Креативні індустрії 2016

Для прийняття обґрунтованих маркетингових рішень про асортимент, його структуру та динаміку стадії життєвого циклу товару співвідносять з відповідними квадрантами матриці Бостонської консультативної групи (БКГ), яка враховує дію двох змінних: відносної частки ринку і темпу зростання ринку. Відносна частка ринку – це відношення між часткою ринку, яку займає кожен продукт підприємства і загальним обсягом ринку, на якому він представлений. Темп зростання ринку – це його динаміка, річний темп зростання продукції цієї галузі, можливість подальшого розширення ринку. На основі цих змінних будується матриця, що складається з чотирьох основних позицій, у яких може перебувати бізнес (товари) підприємства (квадранти матриці), які отримали загальновизнані назви: «знаки питання», «зірки», «дійні корови» та «собаки». Залежно від того, яку позицію займає той чи інший бізнес підприємства, тобто в якому квадранті матриці він перебуває, вибирається відповідна стратегія цього бізнесу.

Отже, маркетингова політика є системою управління діяльністю підприємства, заснована на комплексному аналізі ринку. Вона охоплює вивчення та прогнозування попиту, цін, організацію зі створення нових видів продукції, рекламу, координацію внутрішньофірмового планування та фінансування тощо. Але слід особливо зазначити, що з урахуванням економічної, політичної, демографічної ситуації в країні й тенденцій кон’юнктури споживчого ринку, маркетингове середовище є невизначеним, динамічним, а в окремих напрямах – непередбачуваним [1].

Таким чином, трансформаційні процеси, які відбуваються сьогодні в Україні, вимагають нових підходів до управління підприємствами, з метою забезпечення їх високої продуктивності та конкурентоспроможності. Один з таких підходів полягає у формуванні та реалізації ефективної маркетингової політики, яка під впливом змін навколишнього середовища змінюється та перетворюється на необхідну та обов’язкову складову економічної політики. Саме тому рівень успіху чи невдачі організації в досягненні своїх цілей залежить від того, наскільки всебічно вона враховує вплив чинників навколишнього середовища й управляє факторами внутрішніми. Саме цей двоєдиний процес втілюється на етапі планування маркетингової політики підприємств.

Література

1.Магалецький А. В. Теоретичні основи формування маркетингової політики/ А. В. Магалецький // Економіка і держава. – К., 2008. – №9. – С. 26–33.

2.Маркетингове забезпечення товарної політики / І. Ф. Баланюк // Іннова-

ційна економіка. – 2015. – № 1. – С. 143–149. – Режим доступу: http://nbuv. gov.ua/UJRN/inek_2015_1_27

3.Маркетинговий підхід до управління ціновою політикою на підприємстві / В. Л. Корінєв // Вісник економічної науки України. – 2014. – № 2. – С. 42–47. –

Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Venu_2014_2_11

4.Мусаткіна В. П. Вплив маркетингової політики на продуктивність торговельного підприємства / В. П. Мусаткіна // Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія: Економіка. – 2014. – Вип. 1(1). – С. 101–104. –

Режим доступу: http://www.msu.edu.ua/visn/arhive/001/21.pdf

131

5. Особливості формування маркетингової стратегії та маркетингової політики на українських промислових підприємствах в умовах кризи / Т. С. Максимова, О. С. Жданова, Є. В. Івченко // Маркетинг в Україні. – 2009. – № 6. – С. 22– 26. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mvu_2009_6_5

Маслова Наталія Вікторівна,

педагог-організатор підліткового клубу «Компас» Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання Дніпровського району м. Києва

ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДЛІТКОВОГО КЛУБУ «КОМПАС» У СУЧАСНОМУ СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Важливе значення у формуванні всебічно розвиненої, творчої особистості відіграють підліткові клуби за місцем проживання, які надають знання, формують уміння та навички за інтересами дітей і підлітків; забезпечують потреби особистості у творчій самореалізації; розвивають її інтелектуально, духовно та фізично; готують до професійної та громадської діяльності; створюють умови для соціального захисту й організації змістовного дозвілля.

