Креативні індустрії 2016
.pdf
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
МІЖНАРОДНА СУСПІЛЬНО-ПАТРІОТИЧНА ФУНДАЦІЯ «ДНІ УКРАЇНИ» НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ІНСТИТУТ ПРАКТИЧНОЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ ТА АРТ-МЕНЕДЖМЕНТУ КАФЕДРА АРТ-МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ІВЕНТ-ТЕХНОЛОГІЙ
ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ
МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
«КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ»
26 травня 2016 року
Київ – 2016
1
Креативні індустрії в сучасному культурному просторі : збірник матеріалів Міжнародної наук.-практ. конференції, Київ, 26 травня 2016 р. / Міністерство культури України, Київська міська державна адміністрація, Міжнародна сус- пільно-патріотична фундація «Дні України», Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Інститут практичної культурології та арт-менеджменту, кафедра арт-менеджменту та івент-технологій. – К. : НАКККіМ, 2016. - 232 с.
2
ЗМІСТ |
|
Ашаренкова Н. Г. Особливості культуротворчого процесу в Україні |
|
в контексті проекту Європейського Союзу «Креативна Європа».......................... |
7 |
Афоніна О. С. Художні прийоми «подвійного кодування» |
|
на прикладі міфологічного образу Нарциса ........................................................... |
10 |
Баталкіна В. І., Андрєєва К. О., Андрєєв С. О. Вправи з музичного |
|
мистецтва в науково-технічному музеї ................................................................... |
12 |
Бєлофастова Т. Ю. Мовнокомунікативний простір у вищому |
|
навчальному закладі: реалії та перспективи........................................................... |
17 |
Білоущенко К. В. Удосконалення соціально-економічного механізму |
|
розвитку туристично-рекреаційної галузі економіки України............................. |
20 |
Близнюк Ю. А. Неформальна освіта як важливий елемент |
|
безперервної освіти ................................................................................................... |
23 |
Борисенко Т. В. Перпетуум мобіле в романтичній музиці.................................. |
25 |
Бучковська О. Ю. Тренінг як форма розвитку креативних здібностей |
|
майбутніх спеціалістів .............................................................................................. |
27 |
Васильченко Л. Л. Культуротворчий потенціал паркової |
|
історико-культурної спадщини (на прикладі Національного |
|
природного парку «Голосіївський»)........................................................................ |
29 |
Вергун А. Л. Інноваційна культура педагога......................................................... |
31 |
Вінічук І. М. Інформаційно-пошукові системи в соціально-комунікативних |
|
структурах .................................................................................................................. |
34 |
Воробйова Н. П. Питання оцінки ефективності реклами підприємств |
|
ресторанної сфери...................................................................................................... |
36 |
Гайдукевич К. А. Видовище як форма сучасної культури.................................. |
39 |
Головач Н. М. Соціокультурне проектування в контексті сучасних |
|
культурних перетворень ........................................................................................... |
42 |
Гриньків А. П. Соціально-когнітивні аспекти творчості в умовах |
|
інформаційного суспільства..................................................................................... |
45 |
Грушина А. І. Теоретичні аспекти розвитку стратегічного управління ............ |
47 |
Ґедзь О. П. Українське музичне мистецтво початку ХХ століття |
|
у полівимірах.............................................................................................................. |
50 |
Дюжник О. В. Креативність як форма буття сучасного парку............................ |
53 |
Дячук В. П. Інноваційні підходи культурно-дозвіллєвої діяльності |
|
в медійну епоху.......................................................................................................... |
57 |
3
Заєць К. С. Осмислення бренду в системі маркетингових комунікацій ............ |
62 |
Звонок С. С. Епітети в рекламних текстах ............................................................ |
65 |
Зеленська Л. М. Менеджмент мистецьких фестивальних проектів: |
|
інноваційні підходи ................................................................................................... |
68 |
Зосименко К. В. Сучасний стан і перспективи розвитку рекреаційних |
|
ресурсів Одещини...................................................................................................... |
71 |
Іванкевич М. А. Документаційний менеджмент дозвіллєвих програм: |
|
теорія та практика...................................................................................................... |
74 |
Касинець М. Ф. Реалізація українсько-польських культурних проектів |
|
у сучасних умовах розвитку суспільства ................................................................ |
78 |
Кдирова І. О. Креативність і творчість як сучасні тенденції |
|
культурно-масової діяльності литовської спільноти в Україні ............................ |
80 |
Клочко В. П. Сучасний менеджмент: від теорії до практики.............................. |
82 |
