- •1.Визначення основних понять і термінів
- •2. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Питання № 3 «Законодавчі акти з охорони праці. Їх загальна характеристика.»
- •1.2. Законодавство про охорону праці
- •4. Органи державного нагляду за охороною праці: функції та повноваження
- •5. Органи громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •Питання №6 «Загальнообов*язкове держ.Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.»
- •Питання №7 «Страхові виплати працівнику, потерпілому від нещасного випадку на виробництві».
- •8. Обов’язки роботодавців , щодо створення на підприємстві здорових, безпечних умов праці
- •9. Служба охорони праці на підприємстві
- •10. Навчання з питань охорони праці
- •11. Порядок проведення та зміст інструктажів з охорони праці
- •12. Обов’язкові медичні огляди працівників: порядок та термін проведення, фінансування
- •13. Забезпечення працівників транспортної галузі спецодягом та іншими зіз
- •14. Атестація робочих місць за умовами праці
- •15. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •16. Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
- •17. Охорона праці жінок
- •18. Охорона праці неповнолітніх
- •19. Інформація та звітність про стан охорони праці підприємства
- •20. Відшкодування роботодавцем юридичним особам та державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці
- •21. Розслідування нещасних випадків
- •22. Розслідування спеціальних нещасних випадків
- •23. Первинні засоби пожежогасіння
- •24. Основні принципи, якими керуються при наданні першої долікарської допомоги
- •25. Підіймальні пристрої. Особливості безпеки при їх експлуатації.
- •26. Правила безпеки при навантажувально-розвантажувальних роботах
- •27. Класифікація посудин, що працюють під тиском
- •28. Причини електротравм
- •29. Класифікація та характеристика вантажів за небезпекою їх транспортування
- •30. Автонавантажувачі, електронавантажувачі та електрокари
29. Класифікація та характеристика вантажів за небезпекою їх транспортування
Небезпечні вантажі — речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншій діяльності, які унаслідок властивих ним властивостей за наявності певних чинників можуть при перевезенні послужити причиною вибуху, пожежі, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд і інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки і шкоду навколишньому середовищу, а також привести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин.
Класифікація небезпечних вантажів і їх характеристики
Небезпечні вантажі кожного класу відповідно до їх физико-хімічних властивостей, видами і ступенем небезпеки при транспортуванні розділяються на підкласи, категорії і групи приведені далі.
КЛАС 1 — вибухові матеріали, які по своїх властивостях можуть вибухати, викликати пожежу з вибуховою дією, а також пристрої, що містять вибухові речовини, і засоби підривання, призначені для справляння піротехнічного враження;
підклас 1.1 — вибухові і піротехнічні речовини і вироби з небезпекою вибуху масою, коли вибух миттєво охоплює весь вантаж;
підклас 1.2 — вибухові і піротехнічні речовини і вироби, що не вибухають масою;
підклас 1.3 — вибухові і піротехнічні речовини і вироби, загоряння, що володіють небезпекою, з незначною вибуховою дією або без нього;
підклас 1.4 — вибухові і піротехнічні речовини і вироби, що представляють незначну небезпеку вибуху під час транспортування лише в разі займання або ініціації, що не дають руйнування пристроїв і упаковок;
підклас 1.5 — вибухові речовини з небезпекою вибуху масою, які настільки нечутливі, що при транспортуванні ініціація або перехід від горіння до детонації маловірогідні;
підклас 1.6 — вироби, виключно нечутливі до детонації речовини, що містять, не вибухають масою і що характеризуються низькою вірогідністю випадкової ініціації.
Примітка. Вибухові суміші газів, пари і пилу не розглядаються як вибухові речовини.
КЛАС 2 — гази стислі, зріджені охолоджуванням і розчинені під тиском, такі, що відповідають хоч би одній з наступних умов:
абсолютний тиск пари при температурі 50 град. C рівно або вище 3 кгс/кв. см (300 кПа);
критична температура нижче 50 град. C.