У зв’язку з економічними та соціально-культурними змінами в сучасному українському суспільстві значно змінилися форми культурно-дозвіллєвої діяльності та проведення вільного часу дітей і підлітків. Тому головною метою діяльності підліткового клубу «Компас» стало створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час шляхом використання традиційних і впровадження якісно нових форм і методів організації позашкільної життєдіяльності підлітків.

Як доводить практика, завдяки своїй доступності, зручному розташуванню, запровадженню цікавих форм роботи, підліткові клуби користуються популярністю серед дітей, підлітків і їх батьків. Насамперед вони є центрами спілкування, корисного дозвілля та позитивної інформації. Завдяки різновіковому складу відвідувачів та високій фаховій підготовці педагогів у клубних установах створюються довірливі умови для становлення особистості, передачі позитивного досвіду, виховання дітей на ідеалах загальнолюдських цінностей.

Важливим аспектом діяльності клубу «Компас» є те, що в умовах тимчасового колективу дитина може бути розкутою та спробувати себе в різних ролях, різних видах діяльності, а це, своєю чергою, забезпечує соціальний досвід дитини, сприяє розвитку її креативності.

Керівники гуртків всебічно розвивають сімейні форми роботи, батьки залучаються до участі в навчальних і розважально-виховних заходах. Сімейні конкурси незмінно входять до програм свят, що проводяться в клубі.

Таким чином, головним завданням керівників гуртків і педагогаорганізатора підліткового клубу «Компас» є виховання всебічно розвиненої, толерантної та креативної особистості, яка: має потенціал для самореалізації в до-

132

рослому житті, готова до соціально-культурного та громадського самовизначення, усвідомила морально-етичні правила поведінки та не приймає асоціальної поведінки, орієнтована на загальнолюдські цінності.

Мицик Сергій Васильович,

кандидат культурології, директор Миколаївського коледжу культури і мистецтв

КРЕАТИВНІСТЬ – ОСНОВА ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ МИКОЛАЇВСЬКОГО КОЛЕДЖУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

На сьогодні велике значення в розвитку соціокультурної діяльності має креативність, а в організації дозвіллєвого простору сучасного суспільства значну роль відіграють культурні індустрії як важливий соціально-культурний феномен. З розширенням частки вільного часу в повсякденному бюджеті соціальнокультурної діяльності в сучасному суспільстві стали цінуватися якісно нові моделі товарів і послуг у соціально-культурній практиці.

Воснові розвитку культурних або творчих індустрій лежить культурний продукт як товар, який пропонується на ринку культурних послуг і творцем якого є митець.

Досліджуючи розвиток індустріалізації культури та масовості й стандартизації культурного продукту, ми торкнемось поняття креативності в організації освітнього процесу навчальних закладів, які готують фахівців – творців культурного продукту. Індустріальна культура – це ніби завод, з конвеєра якого виходить культурний продукт, а творчий навчальний заклад – це установа, яка займається підготовкою творця культурного продукту.

Як відомо, мережу сучасних коледжів (училищ) культури було створено в 50–60-х рр. ХХ ст. як ідеологічно спрямовані навчальні заклади, у яких здійснювалась підготовка працівників культурно-освітнього спрямування. На сьогодні випускники коледжу культури – це фахівці культурних індустрій, що створюють культурний продукт або послугу.

Креативність стала домінантою в організації освітнього процесу Миколаївського коледжу культури і мистецтв та важливим елементом підготовки майбутнього фахівця соціокультурної сфери.

Воснові планування роботи всіх творчих колективів і структурних підроз-

ділів коледжу лежать поняття творчі комунікації та проектні технології. На по-

чатку року художньою радою коледжу обирається проблематика, навколо якої планується робота всіх структурних підрозділів і творчих колективів. Наприклад, в основу організації освітнього процесу 2015 – 2016 н.р. було покладено відзначення ювілеїв творчих колективів коледжу, які проходили в рамках святкування 25-ї річниці Незалежності України. Відповідно, репертуарні плани, усі культурно-мистецькі акції планувались навколо цих подій.

