77

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ В ЖИТОМИРСЬКІЇ ОБЛАСТІ

2.1. Соціально-економічна характеристика Житомирської області

На сьогоднішній день для більшості регіонів України притаманні проблеми, що характеризують їх регіональний ринок праці:

• непослідовний процес формування ринку праці та зайнятості населення, у результаті чого ринок праці не справляє регулятивного впливу на формування оптимальної структури зайнятості населення та збалансованості робочих місць з кількісно-якісними характеристиками трудового потенціалу;

• нерозвиненість регіональних ринкових інститутів, яка посилюється непослідовною політикою влади і призводить до поширення прихованих форм безробіття та становлення неформального ринку праці, який поглинає значну частину населення регіону;

• розбалансованість структури попиту та пропозиції робочої сили. Державна служба зайнятості ще не стала тою ринковою інституцією, яка може повною мірою регулювати вивільнення робочої сили в період інтенсивних структурних зрушень.

Ці проблеми на ринку праці та у сфері зайнятості населення є характерними для Житомирської області. З метою проведення комплексної оцінки стану інформаційного забезпечення ринку праці області, на мою думку доречно розглянути її соціально-економічну характеристику, що в подальшому дасть змогу краще зрозуміти причини цього явища.

Територія, яку займає область, з давніх-давен заселена людиною, про що свідчать численні археологічні пам'ятки палеоліту. Виявлено залишки ранньопалеолітичної Житомирської стоянки, якій понад 100 тис, років.

На початку нашої ери слов'янські племена вже заселяли всю територію області. На північ від Тетерева, в басейні річок Ужа та Случа в IV-VII ст. жила група слов'янських племен, яка вважалася безпосереднім предком відомого з літописів племені древлян. Найдавнішим містом і водночас резиденцією князів у древлянській землі був згаданий під 946 роком Іскоростень (нині Коростень).

З утворенням феодальної держави – Київської Русі, древлянська земля однією з перших увійшла до її складу. У 907 році древляни брали участь у переможному поході Київського князя Олега на Візантію.

Наприкінці XIII і на початку XIV ст. землі області увійшли до Литовського великого князівства. За Люблінською унією 1569 року, якою було оформлено об'єднання Литовського князівства з шляхетською Польщею у федеративну державу, територія Житомирської області в складі Правобережної України потрапила під владу Польщі.

Після Третього поділу Польщі (1795 р.) переважна частина території області увійшла до складу Волинської губернії, центром якої з 1804 року став Житомир.

Область утворена 22 вересня 1937 року. Розташована в центральній частині Східно-Європейської рівнини, на півночі Правобережної України. Площа області 29,9 тис. м2, що складає 4,9% території України. За своїми розмірами область входить до числа найбільших в Україні і поступається лише чотирьом областям: Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській та Харківській. Вона більша за площею таких країн, як Вірменія, Албанія, Ізраїль, Кіпр, Ліван. У цілому по Україні за площею посідає 5 місце.

Довжина області із заходу на схід 170 км, із півночі на південь – 230 км. Вона розташована у двох природних зонах. Північна її частина – у зоні Полісся, південна – у межах лісостепу.

Область має кордон з Республікою Білорусь довжиною 280 км, в основному з Гомельською областю. На кордоні розташовано 2 пункти переходу – Майдан-Копищанський в Олевському і Виступовичі в Овруцькому районах. Крім цього, є пункти пропуску на залізничних станціях в Овручі і Коростені та авіаційний – у селищі міського типу Озерне Житомирського району. Область межує з Київською, Вінницькою, Хмельницькою, Рівненською областями України.

Завдяки вигідному географічному положенню і розгалуженій мережі автомобільних шляхів та залізниць область має зручне транспортне сполучення з Києвом, Львовом, Ужгородом, Харковом, Одесою, Мінськом, Москвою, Санкт-Петербургом, а також країнами Східної та Центральної Європи. Відстань від Житомира до Києва залізницею – 165 км, шосейною дорогою – 131 км.

