1. Планування

– це процес економічного обгрунтув. ,раціон.поведінки суб-та господарювання для досягнення поставлених цілей. Також – це підготовка рішень, що мають зв'язок з подіями у майбутньому.

2. План підприємства

– систематична підготовка рішень, що мають зв'язок з майбутніми подіями, звершеннями, встановлює цілі та шляхи їх досягнення.

3. Норма

- кількісний показник,що характеризує собою max можливу або min необх. величину витрат предм. праці ,засобів вир-ва на облікову одиницю робіт.

Норматив- показник,що характеризує собою величину викор-ня предм. праці ,засобів вир-ва, фін. коштів.

4. Виробнича програма

– це комплекс розрахунків, що дають відповідь відносно вибору асортименту, планування якості, обґрунтування виробничої потужності, розрахунку випуску в натуральному та вартісному значенні, розподілу запланованого випуску по підрозділам.

5. Виробнича потужність

– максимально можливий обсяг виробництва, що відповідає вимогам стандартів технічних умов при найбільш напруженій роботі та максимальному використанні елементів виробничого потенціалу.

6.Трудомісткість продукції

– витрати часу на виробництво одиниці продукції.

7. Валова продукція

– це вартість повного обсягу виробництва та послуг підприємства

8.Товарна продукція

– це продукція, що виготовлена п. у відповідності з технічними умовами та стандартами і яка передбачена для продажу споживачеві.

9. Реалізована продукція

– це продукція, напівфабрикати, послуги та роботи, що були відправлені замовнику і за які підприємство отримало відповідні кошти.

10. Коефіцієнт сортності

- вміст продукції першого сорту в загальному обсязі прийнятої продукції

11.Баланс матеріальних ресурсів

– частина плану матеріально – технічного забезпечення, в якому визначається потреба в кожному з ресурсів, джерела і розміри покриття потреби в ресурсах.

12. Явкова чисельність робітників

– та кількість робітників, що необхідна для виконання виробничого завдання.

13. Спискова чисельність робітників

- загальна кількість усіх працівників підприємства, у тому числі фактично працюючих працівників, які перебувають у відрядженні, у відпустках, хворіють, виконують державні обов’язки, відсутні на роботі з дозволу адміністрації тощо.

14. Чисельність ПВП

– загальна кількість працівників підприємства, які приймають участь в процесі виробництва та його обслуговуванні.

15. Продуктивність праці

- це показник ЇЇ ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу про­дукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількості праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку.

16.Основна заробітна плата

- це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

17.Додаткова заробітна плата

- це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарант, і компенсац. виплати, передбачені чинним зак-вом, а також премії, пов'язані з виконанням вироб. завдань і функцій.

18.Плановий фонд заробітної плати –

це вся сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників у запланованому періоді.

19. Калькуляція та статті калькуляції

Калькуляція - це розрахунок собівартості одиниці продукції або виконаної роботи за встановленою номенклатурою витрат з урахуванням місця їх виникнення та призначення. Залежно від призначення складають планові, нормативні та звітні фактичні калькуляції.

Розрізняють такі види калькуляції:

•планові(складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні цін);

•кошторисні(стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін);

•нормативні(складають на основі існуючих норм використання засобів виробництва та робочого часу).

Перелічені види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції і використовують при складанні кошторису.

При калькулюванні продукції (робіт, послуг) витрати групують за калькуляційними статтями, перелік і склад яких установлюється підприємством самостійно.

Витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), можуть групуватись за такими статтями калькуляції (типовими для більшості підприємств):

1) сировина та матеріали;

2)куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;

3)паливо й енергія на технологічні потреби;

4)зворотні відходи (вираховуються);

5)основна заробітна плата;

6)додаткова заробітна плата;

7)відрахування на соціальні заходи;

8)витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції;

9)відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати;

10)витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання;

11)загальновиробничі витрати.

Сума перших 10 статей становить технологічну собівартість, сума 11 статей -- цехову (виробничу) собівартість виготовленої продукції.

20. Кошторис та елементи кошторису

Витрати підприємства на загальний обсяг виробництва та робіт показуються в зведеному кошторисі витрат.

Кошторис виробництва — це витрати підприємства, пов'язані з його основною діяльністю за певний період незалежно від того, відносяться вони на собівартість чи ні.

Кошторис витрат формується по таким економічно однорідним елементам:

1. прямі матеріальні витрати:

- витрати на сировину;

- витрати на допоміжні матеріали;

- вартість купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

- вартість технологічного палива і енергії;

- вартість споживчих природних ресурсів.

2. заробітна плата основна, нарахування;

3. амортизація;

4. інші операційні витрати;

5. витрати на приріст або створення запасів НВ.

21. Умовно – постійні витрати.

Умовно-постійні витрати - група економічно однорідних витрат чи їх окремих складових, зміна абсолютної величини яких не знаходиться в пропорційній залежності від зміни обсягів виробництва основної продукції.

Умовно постійні — це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До умовно постійних належать витрати, пов’язані з обслуговуванням й управлінням виробничою діяльністю виробничих підрозділів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

22. Показник витрат на 1 грн товарної продукції

Показник витрат на 1 грн. товарної продукції - важливий узагальнюючий показник собівартості продукції, котрий наочно показує прямий зв'язок між собівартістю й прибутком. Обчислюється він відношенням загальної суми витрат на виробництво й реалізацію продукції до вартості зробленої товарної продукції в діючих цінах.

У показнику витрати на 1 грн. товарної продукції, концентруються всі поточні витрати виробництва, викликані виробленням і реалізацією всієї товарної продукції. Різниця між 1 грн. товарної продукції і витратами на неї показує величину прибутку, отриману підприємством з кожної гривні товарної продукції. Рівень цих витрат відбиває також рівень організації виробництва.

23. Фінансовий план

Фінансовий план — це план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Особливість фінансових планів — вони складаються виключно в грошовій формі.

24. Баланс доходів і витрат

Баланс доходів і витрат - фінансовий план підприємства, служить для прогнозування фінансових відносин, формування і використання грошових доходів . Складається з наступних розділів : доходи і надходження засобів , витрати і відрахування засобів , кредитні взаємини, взаємини з бюджетом і позабюджетними фондами.

25. Прибуток під-тва

– це перевищення доходів від його діяльності над сумою видатків; він являє собою єдину форму його власних нагромаджень. як економічна категорія та фінансово-економічний показник характеризує абсолютну ефективність діяльності підприємства.

26. Рентабельність

Рентабельність підприємства - узагальнений показник економічної ефективності виробництва, що використовується для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств. Розраховується як відношення прибутку до затрат або собівартості продукції.

Рентабельність продукції характеризує ефективність ви­трат на її виробництво. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізованої продукції як відношення валового прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції. Рента­бельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції.

Рентабельність одиниці продукції – розраховується як відношення прибутку від продажу продукції на собівартість одиниці продукції (R₁=(Прибуток/СВ₁)*100).

Рентабельність операційної діяльності - визначається як частка від ділення фінансового результату від операційної діяльності на виручку від реалізації продукції.