35. Економічна думка Середньовіччя. Меркантилізм.

Після падіння Римської імперії (V ст.) почалася так звана доба Середньовіччя, що тривала аж до XVII ст. Економіка цього періоду була переважно аграрною, панувало натуральне господарство. Мислення середньовічної людини мало теологічний характер. Економічна думка ще не відокремилась у самостійну галузь знань. Основними джерелами економічної думки середньовічного суспільства є юридичні кодекси й церковні пам'ятки. Економічні уявлення народних мас відбилися в різних "єресях" та економічних вимогах селянських повстань.

В епоху феодалізму суспільство складалося передусім з класу феодалів і класу селян. Через це економічні вчення представників класу землевласників спрямовувалися на узурпацію селянських земель, виправдання феодальної організації господарства.

Дослідження являють собою митецькі компіляції традиційних істин, систематизацію накопиченого багажу, коментарі. Усе це — характерні риси методу, який отримав назву «схоластика» (від лат. shola — школа), широко розповсюдженого в середньовічному інтелектуальному середовищі. Про економічні погляди схоластів можна судити з висловлювань одного з найвидатніших представників цього методу — Фоми Аквінського (1225-1274 рр.), великого богослова. Він апологував приватну власність, вважав натуральне господарство основою добробуту людей, а його продукти - природним багатством. Золото і срібло, на його думку, - штучне багатство, яке не може бути метою діяльності людини. Феодальна форма власності, система поділу праці природні й виправдують ієрархічну структуру і станову організацію феодального суспільства, як і право кожного стану на свою частку винагороди.

Цьому ж завданню присвячене і вчення про «справедливу ціну». Така ціна повинна, по-перше, покривати витрати, а по-друге, забезпечувати продавцеві можливість жити відповідно до свого положення у суспільстві. У період пізнього середньовіччя серед проблем, які обговорювалися схоластами, все більш помітне місце займають питання обміну, торгівлі, грошей. Активно дискутується ситуація, викликана «революцією цін» і її наслідками, що свідчило про перехід до нових форм економічних відносин.

Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.

Меркантилізм як перша теоретична спроба пояснити суть капіт-го способу вир-ва виник на підставі узагальнення досвіду первісного нагромадження капіталу й вирішував практичні питання прискорення цього процесу. М. відображав інтереси торгової буржуазії.

Мислення меркантилістів значно відрізняється від економ. поглядів античного світу. У центрі уваги меркантилістів опиняється саме хремастика- «породження» грошей грошима. Отже, предметом дослідження М. є сфера обігу. Навіть сам термін «меркантилізм», що виник в XVII ст., походить від слова «mercante»- «купець». Нагромадження багатства у грошовій формі можливе лише за умов прибутковості зовн-ї торгівлі. М.вороже ставилися до конкуренції як на внутр-у, так і на зовн-у ринках.Ідеологія активного державного втручання в ек-ку.

Значно прискорило розвиток капіт. виробництва виникнення світового ринку. Початок формування такого почався зі здійсненням великих географічних відкриттів XV-XVI ст. Велику роль відіграв також торговий капітал, який у добу розкладу феодалізму був переважаючою формою капіталу.

Історичні передумови виникнення та етапи розвитку меркантилізму.

Першим проявом ідей буржуазної політекономії став меркантилізм. У Західній Європі він зародився вже в XV ст., але широке розповсюдження отримав у XVII ст. Головною передумовою генезису меркантилізму був розклад феодалізму та зародження капіталізму. Виникнення капіталістичного способу виробництва у країнах Західної Європи відносять до XVI ст.. Конкретна меркантилістська політика і теорія М. пройшли два етапи у своєму розвитку. Це ранній М., який Маркс назвав монетарною системою, і розвинутий М., що його Маркс характеризував як мануфактурну систему.

Ранній (монетарний) меркантилізм виник до епохи великих геогр відкриттів. Найб відомими предст були – В.Стаффорд в Англ та Г.Скаруффі в Іт. Ран-й М. грунтувався на теорії грошового балансу. Ця теорія мала два завд.:1-залучти в країну якомога більше грошей з-за кордону; 2-зберегти гроші в кр.

Мануфактурний мерк-зм (Т. Мен у Англ, А Монкретьєн у Фр, А.Сєрра в Іт). Пізні мерк-сти ставили завдання скасування заборони вивезення грошей, обмежень імпорту, форсування експорту нац прод-ції; завоювання ринків На перший план висувалася політика протекціонізму.

Отже в центрі уваги всіх мерк була проблема збагач кр. У головному й ранні , і пізні мерк-ти єдині – основою основ всієї системи їхніх поглядів було уявлення, що єдиним справжнім багатством кр є гроші.