Коваленко Є. Я. Ключові здібності менеджера ХХІ століття............................. |
85 |
Коваленко О. М. Творчість у системі сучасних культурних |
|
трансформаційних процесів ..................................................................................... |
90 |
Ковальський А. В. Архітектурна спадщина Поділля XVII–XVIII століття |
|
(католицькі костели).................................................................................................. |
93 |
Коліко М. Г. Особливості роботи з дітьми з обмеженими |
|
можливостями здоров’я ............................................................................................ |
95 |
Коломійченко М. М. Перформативні мистецтва в культурній індустрії........... |
98 |
Колосова Н. А. Інноваційні технології в етнодизайні інтер’єру |
|
середовища............................................................................................................... |
100 |
Копієвська О. Р. Креативне місто: від теорії до практики ................................ |
102 |
Кочубей Н. В. Креативна економіка як форма соціальної згуртованості......... |
104 |
Кот Г. М. Формування психологічної культури професійної |
|
діяльності менеджерів дозвілля ............................................................................. |
106 |
Кравчук О. М. Етнодизайн як один з напрямів формотворення |
|
сучасної культурної індустрії................................................................................. |
109 |
Криштопа Л. А. Проблема оновлення навчально-методичної літератури |
|
в циклі музично-теоретичних дисциплін.............................................................. |
112 |
Кузьменко Т. Г. Культурні інновації в концепціях сталого розвитку |
|
суспільства................................................................................................................ |
113 |
Кундеревич О. В. Нова парадигма освіти і креативні ініціативи ..................... |
117 |
4
Лапко В. В. Огляд актуальних концепцій у площині взаємодії культур.......... |
119 |
Лелюк Ю. В. стан і перспективи розвитку культури українського села.......... |
122 |
Лисакова І. В. Класична музика в контексті розвитку сучасної культури.............. |
125 |
Лівшун І. Л. Сучасні аспекти маркетингової політики підприємств ............... |
129 |
Маслова Н. В. Організація діяльності підліткового клубу «Компас» |
|
у сучасному соціокультурному середовищі ......................................................... |
132 |
Мицик С. В. Креативність – основа організації освітнього процесу |
|
Миколаївського коледжу культури і мистецтв .................................................... |
133 |
Міфтахова З. Р. Інноваційні підходи у викладанні |
|
музично-теоретичних дисциплін ........................................................................... |
135 |
Мольдерф Т. М. Європейські виконавські традиції у вокальному |
|
мистецтві України кінця ХХ – початку ХХІ століть ........................................... |
137 |
Монько Т. С. Творча діяльність менеджера соціокультурної діяльності ........ |
140 |
Мостова Н. В. Креативність у викладанні англійської мови............................. |
143 |
Moore Trey. Building a civil society through charity – an «open letter» |
|
to Ukraine .................................................................................................................. |
147 |
Morris Wayne. Issues affecting ukraine's ability to move forward in a global |
|
economy..................................................................................................................... |
149 |
Нестерова М. О. Cognitive educational tecnologies for the creativity |
|
and social cohesion development .............................................................................. |
152 |
Нечипоренко Л. В. Дозвілля як складова соціально-економічного |
|
розвитку України..................................................................................................... |
154 |
Оборська С. В. Світломузика як явище молодіжної культури.......................... |
157 |
Очаговський М. В. Сучасні підходи до менеджменту організацій.................. |
160 |
Петрова І. В. Трансформація дозвіллєвих практик у віртуальному просторі .163 |
|
Погребняк Г. П. Автор у кіно як універсальна категорія.................................. |
166 |
Поліщук Л. О. Молодіжні клуби в системі креативних індустрій ................... |
169 |
Приліпко Т. Л. Сучасні підходи до розробки маркетингового |
|
менеджменту в організаціях рекламного бізнесу................................................. |
171 |
Прищенко С. В. Креативні технології в рекламі: проблеми візуалізації ідей.174 |
|
Путро А. О. Management in working environment: intervening in cases |
|
of conflict, bullying and mobbing ............................................................................. |
178 |
Прима В. В. Креативність як домінантна характеристика індустрії |
|
гостинності в модерному суспільстві.................................................................... |
181 |
5
Русаков С. С. Молодь і креативні спільноти (спроба культурологічної |
|
рефлексії).................................................................................................................. |
185 |
Сайчук В. В., Дудкова О. Г. Івент-маркетинг .................................................... |
188 |
Сидоровська Є. А. До розуміння дозвіллєвої діяльності в культурі................ |
