • досудове слідство

3. Попередній розгляд справи суддею.

4. Судовий розгляд:

   • підготовча частина;

   • підстадія судового слідства;

   • судові дебати;

   • постановлення і оголошення вироку.

5. Стадія апеляційного провадження.

6. Стадія виконання вироку.

7. Касаційне оскарження.

8. Стадія виключного провадження.

Процесуальна форма створює детально урегульований, стійкий, юридично визначений, стабільний правовий режим провадження по кримінальним справам який відповідає задачам судочинства і його принципам, тому відхилення від процесуальної форми недопустиме. Суворе дотримання передбачених законом процесуальної форми є необхідною умовою всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, встановлення істини і прийняття по ній законного, обґрунтованого і справедливого рішення.

Встановлений в законі порядок провадження єдиний для всіх кримінальних справ незалежно від характеру і тяжкості злочину, що гарантує захист від свавілля посадових осіб, що ведуть процес, разом з тим в кримінально-процесуальному законодавстві передбачені і особливі провадження: по справам приватного обвинувачення, про застосування примусових заходів медичного характеру, протокольної форми досудової підготовки матеріалів в справі осіб які сприяють виховальному впливу, про злочини неповнолітніх.

Значення кримінально-процесуальної форми полягає в тому, що вона забезпечує режим законності в процесі, створює умови для висновків по справі, містить гарантії прав і законних інтересів осіб які беруть участь у справі.

Сукупність прийнятих Верховною Радою нормативних актів котрі містять кримінально-процесуальні норми утворює систему законодавства про кримінальне судочинство, воно включає в себе Конституцію України, КПК, закони України, міжнародні договори.