Житомирщина багата на мінерально-сировинні ресурси. Великий і різноманітний комплекс корисних копалин області зосереджений в 512 родовищах, з яких розробляється 190. Деякі з цих копалин унікальні. Так, в надрах області сконцентровано понад 85% усіх загальнодержавних запасів кварцитів, апатитів, лабрадоритів і габро.

У надрах області залягають поклади розсипного ільменіту, комплексних апатит-ільменітових руд, самоцвітів, кварцитів, облицювального каменю, каолінів, мінеральної сировини для виробництва різних будівельних матеріалів, бурого вугілля, торфу та інших копалин. Крім того, Житомирщина забезпечує потреби України та країн зарубіжжя в титановому концентраті.

Мінерально-сировинний потенціал області представлений облицювальним каменем, мармуром, самоцвітами, сировиною для металургії та будівельної промисловості, вапняками, бурим вугіллям і торфом. Розвідані запаси лужних каолінів, їх обсяги і кількість дозволяють виробляти до півмільйона тонн польовошпатних концентратів на рік.

Область має запаси будівельних пісків, пірофілітових сланців, керамічних глин і ряду інших видів мінеральної будівельної сировини. Присутні також рідкоземельні елементи – ванадій, скандій, гафній, торій, які користуються значним попитом на світовому ринку. Перспективним є родовище мармуру, що має рисунок надзвичайної краси, добре полірується.

В області видобувається кольоровий напівдорогоцінний камінь – берил, топаз, кварц з подальшою його обробкою та виготовленням ювелірних виробів.

Область займає друге місце в Україні по запасах лісових ресурсів. Лісистість складає майже третину території. Переважають хвойні породи – 60%, твердолистяні (дуб) і м’яколистяні (береза, вільха, осика) – по 20%. Загальний запас деревини становить близько 200 млн. м².

У межах області виявлено площі з проявами алмазів. Але враховуючи дефіцит коштів, передбачається їх пошук проводити тільки в найбільш перспективних районах, на схилах Бердичівської височини.

Таким чином, по багатьох корисних копалинах область здатна не тільки задовольнити внутрішні потреби, але й створити значний експортний потенціал, якому сприятиме і розгалужена мережа автомобільних шляхів та залізниць області.

Показники роботи промисловості області розглянуті в таблиці 2.1. Аналізуючи дані таблиці, можна відмітити, що індекс промислової продукції за всіма галузями становив у 2011 р. більше 100%, що може бути свідченням поступової стабілізації роботи промисловості області. І хоча в деяких галузях відбулося зниження індексу промислової продукції в 2011 р. порівняно з 2009 р., все ж у більшості галузей спостерігається зростання. Особливо варто відмітити позитивні тенденції до зростання індексу промислової продукції протягом досліджуваного періоду в добувній промисловості та машинобудуванні (на 90,7 та 89,8% відповідно).

Таблиця 2.1

Основні показники роботи промисловості Житомирської області

	Індекси промислової продукції, %					Абсолютне відхилення, %
	2009 рік		2010 рік	2011 рік
Промисловість		78,6	108,2	122,0	43,4
Добувна промисловість		78,0	105,2	168,7	90,7
Переробна промисловість		78,8	109,1	109,2	30,4
з неї
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів		88,2	100,6	103,9	15,7
Легка промисловість		89,5	111,5	100,1	10,6
Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів		74,4	103,1	79,8	5,4
Целюлозно-паперове виробництво та видавнича діяльність		67,2	122,3	102,1	34,9
Хімічна та нафтохімічна промисловість		110,8	101,4	102,1	-8,7
Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції		79,5	124,1	109,6	30,1
Виробництво металевих виробів		78,2	117,8	118,8	40,6
Машинобудування		54,6	114,5	144,4	89,8

Питома вага обласного промислового виробництва у промисловості України за останні десять років зменшилась удвічі. Виробництво промислової продукції у розрахунку на душу населення майже у 2,4 рази менше, ніж у цілому по Україні, але за окремими видами продукції воно значно перевищує, а саме: у 12 разів більше виготовляється панчішно-шкарпеткових виробів, у 6 разів – взуття, майже у 1,4 рази – молока, дещо більше – кондитерських виробів та м’яса. Виробленої сільгосппродукції у розрахунку на одну особу у фактичних цінах стало більше у 1,17 рази, ніж за аналогічними показниками по Україні в цілому.

