- •1. Етапи розвитку теорії еволюції. Основні досягенення додарвінівського періоду у розвитку теорії еволюції.
- •3. Ідіоадаптація, приклади.
- •4. Концепція біологічної еволюції. Її ознаки. Докази еволюційних змін.
- •5. Боротьба за існування і її роль у еволюції організмів.
- •6. Рекомбінація і її значення у еволюції.
- •7 Методи, що використовуються для вивчення еволюції організмів.
- •8. Екологічна взаємодія між видами. Коеволюція
- •9. Модельні експерименти Гаузе. Пояснення.
- •10. Реєстрація змін, що спостерігаються на біологічному матеріалі.
- •11. Роль міграції у формування структури популяції.
- •12. Молекулярні основи адаптації.
- •14. Винекнення ароморфозів, біологічне значення.
- •15. Типи видоутворення, їх риси. Приклади.
- •16. Історія поглядів на еволюцію організмів. Еволюція організмів, груп організмів.
- •17. Прогресивна і регресивна еволюція. Вимирання видів.
- •18. Незмінність та мінливість видів. Різні концепції виду.
- •19. Абіотичні чинники, їх значення для еволюції.
- •37. Роль екологічних чинників у еволюції. Приклади.
- •22 Регуляція генної активності - як механізм адаптивності
- •23. Принципові відмінності дарвінівської теорії еволюції від існуючих на час її виникнення.
- •24. Роль еволюційних факторів – загальні погляди на чинники динаміки популяції.
- •25. Макроеволюція. Еволюція груп організмів.
- •26. Еволюція і генетика- їх взаємне значення.
- •27. Роль мутацій у еволюції організмів. Оцінка мутаційних змін.
- •28. Молекуклярні основи пластичності фенотипу
- •30. Порівняння макро- та мікроеволюції.
- •31. Темпи еволюційних змін, їх використання для пояснення швидкості змін. 60. Темпи еволюції організмів та їх роль у формуванні
- •32. Біологічний матеріал, який аналізував у своїх працях ч.Дарвін для формування своїх поглядів.
- •33. Інбридинг і його значення у еволюції.
- •34. Особливості біології організму– основа для пояснення його еволюції.
- •36. Фенотип і мінливість ознак організму.
- •38. Штучний добір, його використання. Різноманітність організмів, що використовуються людиною
- •39. Адаптації та пристосованість до умов довкілля.
- •41. Еволюція на різних рівнях організації живого. Подібність і відмінність у підходах.
- •42. Екологічне видоутворення.
- •43. Еволюція людини- доказова база, питома вага доказів
- •44. Мікро- і макроеволюція. Видоутворення. Загальні риси і особливості вивчення цих проблем
- •35. Добір, його різновиди. Чинники, що призводять до різних його форм.
- •45. Природній добір – роль у структурі групи організмів
- •46. Концепція виду у біології
- •47. Значення систематики організмів для встановлення їх еволюції
- •48. Наведіть приклади “добрих” видів - сенс поняття
- •49. Адаптивні зони та адаптивна радіація
- •50. Сучасні можливості біології для еволюційних досліджень- напрямки
- •51. Перебіг еволюції у різних групах організмів. Особливості вивчення.
- •52. Фенотипна мінливість та спадкування набутих ознак (історичний погляд).
- •53. Роль добору у еволюції окремих груп організмів- приклади
- •54. Фенотипна мінливість та спадкування набутих ознак- сучасні уявлення та механізми.
- •55. Видові, надвидові об’єднання і об’єдання організмів низьких рангів- їх значення.
- •57. Особливості взаємної еволюції патогена (паразита) і хазяїна
- •58. Адаптації та їх значення у еволюції вищих рослин
- •59. Реліктові групи організмів - причини збереження
- •61. Видоутворення у рослин- приклади
- •62. Рекапітуляція, приклади та значення
- •64. Симпатричне видоутворення- його обгрунтування
- •65. Педоморфоз і неотенія– приклади
- •66. Хвилі життя та їх значення для формування структури популяцій
- •67. Класифікація темпів еволюції груп організмів. Приклади
- •68. Роль геологічних процесів у трансформації організмів.
