Питання для самоконтролю

1. В якому з редакторів Р-CAD відбувається створення кутового штампу?

2. Які команди належать до настройки конфігурації при створенні кутового штампу?

3. Як розміщуються текстові написи в кутовому штампі?

4. Як виконується установка параметрів тексту?

5. Як відбувається створення лінійного масиву елементів?

Лабораторна робота 7

Тема: Розміщення конструктивних елементів на печатній платі.

Мета роботи: вивчення методики роботи з графічним редактором Р-CAD РСВ; придбання навиків при вирішені задачі розміщення конструктивних елементів РЕС на печатній платі.

Теоретичні відомості

7.1. Загальні відомості про графічний редактор Р-CAD РСВ.

Графічний редактор Р-CAD РСВ призначений для роботи з платами, виконання розміщення елементів на ПП та трасування з’єднань елементів на ній.

Запуск програми здійснюється через кнопку «Пуск» з подальшим виконанням у випадаючому меню команд програми Р-CAD 2001 і Р-CAD РСВ. В тому випадку, якщо на комп'ютері відкрита одна з програм Р-CAD 2001, необхідно натиснути ЛК по команді Utils. Відкриється випадаюче меню, в якому декілька пунктів починаються з абревіатури Р-CAD. Клацання миші по Р-CAD РСВ запустить програму. При цьому діюча програма не закриється, а тільки згорнеться, і до неї завжди можна буде повернутися.

Порядок виконання роботи

7.2. Розміщення електрорадіоелементів на печатній платі

Після запуску програми Р-CAD РСВ потрібно створити його конфігурацію. Для цього в меню Options виконати команди Configure, Display, Layers, Grids і ін. Параметри конфігурації зберігаються разом з файлом поточного проекту і встановлюються за умовчанням для подальших сеансів проектування.

1. По командах Options/Configure на закладці General в графі Units вибрати метричну систему одиниць — mm. В графі Workspase Size указати розмір робочої області, що перевищує габаритні розміри печатної плати (в нашому прикладі задати із запасом 250х250 мм). В області AuipSave встановити прапорець Enable AutoSave і натиснути кнопку ОК.

На закладці Route в графі Orthogonal Modes включити всі режими. Встановити розмір сітки 1,25 мм.

2. Завантажити всі бібліотеки, з яких були набрані елементи схеми. Для цього командами Place/Component в однойменному вікні, що з'явилося, натиснути ЛК по кнопці Library Setup.

З'явиться однойменне вікно управління бібліотеками, в якому для добавки в список нової бібліотеки натиснути кнопку Add .

Після цього в стандартному вікні Windows вибрати потрібну бібліотеку. Якщо необхідно, знов натиснути кнопку Add і добавити наступну бібліотеку. Таким же способом треба завантажити всі використані при створенні схеми бібліотеки.

3. Завантажити список з'єднань електричної схеми. Для цього в меню Utils(Утиліти) виконати команду Load NetList (Завантажити список з'єднань). В однойменному вікні, що з'явилося, натиснути ЛК по кнопці NetList Filename. В стандартному вікні, що відкрилося, Windows вибрати створений раніше файл списку з'єднань «Схема.net». У випадаючому списку NetList Format вибрати встановлений раніше формат Р-CAD ASCII або Tango.

Після цього на робочому полі повинні з'явитися контури ЕРЕ і зв'язки між ними.

Одночасно формується текстовий файл, в який записуються знайдені при трансляції помилки і попередження (якщо є помилки, завантаження файла з'єднань не відбудеться). Необхідно виправити всі помилки.

4. Введення квадратного контуру печатної плати. Вводити його треба в шарі Board (Контур). Для цього у випадаючому списку Select Layers (знаходиться в рядку параметрів стану праворуч за поле з поточною сіткою) перейти в шар Board. Виконати команду Place/Line і накреслити контур ПП, попередньо розрахований згідно площі елементів.

5. Приступити до розміщення елементів. Критерієм якості розміщення вважати мінімальну сумарну довжину з'єднань. Для цього виконати команди Edit/Select Встановити поточним шар Тор. При установці елементів редактор дозволяє маніпулювати ними: обертати, переміщувати, робити невидимими тексти.

Обертати вибраний елемент можна навкруги точки прив'язки. Для цього його виділяють командами Edit /Select і натисненням клавіші R повертають проти годинникової стрілки на 90‘ або клавіші F на 180‘.

Окрім цього можна переміщувати тексти з місця на місце або зробити їх невидимими.

Надписи типів ЕРЕ затушовують креслення і затрудняють його читання. Тому є сенс зробити їх невидимими, а позначення ЕРЕ зсунути.

Для цього необхідно натиснути на елемент ЛК, він змінить свій колір. Після цього натиснути ПК. З'явиться контекстне меню, в якому натиснути ЛК по рядку Properties (Властивості) .

У вікні Visibility (Видимість) навпроти рядка Туре двома натисканнями ЛК зняти прапорець. Натиснути ЛК по кнопці ОК. Напис біля елементу зникне.

