- •2. Основні періоди та етапи у розвитку історії соціології.
- •3. Критерії періодизації та етапи розвитку соціології.
- •4. Місце історії соціології в системі соціологічного знання.
- •6. Парадигми, школи, напрями, перспективи в соціології
- •10. Розвиток соціального знання Стародавнього світу.
- •11. Виникнення і розвиток історіографії та її значення
- •12. Соціально-філософські проблеми суспільства античн.
- •13. Соціальні погляди Платона.
- •14. Соціальне вчення Арістотеля.
- •15. Уплив християнства на західну цивілізацію і культур
- •16. Соціальні ідеї епохи становлення христ. Цивілізації
- •17. Августин Блаженний: християнська картина
- •20. Соціальні утопії т. Мора і т. Кампанелли.
- •22. Особливості розвитку соціального знання Нового часу.
- •23. Теорії “ природного права ” і “ суспільного договору ” у розвитку передісторії соціології.
- •24. Ш. Л. Монтеск*є: принцип географічного детермінізму у соціальному житті.
- •25. Філософія історії – новий етап у розвитку соціального пізнання.
- •26. Соціологічні ідеї консерватизму.
- •28. Соціальне питання й утопічний соціалізм.
- •29. А. Токвіль про демократію як суспільний лад.
- •30. Соціологічні ідеї лібералізму.
- •31. Позитивізм у соціології XIX ст.
- •32. Концепція а. Сен-Сімона.
- •33. Причини, передумови виникнення соціології.
- •36. Соціально-політичні передумови виникнення соціології.
- •37. Причини виникнення соціології у Дж. Рітцера.
- •38. Погляди на зародження соціології як науки.
- •40. О. Конт про місце соціології у системі наук
- •44. Учення о. Конта про три стадії соціального прогресу. Три стадії розвитку людства
- •45. Значення ідей о. Конта в соціології.
- •46. Загальна характеристика соціологічного натуралізму.
- •49. Вчення г. Спенсера про соціальні інститути.
- •50. Значення ідей г. Спенсера в соціології.
- •51. Соціал-дарвінізм про основні фактори соціального життя.
- •52. . Расово-антропологічна школа у соціологічній та соціально-філософській думці XIX - поч. XX ст.
- •53. Географічний напрям у соціологічній думці XIX - поч. XX ст.
- •55. .Теорія к. Маркса про суспільно-економічні формації
- •56. Вчення к. Маркса про боротьбу класів як рушійну силу історії.
- •58. Психологічний напрям у соціології к. XIX - п. XX ст.
- •48. Органіцизм та функціоналізм соціології г. Спенсера.
- •32. Концепція а. Сен-Сімона.
- •41. О. Конт про методи соціології.
- •39.Етапи життя і творчості о.Конта
- •38. Погляди на зародження соціології як науки.
- •36. Соціально-політичні передумови виникнення соціології.
1. Предмет історії соціології та її періодизація. У найзагальнішому вигляді історія соціології – це розділ соціологічної науки в рамках якої розглядається процес її зародження,становлення,функціонування,розвиток. Оскільки будь-яка наука,в тому числі соціологічна,у своєму становленні і розвитку означає перш за все формування і функціонування напрямів ,течій і шкіл ,галузей і сфер,теорій ,концепцій ,парадигм і моделей ,тому розгляд історії соціології є в першу чергу виділенням і осмисленням цих напрямів ,шкіл,парадигм ,що визначають процес зміни соціологічного знання .Щоб відповісти на питання ,в чому полягає предмет історії соціології ,як розділу соціологічної науки ,потрібно хоча б у найзагальніших рисах представляти його в цілому. У залежності від того ,як ми розуміємо і що відносимо до предметної зони соціології ,можна говорити про «початок» історії соціології. Його ми будемо повязувати з появою власне соціологічної науки. Розуміння специфіки соціологічного знання і предмета соціології,як науки,визначеність і чіткість його трактування дозволяють виявити вихідні,початкові рубежі ,як її самої,так і історії соціології .Саме з цього питання досить довго тривають дебати.
Захарченко та Погорілий виділяють два періоди : протосоціологічний(античність,середні віки,новий час) та академічний (30ті рр..19 ст.-кін.19 ст.,кін. 19 ст.- поч. 20 ст.,поч..20-70ті рр.. 20 ст.,кін 20ст-сьогодення).
2. Основні періоди та етапи у розвитку історії соціології.