133

Так, у листопаді було організовано та проведено культурно-мистецьку акцію, присвячену 25-річному ювілею Незалежності України «Тут народжується культура!». Основним глядачем були школярі, яких ознайомили з особливостями підготовки майбутніх працівників соціокультурної сфери. Також на святі були присутні випускники коледжу, які за свою творчу діяльність були відзначені почесними званнями та державними нагородами.

Угрудні в концерт-холі м. Миколаєва відзначив грандіозною концертною програмою «Horus Inside» свій 45-річний ювілей лауреат міжнародних і всеукраїнських конкурсів Народний жіночий академічний хор ім. С. Фоміних – унікальний творчий колектив, який відрізняється креативним підходом. Неодноразово керівник хору Тетяна Островська за своє креативне нестандартне виконання хорових творів отримувала приз кращого диригента та за оригінальність.

Усічні на сцені обласного палацу культури великою концертною програмою «Пісні плин широкий» було відзначено 40-річний ювілей Прибузького народного ансамблю пісні й танцю.

Уквітні творчі колективи спеціальності «Хореографія» на сцені Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру презентували мешканцям міста Миколаєва концертну програму «Свято хореографії».

Цього ж місяця 2 творчі колективи коледжу: ансамбль народних інструментів «Грай, музико!» та народний гурт народної пісні «Зорецвіт» – у результаті творчої комунікації в музичній вітальні Миколаївського обласного художнього музею ім. В. Верещагіна презентували миколаївському глядачеві концертну програму «Душа української пісні».

Утравні на честь Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні силами всіх творчих колективів на сцені обласного палацу культури було організовано та проведено концертну програму «Слава героям!» Окрім цього, до Міжнародного дня науки творчі колективи коледжу привітали своїми концертними виступами кращих науковців Миколаївщини.

Урезультаті творчої комунікації між Миколаївським коледжем культури і мистецтв, відокремленим підрозділом Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв та Миколаївською обласною філармонією, обласним осередком Національної музичної спілки вже втретє протягом трьох днів у грудні проходила міжнародна культурно-мистецька акція Фестиваль гітарного мистецтва «VIVAT, GUITARE!». Також вищезазначений творчий союз подарував мешканцям міста міжнародний фестиваль гри на народних інструментах «Золота струна – 2016»

Утісній творчій співпраці між коледжем культури та членами обласного осередку Національної спілки художників України була створена у виставковій залі спілки виставка робіт студентів і викладачів спеціальності «Декоративноприкладне мистецтво»: «Традиції. Сучасність».

Отже, як бачимо, у результаті творчої співпраці з різними культурномистецькими закладами, креативного підходу в організації освітнього процесу було реалізовано цікаві мистецькі акції для мешканців міста Миколаєва.

134

Міфтахова Зоя Ренатівна,

викладач Дитячої школи мистецтв смт Верхнячка Христинівського району Черкаської області

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ У ВИКЛАДАННІ МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Актуальність теми дослідження обумовлена вдосконаленням методики викладання музично-теоретичних дисциплін із використанням інноваційних технологій у початковій музичній освіті та розробкою комплексів музично-творчих завдань для уроків із сольфеджіо та музичної літератури для молодших школярів.

На основі аналізу наукової літератури з проблем інновацій в освітній сфері й інноваційних технологій у музичній педагогіці визначена джерельна база дослідження, яка складається з різних напрямів. До першого напряму належать роботи з психології та педагогіки, спрямовані на розкриття особливостей впливу інновацій та інноваційних технологій на розвиток загальних і музичних здібностей учнів молодшого шкільного віку (Л. Артемова, О. Апраксіна, Н. Ветлугіна, Ю. Машбиць, О. Ростовський та ін.). Інша група наукових робіт розкриває основні принципи використання інноваційних технологій у мистецькій освіті, зокрема музичній (Л. Масол, О. Овчарук, Є. Станіславська, В. Шульгіна й ін.). Третій блок робіт, присвячений можливості організації навчального процесу з використанням інноваційних технологій на уроках музично-теоретичних дисциплін (О. Афоніна, О. Зосім, Г. Тараєва).