Подібну процедуру треба повторити зі всіма ЕРЕ схеми. Тоді при розміщенні ЕРЕ в контурі ПП збережуться тільки позначення елементів

Після розміщення може виявитися, що деякі з ЕРЕ або перевернені, або невдало розміщені по відношенню до ЕРЕ. В цьому разі позначення треба встановити в зручне для прочитання положення.

Для цього треба натиснути і, утримуючи клавішу Shift, натиснути ЛК по напису, що пересувається. Він змінить колір. Після цього, указавши на нього курсором і утримуючи ЛК в натиснутому стані, перетягнути напис в необхідне місце. При необхідності його можна перевернути, натискуючи на клавішу букви R.

6. Після завершення розміщення ЕРЕ на ПП доцільно виконати мінімізацію довжин з'єднань шляхом перестановки логічно еквівалентних секцій і виводів. Для цього командами Utils/Optimize Nets відкрити однойменне вікно, в якому вибрати один з методів оптимізации 

- Auto — автоматична оптимізація;

- Manual Gate Swap — перестановка еквівалентних секцій елементів вручну;

- Manual Pin Swap — перестановка еквівалентних виводів елементів вручну

При автоматичній оптимізації в області Auto Options встановити прапорці в Gate Swap (Перестановка еквівалентних секцій), в Pin Swap (Перестановка еквівалентних виводів) і включити Entire Design (Оптимізація всього проекту). Натиснути кнопку ОК

На додатковий запит системи відповісти ствердно. Після цього може змінитися малюнок з'єднань і на екран виводиться інформація про зміну довжин зв'язків.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!!!

Одиночний компонент вибирається клацанням лівої кнопки миші по його контуру. При цьому він змінює свій колір. Вибір групи суміжних компонентів проводиться шляхом виділення їх вікном при натиснутій лівій кнопці миші. Несуміжні елементи виділяються клацаннями лівої кнопки миші при натиснутій клавіші CTRL.

Дуже часто потрібно проводити роботу не зі всіма, а тільки з певними елементами. Наприклад, необхідно в шарі Board у всіх ліній шириною 0.25 мм збільшити ширину до 0.75 мм. Вибрати режим вибору можна, використовуючи команду Options/Selection Mask (параметри/маска виділення). Панель, яка з'являється після активізації даної команди, містить дві однотипні закладки. Одна з них дозволяє налагодити фільтр групового вибору {Block Selection), друга - фильтр вибору одиночних об'єктів (Single Selection). У обох випадках вибирані елементи відмічаються прапорцями в рамці Items . Кнопки Set All і Clear All в цій групі дозволяють встановити або скинути прапорці для всіх елементів, відповідно.

Для деяких об'єктів, наприклад, дуг (Arc), ліній (Line) і ін. можна задати додаткові параметри, при яких ці об'єкти вибиратимуться. Так, наприклад, можна вказати товщину ліній. У таких елементів прапорець має не два , а три стани. У третьому стані (встановлений прапорець в затіненій рамці) стають доступними однойменні кнопки, розташовані поряд з прапорцями і відкриваючі панелі з властивостями відповідних об'єктів. При цьому доступні не всі властивості об'єктів, а лише ті, які можуть бути загальними для групи елементів. Наприклад, для ліній можна задати тільки товщину і відзначити ознаку фіксації (прапорець Fixed).

При перетяганні одиночного компоненту курсор завжди розташовується в одному і тому ж місці щодо графіки корпусу компоненту, а саме, там де розташована так звана опорна точка (reference point). У виділеного компоненту опорна точка зображається у вигляді невеликого квадрата з діагоналями Обертання компоненту також проводиться щодо опорної точки. Положення опорної точки задається при створенні компоненту і не може бути змінене. Як правило, вона розташовується в одному з його виводів.

При компонуванні печатної плати практично завжди виникає необхідність в редагуванні атрибутів компонентів, наприклад, таких як тип або позиційне позначення. Часто потрібно змінити їх місцеположення, орієнтацію, приховати або навпаки, візуалізувати. Дістати доступ до атрибутів виділеного компоненту, можна використовуючи команду Properties з випадаючого меню.

Видимість атрибуту визначається наявністю або відсутністю прапорця Visibility.

У групі Location (місцеположення) указуються координати X і Y опорної точки компоненту, кут його повороту (Rotation), ознака установки компоненту на нижній стороні друкарської плати (прапорець Flipped). Встановивши прапорець Fixed (зафіксувати), можна зафіксувати компонент, щоб оберегти його від випадкового переміщення при групових операціях.

У графові Value указується номінальне значення місткості, індуктивності або опору.

У графі Туре відображається тип компоненту.

7. Результат розміщення ЕРЕ на печатній платі зберегти у папці «Проект». Для цього виконати команди File/Save As. В стандартному вікні Windows у вікні папки указати ім'я «Проект», а у вікні «Им’я файлу» ввести «Розміщення». Натиснути кнопку „Зберегти”. Результат розміщення елементів на ПП буде збережений у вигляді окремого файлу з розширенням .pcb.

Задача розміщення елементів на печатній платі вирішена і можна приступати до трасування печатних провідників на платі.

Зміст звіту:

1.Тема і мета роботи.

2.Основні положення теоретичних відомостей.

3.Занотування основних положень розміщення елементів на ПП згідно стандартних положень.