192 |
Сливінська А. Ф. Сучасне мистецтво як продукування |
|
соціальних смислів .................................................................................................. |
194 |
Сопотницький В. В. Культурологічна спадщина |
|
Герберта Маршала Маклюена................................................................................ |
197 |
Сошинська Я. Є. Менеджмент у медійній сфері: |
|
сучасні тенденції і виклики .................................................................................... |
199 |
Тимошенко Р. О. Інноваційні форми ребрендингу |
|
замкової культури України..................................................................................... |
202 |
Федотова К. В. Фотографування як форма культурно-дозвіллєвої діяльності204 |
|
Фейчер О. І. Організаційно-економічний механізм як елемент |
|
системи управління вищим навчальним закладом .............................................. |
206 |
Філіна А. П. Виховання патріотизму через творчість Тараса Шевченка |
|
(у заходах НАКККіМ)............................................................................................. |
210 |
Філіна Т. В. Навчальна дисципліна «Етнокультурні відносини України» |
|
в системі підготовки менеджерів соціокультурної діяльності ........................... |
212 |
Шаган Н. І. «Креатив – традиція – культура» – формула успіху |
|
любительських об’єднань і клубів за інтересами................................................. |
213 |
Шайхутдинова И. Г. Креативная экономика в социально-культурной сфере.216 |
|
Шингур В. П. Реалізація українсько-австрійських культурних проектів |
|
на сучасному етапі розвитку суспільства ............................................................. |
220 |
Шевченко Н. О. Туристичний потенціал монументальних споруд |
|
астрономічно-календарного значення................................................................... |
222 |
Шкляренко Ж. В. Міждисциплінарний характер перформансу |
|
як мистецької практики........................................................................................... |
224 |
Чебан В. О. Реклама в мистецтві модерну як специфічна форма |
|
масової комунікації ................................................................................................. |
227 |
Чернець М. О. Культурні ініціативи в контексті розвитку |
|
національного бренду.............................................................................................. |
229 |
6
Ашаренкова Наталія Георгіївна,
кандидат педагогічних наук, професор кафедри арт-менеджменту та івент-технологій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв
ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ПРОЕКТУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ «КРЕАТИВНА ЄВРОПА»
Культуротворчий процес – це виробництво та відтворення культурних явищ, кожне з яких є єдністю культурного смислу і культурної форми. У будьякий час і в будь-якому суспільстві він залежить від внутрішніх чинників (потреби людини (соціальної групи) у самореалізації, її здатності створювати й відтворювати культурні цінності, оформлені в культурні форми, а також змінювати культурні смисли) і зовнішніх (соціально-політичних, економічних, правових умов і потреб суспільства в реалізації висунутих ним ідей). Однією з актуальних потреб сьогодення є входження України в європейське співтовариство, укріплення її іміджу, що значною мірою залежить від повноцінного використання власного та світового культуротворчого потенціалу. Це обумовлено, насамперед, глобалізацією, розвитком цифрових технологій, творчих індустрій, які змінили способи створення культурних форм, поширення і сприйняття культурного продукту.
Зауважимо, що концепція «творчих індустрій» уперше з’явилася у Великобританії. За останні роки вона поширилася у всьому світі і сьогодні є однією з найпопулярніших інноваційних ідей, що мають відношення як до культури, так і економіки. Під творчими індустріями розуміють діяльність, в основі якої лежить індивідуальна творчість, навички або талант, і яка може створювати додаткову вартість і робочі місця шляхом виробництва і використання інтелектуальної власності [1]. Так, завдяки культурному та креативному секторам, у країнах Європейського Союзу відбулося зростання внутрішнього валового продукту на 4,5%, майже на 4% зросла зайнятість населення [2]. У цьому контексті важливо, щоб Україна не стояла осторонь культурних і креативних інновацій, використала фінансові, комунікативні, освітні, консалтингові можливості міжнародних культурних проектів і програм.
«Креативна Європа» – програма Європейського Союзу, розрахована на 2014–2020 рр., з бюджетом 1,46 млрд євро. Фінансування здійснюється за такими напрямами: міжнародне культурне співробітництво, навчання культурних і творчих фахівців, художній переклад, розвиток і популяризація європейських фільмів, телепрограм, фестивалів.
Програмою «Креативна Європа» передбачено кілька підпрограм, однією з яких є «Культура». Її цілі такі: утілення ідеї культурного та мовного розмаїття Європи, популяризація європейської культурної спадщини; зміцнення конкурентоспроможності культурного і творчого сектору Європи; підтримка міждержавного та
7
міжнародного впливу культурного і творчого сектору Європи; сприяння міжнародним обмінам та охопленню нових аудиторій; зміцнення фінансової спроможності культурного і творчого сектору Європи. На їх реалізацію передбачено 454 млн євро.