На основі наукових досліджень (К. Ангеловськи, Х. Барнет, Д. Гамільтон, Н. Грос, У. Кінгстон та ін.) визначено вплив інноваційних технологій на розвиток загальних і музичних здібностей учнів у процесі навчання в школі. Упровадження в процес навчання імітаційних технологій і дискусійних форм з використанням технічних засобів; введення методики відеотренінгу та комп’ютерного моделювання; застосування технологій колективно-групового навчання з використанням технічних засобів.

Розкрито, що пріоритетними у використанні освітніх інновацій є створення оригінальних наочних та електронних посібників. Дослідники та практики в освітній сфері (Л. Ващенко, І. Дичковська, О. Олексюк) вважають що, основним у сучасному навчально-виховному процесі є усвідомлення необхідності творчого ставлення викладача до своєї професійної діяльності, розробка та поетапне впровадження інновацій на уроці. Інші дослідники (А. Границька, К. Колін, О. Краснов, В. Шадріков, Б. Шуневич) виступають за впровадження в навчальний процес інтерактивних методів навчання, технологій розвивального навчання, мультимедіа), які можливо використовувати для молодших школярів, на відміну від дистанційної форми навчання, яка не можлива в цьому віці.

135

Виявлено напрями в організації навчального процесу й особливості використання технічних засобів на уроках музично-теоретичних дисциплін, зокрема сольфеджіо і музичної літератури. Посібники останніх років (О. Афоніна «Сольфеджіо» (для 1–8 класів), Т. Михайловська «Сольфеджіо на основі української пісні», В. Гукова «Світова музична література», навчальні матеріали з журналу «Музична школа» й ін.) розкривають особливості організації навчального процесу в школах мистецтв на уроках сольфеджіо та музичної літератури. Основним є те, що сучасні автори намагаються представити нові підходи до використання класичного музичного репертуару та класичного стилю викладання в поєднанні з музичним матеріалом, який отримав освітній статус останнім часом (естрадні, джазові, авторські композиції тощо). Методика використання комп’ютерних технологій у таких посібниках відсутня.

Хоча на основі аналізу проблем інноваційних технологій у музичній педагогіці виокремлені основні стратегії їхнього розвитку та застосування мультимедіа; створення презентацій у різних програмах(зокрема PowerPoint); використання інтернет-ресурсів (бібліотеки, антології, енциклопедії, словники, бази музики); застосування skype-консультацій та skype-семінарів-форумів-конференцій. Для практичного використання всіх форм робіт розроблений план і поетапне запровадження інновацій у навчальний процес.

Розроблена система творчих завдань для роботи з учнями початкових класів на уроках сольфеджіо з використанням інноваційних технологій. Система творчих завдань містить у собі цілісну єдність усіх навчальних компонентів, які спрямованні на досягнення навчально-виховної мети.

Електронний авторський посібник «Сольфеджіо» складається з різних форм роботи, зокрема: слухового аналізу, вокально-інтонаційних вправ, музичного диктанту. Посібник містить вибіркові теми для кожного року вивчення предмету: «Тривалості нот», «Гама До мажор», «Інтервали», «Обернення інтервалів», «Закріплення матеріалу». У другій частині увагу акцентовано на вивчення музичних диктантів, які побудовані на основі українських естрадних пісень. Значна увага відводиться вивченню теоретичного матеріалу. Усі види роботи проводяться у формі гри.

Опанування електронного посібника із «Сольфеджіо» збільшує в учнів обсяг опрацьованого матеріалу за рахунок заощадження часу; розширює можливості застосування диференційованого підходу в навчанні; сприяє індивідуалізації процесу навчання; підвищенню в учнів мотивації навчання, створює позитивний настрій від процесу навчання; активізує самостійну діяльність учнів.