- •69. Значення типу видоутворення для формування різних груп організмів.
- •70. Наведіть приклади диференційованої експресії генів у онтогенезі
- •71. Епігенетика і еволюція –їх взаємини
- •72. Статевий добір - його риси.
- •73. Форми ізоляції у видоутворенні і їх значення.
- •74. Положення теорії Дарвіна – Уоллеса.
- •13. Теорія еволюції Дарвіна. Її складові, тогочасний погляд.
- •75. Популяційна структура і можливості для її зміни.
- •2. Еволюція і палеонтологія- доказовість еволюції. 76. Наведіть приклади використання даних палеонтології для всановлення еволюції груп організмів
- •77. Типи взаємодії у нерепродуктивній фазі. Приклади
- •78. Дрейф генів - його значення при різному розмірі популяції.
- •79. Визначення виду як системи у еволюції.
77. Типи взаємодії у нерепродуктивній фазі. Приклади
Це може бути пряма конкуренція за ресурси – їжу, воду, простір, вогонь тощо. Види можуть уникати такої конкуренції або перебувати в умовах неявної конкуренції, як наслідок відсутність конкуренції, наприклад для симпатричних видів, що належать до різних таксономічних категорій та мають різні екологічні потреби, виконують компенсаторні ролі у живленні та енергетиці (леви і гієни, леви і шакали). Якщо ж види мають близькі екологічні потреби і наявні обмеження ресурсів, то міжвидова конкуренція може бути: 1)пасивною (якщо близько посадити дерева їм не вистачатиме води, але жодне не буде пригнічувати інше); 2)пригніч.1 виду іншим (феноли з кореня яблуні пригнічують ріст ін.рослин); 3)заміщення видів (досліди Гаузе; собака Дінго витіснив сумчастих вовків). Отже, якщо 2 види займають одну еконішу, то 1 з них майже напевно витіснить інший. Але в реальних екосис-мах повного заміщення не відбув. через ультравекторність середовища – спостерігаємо некінцеве заміщення. Якщо 2 види існують у стані стійкої рівноваги, це означає, що вони мають бути екологічно диференційовані. Співіснування між повними конкурентами неможливе! Міжвидова конк-я за ресурси сер-ща приводить в дію міжвидов. добір, результатом якого є значна екол.диверген. і/або повне заміщення. Чим жорсткіша конкуренція, тим швидше проходитиме добір.
78. Дрейф генів - його значення при різному розмірі популяції.
Дрейф генів - перерозподіл генів і зміна їх частоти внаслідок випадкових схрещувань. При малій чисельності особин у популяції зростає можливість при схрещуванні переходу рецесивних генів у гомозиготний стан, що веде до загибелі особин з рецесивними генами і до зміни генофонду популяції. На великі за чисельністю популяції дрейф генів не впливає. Швидкість дрейфу генів ніколи не лишається постійною. У момент стиску популяції – відбувається дуже ефективно, різко змінює структуру популяції. У період розширення популяції гени, що збереглися стають більш частими.
79. Визначення виду як системи у еволюції.
Які б визначення не давали, і як би їх не обґрунтовували, вид – це абстракція. Точка зору дослідника завжди залежить від таксону, який він вивчає. Вперше термін «вид» пов'язують із Дж. Реєм ХVІІ ст., він ще до Ліннея запропонував науку систематику, його уявлення про рід івид мають зрозуміле нам тлумачення. За К.Ліннейєм вид реально існує в природі і не змінюється з часом". Ж.-Б.Ламарк вважав, що видів немає. Вони - плід уявлення; але історичний розвиток є. Ч.Дарвін говорив, що види реально існують, відносно постійні і є результатом історичного розвитку. Види змінюються внаслідок еволюції. Згідно сучасних наукових уявлень вид – це сукупність географічно й екологічно подібних популяцій, здатних у природних умовах схрещуватися між собою, що володіють загальними морфофизіологічними ознаками, біологічно ізольованих від популяцій інших видів. Отже це достатньо самостійна одиниця.