2016 року для підпрограми «Культура» Європейською Комісією було заплановано виділити майже 50 млн євро. Їх використання спрямують на підтримку проектів європейського співробітництва (міжнародного поширення творів мистецтва та співпраці діячів культури), літературні переклади (сприяння доступу читачів до високоякісної європейської літератури), промоцію молодих діячів культури, інновацій і креативності, міжкультурний діалог. Фінансування можуть отримати різні галузі культури: архітектура, дизайн, культурна спадщина, театральне, музичне, образотворче мистецтво, література й ін. Воно здійснюватиметься відповідно до першої і другої категорій (200 тис. євро і 2 млн євро) з максимальною тривалістю до 48 місяців.
Варто зазначити, що підтримка культури є одним із пріоритетів стратегії соціально-економічного розвитку Європейського Союзу «Європа 2020». Підтвердженням цього є програма «Креативна Європа», у яку закладено достатньо великі кошти. Така позиція європейського співтовариства ґрунтується на переконанні, що ці сфери є вагомим джерелом економічного зростання, зайнятості населення, порозуміння і діалогу в суспільстві. Цю точку зору було викладено 2013 р. в документі ЮНЕСКО «Creative Economy Report». У ньому йшлося про те, що на початку 2000-х рр. важливість культури для стратегії європейського розвитку ще не була такою беззаперечною. Проте за прожиті роки стало зрозуміло, що існує великий, продуктивний і динамічний культурний сектор, який є джерелом економічного розвитку, креативної економіки.
Термін «креативна економіка» як антитеза традиційній економіці отримав поширення на початку 2000 р., відколи британський мистецтвознавець, письменник і медіаменеджер Джон Гокінз видав книжку «The Creative Economy: How People Make Money from Ideas». За його визначенням, креативна економіка будується на використанні творчого потенціалу в будь-якій сфері, але ключовими є культурна діяльність і культурні процеси [3]. У такому розумінні культура виконує функцію одного із структуроформуючих елементів інноваційної економіки.
Повноцінна участь України в програмі «Креативна Європа» сприятиме не лише її входженню до культурного процесу Європи, а й оновленню матеріальнотехнічної бази закладів культури, реалізації спільних проектів з ЄС. На думку фахівців, пріоритетами європейської підтримки України мають бути як збереження національних культурних традицій і національної самобутності, їх адаптація до сучасних форм культурної практики, так і зростання конкурентоспроможності українського культурного продукту, посилення культурного обміну, розвиток культури.
Аби скористатися можливостями, які надає програма ЄС «Креативна Європа», необхідно набути певні знання, зокрема про вимоги до оформлення заявок на участь у програмі, розробки проектів. За інформацією Міністерства культури України, цього року в кожному регіоні відбудеться по одному тренінгу від експертів програми Східного партнерства «Культура і креативність», працівників бюро «Креативна Європа» інших країн і незалежних консультантів з креативних
8
індустрій. Перший тренінг для західних областей України було проведено в ІваноФранківську. Експерти програми Східного партнерства «Культура і креативність» планують надати доступ до списків незалежних організацій, які працюють у галузі креативних індустрій, здійснити навчальний тур для українських фахівців з метою встановлення прямих зв’язків з професійними мережами [4].
Це дозволить зацікавленим установам розпочати пошук партнерів у країнах Європи (переважно серед тих, хто вже має певний досвід розробки проектів у галузі культури) і спільно з ними долучитись до процесу підготовки проектних пропозицій (мінімальна кількість партнерів з різних країн становить від 3 до 6). Після досягнення згоди між партнерами українські організації (згідно з правилами участь у програмі можуть брати лише юридичні особи) мають зареєструватися на порталі учасника Виконавчої агенції з питань освіти, культури та аудіовізуальних питань – органу, підпорядкованому Європейській Комісії, та одержати ідентифікаційний код (Participant Identification Code). Під час реєстрації організація надає правову і фінансову інформацію, завантажує документи та заповнює онлайн-форми.
Однією з організаційних вимог є те, що в кожній країні-учасниці повинно функціонувати Бюро програми «Creative Europe». Його завдання полягають у поширенні інформації про програму на національному рівні, сприянні участі в ній, наданні інформації про можливі види підтримки, а також консультаційних послуг, у проведенні навчання, забезпеченні контактів з Європейською Комісією й ін.
Як повідомив заступник міністра культури з питань європейської інтеграції А. Вітренко, було ухвалено рішення про заснування Бюро «Креативна Європа» в рамках Українського центру культурних досліджень. Воно аргументувалося фінансово й організаційно. Центр може приймати кошти європейських грантів, проводити заходи за фінансової підтримки Міністерства культури України, залучати альтернативні джерела фінансування. За своїм правовим статусом центр може укладати договори з Виконавчою агенцією, має приміщення, доступне для відвідувачів, обладнаний офіс [4].