Створена авторська музично-творча база завдань для учнів початкових класів на уроках музичної літератури з використанням інноваційних технологій. Музична база містить у собі завдання на використання музичного тексту, графіки, відеоматеріалів, аудіозаписів та мультиплікації; цифрових фотографій, графічного зображення, анімації тощо. Музична база спрямована на вироблення в учнів навичок і накопичення знань, удосконалення процесу навчання, створення мотивації та розвиток комунікативних здібностей.

136

Авторська музично-творча база з «Музичної літератури» допомагає відпрацювати такі форми роботи, як: лекція, прослуховування музики з аналізом музичних творів, закріплення матеріалу, музичної вікторина, опрацювання домашнього завдання.

Авторська музично-творча база охоплює вибіркові теми, вивчення курсу музичної літератури, зокрема: «Музичні подорожі» та «Світ тварин у музиці» (перший рік навчання); «Пісні літературного походження. Державний гімн України» (урок-аукціон), «Музика в драматичному театрі. Е. Гріг. Музика до драми Г. Ібсена «Пер Гюнт»», «Українські народні музичні інструменти та інструментальна музика» (другий рік навчання); «Інструментальна музика епохи бароко. А. Вівальді. Концерт «Чотири пори року» (синемафонія), «В. Моцарт. Біографія та короткий огляд творчості», «Л. ван Бетховен. Біографія та короткий огляд творчості» (квест-гра) (третій рік навчання); «М. Калачевський. Творчий портрет. Українська симфонія»; «М. Вербицький. Творчий портрет», «М. Лисенко. Біографія та короткий огляд творчості. Опера Тарас Бульба» (четвертий, п’ятий рік навчання); «С. Рахманінов. Творчий портрет», «Експресіонізм як напрям у мистецтві ХХ ст.», «М. Скорик. Творчий портрет» (шостий рік навчання); завдання для підсумкового та проміжного контролю (тести).

Розроблена організаційна-методична система є універсальною для всіх учнів. В упровадженні технічних засобів враховувалася попередня музична підготовка учнів, яка в кожному конкретному випадку потребує своєї діагностики.

Отже, упровадження інноваційних технологій у систему музичної освіти здійснюється за рахунок поєднання дидактичних функцій комп'ютера з традиційними засобами навчання, збагачення та наповнення навчального процесу новими формами роботи, варіативного застосування ігрових форм навчання. Створення інноваційних підходів до викладання музично-теоретичних дисциплін у системі початкової музичної освіти сприяє більш ефективному засвоєнню музичнотеоретичних знань і їх реалізації в музично-творчій діяльності учнів молодшого шкільного віку на етапі початкової музичної освіти.

Мольдерф Тетяна Михайлiвна,

викладач Дзержинського музичного училища, здобувач Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

ЄВРОПЕЙСЬКІ ВИКОНАВСЬКІ ТРАДИЦІЇ У ВОКАЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ УКРАЇНИ кінця ХХ – початку ХХІ століть

Актуальність теми дослідження. Вокальне мистецтво України являє собою частину великої та неподільної національної культури і представляє, як і всі види мистецтва, загальний рівень академічної майстерності країни в європейському просторі. Водночас, це яскраве та самобутнє явище, здатне вдосконалюватись, наслідувати найкращі європейські академічні традиції у виконавстві, зберігати й примножувати національні культурні надбання, за часи глибоких перетворень кінця ХХ – початку ХХІ століть набуває самостійного розвитку і розквіту.

137

Завдяки трансформаційним і євроінтеграційним стратегіям з'явилась можливість взаємопроникнення та взаємодії українського мистецтва з європейською культурою, надзвичайно зросли вимоги до освіченостi академічного співака, його позиції в житті, уміння подати свою дiяльнiсть як необхідну моральну значимість у ціннісних установках українського суспільства, що й віддзеркалюється сьогодні у творчості українських виконавців і сприяє їхньому самовизначенню в європейському просторi та духовному світі людства.