стислі, критична температура яких нижча -10 град. C;
зріджені, критична температура яких рівна або вище -10 град. C, але нижче 70 град. C;
зріджені, критична температура яких рівна або вище 70 град. C;
розчинені під тиском;
зріджені переохолодженням;
аерозолі і стислі гази, що потрапляють під дію спеціальних розпоряджень;
підклас 2.1 — незаймисті гази;
підклас 2.2 — незаймисті отруйні гази;
підклас 2.3 — легкозаймисті гази;
підклас 2.4 — легкозаймисті отруйні гази;
підклас 2.5 — хімічно нестійкі;
підклас 2.6 — хімічно нестійкі отруйні.
КЛАС 3 — легкозаймисті рідини, суміші рідин, а також рідини, що містять тверді речовини в розчині або суспензії, які виділяють легкозаймисті пари, що мають температуру спалаху в закритому тиглі 61 град. C і нижче;
підклас 3.1 — легкозаймисті рідини з низькою температурою спалахи і рідини, що мають температуру спалаху в закритому тиглі нижче мінус 18 град. З або спалахи, що мають температуру, у поєднанні з іншими небезпечними властивостями, окрім легкозаймисті;
підклас 3.2 — легкозаймисті рідини з середньою температурою спалаху — рідини з температурою спалаху в закритому тиглі від мінус 18 до плюс 23 град. C;
підклас 3.3 — легкозаймисті рідини з високою температурою спалаху — рідини з температурою спалаху від 23 до 61 град. C включно в закритому тиглі.
КЛАС 4 — легкозаймисті речовини і матеріали (окрім класифікованих як вибухові), здатні під час перевезення легко спалахувати від зовнішніх джерел займання, в результаті тертя, поглинання вологи, мимовільних хімічних перетворень, а також при нагріванні;
підклас 4.1 — легкозаймисті тверді речовини, здатні легко запалати від короткочасної дії зовнішніх джерел займання (іскри, полум'я або тертя) і активно горіти;
підклас 4.2 — самозаймисті речовини, які в звичайних умовах транспортування можуть мимоволі нагріватися і запалати.
КЛАС 5 — окислюючі речовини і органічні пероксиди, які здатні легко виділяти кисень, підтримувати горіння, а також можуть, у відповідних умовах або в суміші з іншими речовинами, викликати самозаймання і вибух;
підклас 5.1 — окислюючі речовини, які самі по собі не горючі, але сприяють легкій займистості інших речовин і виділяють кисень при горінні, тим самим збільшуючи інтенсивність вогню;
підклас 5.2 — органічні пероксиди, які в більшості випадків горючі, можуть діяти як окислюючі речовини і небезпечно взаємодіяти з іншими речовинами. Багато хто з них легко спалахує і чутливі до удару і тертя.
КЛАС 6 — отруйні і інфекційні речовини, здатні викликати смерть, отруєння або захворювання при попаданні всередину організму або при зіткненні з шкірою і слизистою оболонкою;
підклас 6.1 — отруйні (токсичні) речовини, здатні викликати отруєння при вдиханні (пари, пилу), попаданні всередину або контакті з шкірою;
підклас 6.2 — речовини і матеріали, хвороботворні мікроорганізми, що містять, небезпечні для людей і тварин.
КЛАС 7 — радіоактивні речовини з питомою активністю більше 70 кБк/кг (2 нКи/г).
КЛАС 8 — їдкі і корозійні речовини, які викликають пошкодження шкіри, поразку слизистих оболонок очей і дихальних доріг, корозію металів і пошкодження транспортних засобів, споруд або вантажів, а також можуть викликати пожежу при взаємодії з органічними матеріалами або деякими хімічними речовинами;
підклас 8.1 — кислоти;
підклас 8.2 — луги;
підклас 8.3 — різні їдкі і корозійні речовини.
КЛАС 9 — речовини з відносно низькою небезпекою при транспортуванні, не віднесені ні до одного з попередніх класів, але вимагаючи застосування до них певних правил перевезення і зберігання;
підклас 9.1 — тверді і рідкі горючі речовини і матеріали, які по своїх властивостях не відносяться до 3-му і 4-му класів, але за певних умов можуть бути небезпечними в пожежному відношенні (горючі рідини з температурою спалаху від +61 град. C до +100 град. C у закритій судині, волокна і інші аналогічні матеріали);
підклас 9.2 — речовини, що стають їдкими і корозійними за певних умов.