- •Питання/Відповіді до Державного екзамену з Цивільного права
- •Предмет, метод, принципи цивільного права.
- •Функції та система цивільного права.
- •4) В зависимости от направленности и целей возникновения гражданские правоотношения делятся на регулятивные и охранительные.
- •Поняття цивільної дієздатності фізичної особи, її зміст та види.
- •Визнання фізичної особи недієздатною та поновлення її в дієздатності.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •Поняття, цілі та значення опіки та піклування.
- •Способи створення юридичної особи. Правоздатність та дієздатність юридичної особи.
- •Припинення юридичної особи з правонаступництвом.
- •Ліквідація юридичної особи.
- •Загальна характеристика підприємницьких товариств.
- •1) В зависимости от того, насколько свободно вращаются вещи в гражданском обороте, они могут быть подразделены на вещи полностью в обороте и вещи, ограниченные в обороте.
- •2) В зависимости от возможности перемещения вещей в пространстве, вещи могут быть подразделены на движимые и недвижимые.
- •3) В зависимости от характера использования потребительских качеств вещей их можно разделить на вещи потребляемые и непотребляемые.
- •4) В зависимости от способности вещей сохранять при дроблении свою сущность, они подразделяются на делимые и неделимые.
- •5) В зависимости от возможности индивидуализации вещей они делятся на индивидуально-определенные и определенные родовыми признаками.
- •6) В зависимости от хозяйственной значимости, вещи могут быть подразделены на главные и второстепенные.
- •Довіреність та її види. Строк дії та форма довіреності.
- •Поняття, ознаки та функції цивільно-правової відповідальності.
- •Умови настання цивільно-правової відповідальності.
- •Поняття, сутність та значення позовної давності. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •Поняття права власності та його зміст.
- •3) Право распоряжения заключается в юридической возможности собственника определять фактическую и юридическую судьбу вещи.
- •Підстави припинення права власності .
- •Речово-правові способи захисту права власності.
- •Зобов'язально-правові способи захисту права власності.
- •Поняття та підстави виникнення зобов'язань. Види зобов’язань.
- •Поняття і загальні принципи виконання зобов'язання.
- •Способи забезпечення належного виконання зобов’язань: поняття, загальні умови та види.
- •Поняття та підстави припинення зобов’язань.
- •Зміст цивільно-правового договору та правила його тлумачення.
- •5) Другие условия, которые прямо предусмотрены в законе.
- •Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.
- •Загальна характеристика договору купівлі-продажу і його види. Елементи договору.
- •Договір дарування: поняття, елементи договору, зміст, заборона дарування.
- •Договір довічного утримання (догляду): поняття, елементи, зміст, форма.
- •Договір будівельного підряду: поняття, елементи, зміст.
- •Особливості договору будівельного підряду:
- •Договір про надання послуг: поняття, елементи, зміст.
- •Договір перевезення вантажу (поняття, елементи, суб'єкти, зміст), види договору.
- •Договір зберігання: поняття, елементи, зміст. Види зберігання.
- •Визначення страхування. Види та форми страхування.
- •Договір комісії (поняття, елементи, суб'єкти, зміст). Умови договору комісії.
- •Договір банківського вкладу (депозиту).
- •Договір факторингу (фінансування під поступку права грошової вимоги).
- •Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності та її види.
- •Договір комерційної концесії: поняття, елементи, суб'єкти, зміст, особливості предмета договору.
- •За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст.1132 цк України).
- •Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •Відшкодування шкоди, завданої злочином.
- •Відшкодування шкоди, завданої діяльністю, що створює підвищену небезпеку.
- •Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.
- •Скасування та зміна заповіту. Визнання заповіту недійсним.
- •Особливі заповідальні розпорядження.
- •Особливості посвідчення та оголошення секретного заповіту.
- •Право на обов’язкову частку у спадщині.
- •Виконання заповіту. Повноваження виконавця заповіту.
- •Спадкування за законом. Черги спадкоємців.
- •Прийняття спадщини: поняття, способи здійснення, строки.
- •Відмова від спадщини: поняття, способи здійснення, строки.
- •Відумерлість спадщини. Порядок спадкування відумерлого майна.
- •Відповідальність спадкоємців по боргах спадкодавця. Задоволення вимог кредиторів.
- •Спадковий договір.
Договір факторингу (фінансування під поступку права грошової вимоги).
Договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) – це договір, за яким одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст.1077 ЦК України).
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний, відплатний.
Сторонами договору є фактор і клієнт (ст.1079 ЦК України). Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа – підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності.
Види договорів факторингу:
1) договір купівлі грошової вимоги;
2) договір з метою забезпечення виконання зобов’язання.
Предметом договору виступає право грошової вимоги, при чому як зрілої, тобто такої, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також майбутньої вимоги, тобто вимоги, яка виникне у майбутньому (ст.1078 ЦК України).
Зміст договору полягає у переході до фактора права вимоги до боржника, що означає, що останній зобов’язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і у цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. У протилежному випадку боржник може виконати зобов’язання клієнту і у цьому випадку зобов’язання буде вважатися виконане належним чином.
Загальна характеристика готівкових і безготівкових розрахунків. Розрахункові документи.Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.
Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.
При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.
Платіжне доручення – це розпорядження володільця рахунку обслуговуючому банку, відповідно до якого банк зобов’язується за дорученням платника грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту. Форма та зміст платіжного доручення визначаються законом та банківськими правилами.
Акредитив – це доручення клієнта (платника) – заявника акредитива, за яким банк відповідно до поданого доручення або від свого імені зобов’язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи – бенефіціара.
Інкасове доручення – це доручення клієнта банку здійснити за рахунок клієнта дії щодо одержання від платника платежу та (або) акценту платежу.
Випадки застосування та порядок здійснення розрахунків за інкасовими дорученнями встановлюються законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.
Розрахунковий чек (чек) – це документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку переказати певну вказану у чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю).
До інших видів безготівкових розрахунків можна назвати меморіальний ордер, платіжну вимогу, платіжну вимогу-доручення, вексель та ін.
Меморіальним ордером є розрахунковим документом для оформлення операцій зі списання коштів з рахунку платника та внутрішньобанківських операцій.
Платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або при договірному списанні отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Платіжна вимога-доручення є складним розрахунковим документом, оскільки включає в себе вимогу одержувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів, а також подальше доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача.
Вексель – це нічим не обумовлене письмове зобов’язання, яке оформлене у суворій відповідності до встановлених вимог, сплатити певну грошову суму держателю векселя або тому, кому він накаже.
Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.
Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі — банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.
Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
Договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності – це група договорів у сфері інтелектуальної власності, спрямованих на набуття, зміну або припинення майнових прав на обєкти інтелектуальної власності.
Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:
1) ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності;
2) ліцензійний договір;
3) договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності;
4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;
5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
Цей перелік не є вичерпним.
Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.
Законом можуть бути встановлені випадки, в яких договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може укладатись усно.
Державна реєстрація не є обовязковою.
Сторони: фізична особа, юридична особа – особа, яка має майнові права на результат творчої діяльності, особа, яка наділяється такими правами.