Проблему виконавства досліджували теоретики і практики вокального мистецтва Л. Дмитрієв, І. Назаренко, О. Зданович, І. Левідов, А. Кисельов, О. Стахевич. Викликають інтерес матеріали Л. Єгоричевої, І. Колодуба, А. Терещенко, М. Кондратюка про підготовку професійних співаків до виконавської діяльності. З питань виконавських українських шкіл викладати свою думку В. Антонюк, Б. Гнидь, Т. Михайлова, В. Рожок. Безпосередньо виконавській діяльності присвятили свої спогади відомі митці професійної виконавської і педагогічної майстерності минулого і сьогодення: Ф. Литвин, І. Обухова, В. Преображенська, К. Дорліак, М. Донець-Тессейєр, Б. Гмиря, В. Луканін, І. Архіпова, О. Образцова, Г. Вишневська, І. Богачова, Є. Нестеренко, Б. Гнидь, Л. Лобанова, Є. Мірошниченко, К. Огнєвий, К. Радченко.

Результат науково-теоретичного знання дослідників і практичної діяльності видатних співаків, зміцненого та зафіксованого в культурно-історичній спадщині, є безцінним. Для сучасних українських виконавців це стає мотивацією для набуття професіоналізму, збагачення вокального досвіду та накопичення духовних сил.

Важливою темою для нас стає не тільки визначення понять традиційної вокальної школи, європейських критеріїв академічного співу, але й концепції збереження європейських академічних традицій у контексті української вокаль- но-виконавської культури.

Такі поняття, як досконалість, бездоганність, інтелект, закінченість форми,

витончене сяйво думки і почуттів, словом, об'єктивне втілення логіки й краси, є необхідною складовою мистецтва, що відповідає європейським критеріям академічності та притаманне вокальному рівню українського виконавства.

Духовність є важливою сутністю академічного мистецтва, що виникає від Бога і живе в серцях усіх людей, освітлених Небом (Р. Вагнер). Якщо уважніше придивитись, то визначення Бог, добро, одкровення, віра, чеснота, святість та-

кож стають основоположними в академічному виконавстві.

Не зайве підкреслити, що ідеал, зразок, образ, форма (Платон), з якими ми постійно стикаємось, визначають глибокий вміст вокального мистецтва як невід'ємні його частини. Від Аристотеля ми успадковуємо в академічному виконавстві простоту, прямоту, чистоту. Одними з аспектів його вчення були: краса, добро і розум, тому і все естетичне у своїй глибині теж просто. Кристоф Глюк підкреслював, що простота, правда і природність є трьома великими принципами прекрасного у всіх творах мистецтва. Дійсно, від музики і виконавства, як і взагалі від усього мистецтва, ми завжди чекаємо простоти, правдивості, чистоти, відвертості та природності, того, що рухає нашими почуттями.

138

Концепти краси, гармонійності та виразності, які визначаються у механізмах наступності знання (Платон), наполегливо крокують з давньогрецької й античної філософії у ХХІ ст., академічність або класичність яких вважається незаперечними і понині існують у мистецтві. є притаманними вокальному виконавству як системності академічного знання (Т. Бистрова), яке вплітається в реальне життя та пов'язується з повсякденними відносинами людей.

Європейські академічні традиції bel canto як зразок досконалого володіння, насамперед, кантиленним співом є головним чинником, що конструює й упорядковує всю співочу культуру.

Академічна манера співу співвідноситься з принципами та критеріями оперного й камерного виконавства, вироблених європейською професійною культурою і традиціями багатовікового досвіду цих жанрів. Визначення еталону співочого голосу, як сукупності добірних, обраних, кращих ознак, зберігся в мистецтві видатних співаків світу, які досконало володіють голосом, і є основоположним в українському виконавському мистецтві прекрасного співу.