Отже, участь України у програмі ЄС «Креативна Європа» може стати вагомим стимулом для культуротворчого процесу, поштовхом для перегляду місця культури в системі державних пріоритетів, визнання особливої суспільної значущості її функцій, забезпечення її розвитку.
Література
1.Гнедовский М. Творческие индустрии: политический вызов для России
/М. Гнедовский // Отечественные записки. – 2005. – № 4(24) : [Электронный ре-
сурс]. – URL: http: // www.strana-oz.ru / 2005 / 4 / tvorcheskie-industrii- politicheskiy-vyzov-dlya-rossii
2.Перспективи приєднання України до платформи «Креативна Європа» :
аналітична записка : [Електронний ресурс]. – mhtml:file://C:\ Document and Setting\1\
3.http: //www.korydor.in.ua/ua/cool-economix/creative economy.html)
4.Вітренко А. «Креативна Європа» на практиці. Стартуємо з Івано-
Франківська : [Електронний ресурс]. - http: /life.pravda.com.ua/columns/2016/03/2/ 208898/
9
Афоніна Олена Сталівна,
кандидат мистецтвознавства, доцент, докторант Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв
ХУДОЖНІ ПРИЙОМИ «ПОДВІЙНОГО КОДУВАННЯ» НА ПРИКЛАДІ МІФОЛОГІЧНОГО ОБРАЗУ НАРЦИСА
Характерні особливості коду в міфі, характер кодування і «подвійного кодування» у міфології, міфологізація сучасного суспільства і неоміфотворчість розкривають важливі тенденції розвитку творчого процесу в добу Постмодерну за допомогою знакових комплексів-кодів, які в постмодерністичному художньому творі називаються символами, симулякрами, емблемами, лейблами. Сучасні митці репрезентують новий погляд на класично-романтичні традиції з використанням міфокодів. Тому необхідно простежити ознаки коду і кодування в різні періоди історії культури, які пов’язані зі зміною знакових парадигм розуміння явищ і процесів культури, зокрема міфу як найдавнішого носія культурних кодів.
Семіотичні, літературні і психоаналітичні структури характерні для міфо- кодів-образів Прометея, Орфея, Нарциса, Аріадни й ін. Незалежно від композицій і сюжетів нових творів ці образи-коди та їхні кодові історії позначені художнім узагальненням з певною інформацією та здібністю передавати її крізь час і простір. Хоча, виникнувши в конкретних соціально-історичних умовах, вони інколи символізують певні комунікативні зв’язки з часом і простором, з мовою жестів та інтонацій. Дуже часто міфокод як символічна форма демонструє домінування почуттєвого змісту над ідеєю [1, с. 22].
Одним із прийомів «подвійного кодування» є художнє цитування – алюзія як натяк на широковідомий образ, подію, місце події, літературний або музичний текст, прислів’я, приказку, починаючи від назви твору, у якій і виявляється алюзія на міфологічний образ – Аполлона, Нарциса, Аріадни, Прометея.
Одним із таких прикладів є міф про Нарциса, який знайшов своє втілення у світовій культурі. В образотворчому мистецтві однією із перших з’явилася картина Караваджіо «Нарцис» (1594–1596), у якій художник передав образ самозакоханого Нарциса. У римських фресках Нарцис ніколи не дивився у воду і не бачив своє відображення, бо це було символом-кодом смерті. У XIX ст. образ Нарциса став символом-кодом мистецтва для мистецтва та символом символістів і неоромантиків кінця століття. Так вже у ХХ ст. Нарцис асоціюється з вежею зі «слонової кістки» для людей, які займаються наукою лише для власного задоволення.
Звичайно, за сюжетом міфу були створені оперні вистави, серед яких опери італійського композитора Франческо Каваллі (ХVІІ ст.) і Алессандро Скарлатті (ХVІІІ ст.), німецького композитора, реформатора оперного мистецтва Крістофа Віллібальда Ґлюка (ХVІІІ ст.). Молодший сучасник В. Шекспіра, іспанський письменник Кальдерон де ла Барка, творець філософсько-релігійної драми, ідеолог тези про те, що «життя є сон», інтерпретував міфологічний сюжет у п’єсі «Відлуння і Нарцис» (ХVІІ ст.). Образ Нарциса у його п’єсі збігається з визначенням Пірса про код-індекс. Автор інтерпретував міфологічний сюжет таким чином, що залишився досить умовний зв'язок між основним планом міфу та образами.
10