Згідно за періодизацією Давидова та його співробітників, періодизація історії соціології включає в себе етап протосоціології та чотири основні етапи офіційної ,або академічної історії цієї науки. Перший етап офіційної історії соціології розпочинається з появи кантівської програми перебудови наук про суспільство на «позитивних»,емпірично обґрунтованих засадах і триває приблизно до кінця 19 століття.У цей період інтенсивно розвивається емпіричні соціологічні дослідження,однак між ними і соціологічними теоріями відсутній систематичний зв'язок.Другий етап – розпочинається з кінця 19 ст. і триває до кін. 20 –х років нашого сторіччя.Його зміст пов'язаний насамперед з гострою кризою натуралістської соціології .Характерна риса цього періоду-інституалізація соціології .Третій етап – охоплює період кінця 20-70-х років нашого сторіччя – це час формування основних її сучасних теоретичних напрямів .Починаючи з 70- х років можна вести мову про новітній етап розвитку соціології.
3. Критерії періодизації та етапи розвитку соціології.
існують три види критеріїв періодизації : часові, просторові, змістовні.
Часовий- це критерій ,відповідно з яким визначається історичні етапи розвитку,виникнення ,утвердження соціології (тобто протягом 19-20 ст).
Просторовий – за допомогою цього критерію виділяють країни або континенти ,де найбільш активно розвивалась соціологія у той чи інший історичний період.
Змістовний критерії- означає виділення різних шкіл,напрямів,течій і найбільш яскравих представників з їх кагорти.Лише з’єднані воєдино три критерії періодизації історії соціології дають можливість прослідкувати трактування основних для цієї науки проблем : суспільства,соціальної структури ,особистості ,культури,соціальних інститутів .Це дозволяє створити цілісне уявлення про соціологічні науки в її зміні та розвитку.
Захарченко та Погорілий виділяють два періоди : протосоціологічний(античність,середні віки,новий час) та академічний (30ті рр..19 ст.-кін.19 ст.,кін. 19 ст.- поч. 20 ст.,поч..20-70ті рр.. 20 ст.,кін 20ст-сьогодення).
4. Місце історії соціології в системі соціологічного знання.
Історія та соціологія розв’язують дуже близькі пізнавальні завдання. Ця «спорідненість» яскраво виявляється у предметній сфері. Предмет соціології – соціальна діяльність людини, соціальні відносини та процеси, спільноти і суспільства як цілісні системи, їхні функції та структури. Соціологія вивчає стан та динаміку власного предмета, спираючись на соціальні факти та емпіричні дані, отримані за допомогою соціологічних, а також інших наукових підходів та методів. Історію цікавить соціальне буття людини в минулому. При цьому, як вірно зауважує Б.М.Миронов [8], соціологія та історія володіють можливостями на методологічному рівні доповнювати одна одну. історична соціологія забезпечує єдність аналізу минулого, сучасного й майбутнього часового континууму соціологічного теоретизування та емпіричних досліджень за допомогою включення історичного минулого до аналізу досліджуваних об’єктів [10, c.119]. Більш широко це можна трактувати, як соціологічний ретроспективний аналіз інститутів, структур, цінностей минулого; показ і доведення того, як аспекти минулого пов’язані з актуальними проблемами сучасності виступають складовими нашого життя; побудова теорій, концепцій соціології на емпіричній основі історичного (і сучасного) матеріалу; компаративні історико-соціологічні дослідження, в яких формуються, перевіряються, уточнюються теорії середнього рівня, метатеорії; історія сучасності як епохи, що спирається на соціологічне засвоєння минулого і реальні можливості прогнозування суспільного розвитку. Завдяки цьому історична соціологія все більше стає визнаним напрямом сучасної соціології, метою якого є дослідження історичних процесів розвитку суспільств, соціальних систем, інститутів та явищ, а також розроблення соціологічних теорій соціально-історичного розвитку та соціологічних методів аналізу історичної інформації
5.7.
Часовий критерій
|
Змістовний критерій
|
Просторовий/територіальний критерій, персоналії |
Ранній класичний період
|
Позитивізм Натуралізм: соціальний дарвінізм
расово-антропологічний напрям географічний напрям марксизм |
Конт (Франція), Спенсер (Англія) Гумплович, Ратценховер (Австрія) Смолл, Самнер (США) Гобіно, Летурно (Франція) Бокль (Англія), Ратцель (Німеччина), Реклю (Франція) Маркс, Енгельс (Німеччина) |
Пізній класичний період
|
Психологічний напрям: еволюціонізм психологія народів групова психологія інстинктивізм інтеракціонізм Класична німецька соціологія: формальна соціологія розуміюча соціологія
Позитивізм і неопозитивізм |
Уорд, Гіддінгс (США) Вундт (Німеччина) Тард, Лебон (Франція) Мак-Дугал (Англія) Кулі (США)
Тьонніс, Зіммель (Німеччина) Вебер (Німеччина) Дюркгайм (Франція) Парето (Італія) Сорокін (Росія) |