Оперно-камерні європейські традиції вимагають належність вирівняного двохоктавного діапазону (у колоратурних голосах він розвинений більше, це стосується не тільки сопрано), визначений барвистий тембровий тон (має змінюватись у різних образних характеристиках), зібраність і спрямованість голосу для звукової наповнюваності зали, його здатність летіти над оркестром, посилена увагою артикуляція, тонке почуття абсолютної висоти звуку (іноді низька або занадто висока позиції можуть її зіпсувати), бездоганне володіння кантиленою й іншими видами голосоведіння.

Зазвичай підготовка оперного чи камерного співака до виконавства є справою кропіткою й довготривалою. Цей процес передбачає формування особистісних поглядів, пов’язаних з внутрішньою культурою, інтелігентністю та духовністю артиста, бо це має стати його сутністю в майбутньому.

Вельми прикметно, що професійний рівень сучасних українських співаків являє собою інтегративну характеристику якостей, заснованих на синтезі майстерності, компетентності й духовно-творчої діяльності та реалізується в процесі створення духовних цінностей у вокально-виконавському мистецтві.

Спираючись на професійну шкільну підготовку, яка забезпечує перетворення голосу як необробленої сировини в майстерний інструмент, сучасні українські виконавці з гідністю долають встановлену системою європейських аналітичних критеріїв евентуальну межу. Вони впевнено демонструють свою відповідність високохудожнім європейським виконавським традиціям та еталону академічного тону. Це є підґрунтям для безперервного процесу становлення загальної академічної майстерності та вокально-виконавського мистецтва України.

Але ж одного досконалого голосу недостатньо для досконалого виконання. Ми маємо розв'язати проблему світовідчувань і почуттів українського співака, вихованого на виразності слова і кантиленності народної пісні. Вона вистраждала свою глибину і людяність у труднощах, поневоленнях, злетах, падіннях, радощах і відродженнях та стала джерелом натхнення для наших сучасних виконавців.

139

Українська мова є однією з найбільш милозвучних і зручних, як, наприклад, італійська, для співу. Знаходження голосу у фонетиці рідних природномовних закономірностей дає виконавцеві повну інтерпретаційну свободу. При цьому не розмивається голосове русло, не розпушується звуковий струмінь на самому початку формування звуку.

Ці обставини допомагають піднести виконавство на іншу сходинку, де дарується справжнє життя яскравим і вражаючим образам, занурює уяву слухача у світ почуттів, думок, переживань, створений художником. Витвори мистецтва при цьому наповнюються новизною й оригінальністю концепцій, трактувань, інтерпретацій, тому кожен твір стає для слухачів новим відкриттям. У такому випадку професійна школа красивого співу стає надійним інструментом у досягненні мети в особистій виконавській інтерпретації, яка, безсумнівно, має право на існування лише в тому випадку, коли існує нерозривний зв'язок між бездоганно технічним і художньо образним аспектами.

Монько Тетяна Савівна,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри арт-менеджменту та івент-технологій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ МЕНЕДЖЕРА СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Культурні індустрії та креативне підприємництво – це відносно нові поняття в українському контексті, проте не нові явища. Культурні індустрії – це унікальний сектор економіки, який виник унаслідок поширення масової комунікації та глобалізму. Культурні індустрії охоплюють такі види діяльності: аудіовізуальна творчість; туризм; книги і преса; спадщина; перформативні та візуальні мистецтва. На практиці виділено основні елементи інтелектуальної концепції креативних індустрій, які базуються на творчих, художніх можливостях особистостей, які діють спільно з менеджерами та технологами; створюють ринкові продукти, що мають економічну цінність культурного чи інтелектуального походження.

У сучасному соціумі змінюється роль культури та мистецтва, що посідає важливе місце не тільки в традиційно духовному, але й у матеріальному виробництві. Культура та мистецтво не тільки формують нові потреби, а самі стають потужною галуззю національного виробництва.

Творча діяльність установ культури є найважливішою складовою частиною і визначальним чинником формування культурного середовища, процесом творення якісно нових, унікальних матеріальних і духовних цінностей. Вона пронизує всі види, форми та напрями діяльності установ культури.

140