Промислове виробництво області за своєю структурою значно відрізняється від структури промисловості України. Паливна промисловість та чорна металургія, які мають значну частку у промисловому виробництві України, на рівні області представлені незначною кількістю підприємств, які не мають суттєвої ваги. Водночас промисловість будівельних матеріалів, скляна і фарфоро-фаянсова, які найбільш вагомі для області, у промисловому виробництві України мають лише близько 2,15% та 1,0%, відповідно. За останні 10 років відбулося більш інтенсивне падіння виробництва, ніж у промисловості України. За обсягами виробництва промисловості регіон займає 16-те місце серед областей України.

Одним з найважливіших напрямів реалізації економічної політики в області є створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва. За станом на 1 січня 2011 р. в області діяло понад 74 тис. суб’єктів малого підприємництва, (що на 8,8% більше, ніж на початку 2010 р.).

У їх структурі малі підприємства складають – 9%, а фізичні особи-підприємці – 91%. Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) малих підприємств на 01.01.2011 р. становив 5996,8 млн. грн. (28% від загального обсягу реалізованої продукції).

Область завжди мала аграрну спрямованість. Поряд з виробництвом зернових та зернобобових культур, цукрових буряків, виробництвом молока та м’яса, область посідає в державі провідне місце з вирощування картоплі (6,2%) та поголів’я великої рогатої худоби (5,0%). Останнім часом виробництво основних видів сільськогосподарської продукції значно зменшилося, на що вплинули зміни як в економічній, так і в соціальній сфері області.

Загальний обсяг валової продукції сільського господарства у порівняльних цінах 2010 року становить 3 млрд. 691 млн. грн., що на 388 млн. грн. більше від минулорічного показника. Частка області за цим показником склала близько 3,1% від загальноукраїнського.

Основні показники соціально-економічного розвитку області наведені в таблиці 2.3. Аналізуючи ці показники, бачимо, що валовий регіональний продукт в 2011 р. зріс на 4012 млн. грн. і становив 18743 млн. грн. Причиною цього стало зростання валової доданої вартості, яка є його основною частиною.

Вартість основних засобів Житомирської області збільшилася на 15779,0 млн. грн. і склала в 2011 р. 56572,0 млн. грн., що зумовлено збільшенням кількості будинків, споруд, техніки і машин, а також загальним підвищенням вартості цих засобів.

Індекс споживчих цін становив в 2011 р. 103,9%, тобто загальний рівень цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, за даний рік зріс на 3,9%.

Таблиця 2.2

Основні показники соціально-економічного розвитку

Житомирської області за 2009–2011 рр.

Найменування показника	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Абсолютне відхилення
1. Валовий регіональний продукт, млн. грн.	15008,0	14731,0	18743,0	4012
2. Валовий регіональний продукт на 1 особу, грн.	11545,0	11419,0	14616,0	3071
3. Основні засоби, млн. грн.	40793,0	44715,0	56572	15779
4. Індекси споживчих цін, %	111,9	108,9	103,9	- 8,0
5. Доходи населення, млн. грн.	20216,0	20655,0	25957,0	5741
6. Індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту, у % до попереднього періоду	104,2	88,9	112,8	8,6
7. Індекси промислової продукції, у % до попереднього періоду	79,3	108,2	125,3	46,0
8. Індекси продукції с/г, у % до попереднього періоду	102,8	99,9	111,5	8,7
9. Інвестиції в основний капітал, млн. грн.	3645,7	2298,4	3019,1	- 626,6
10. Індекси інвестицій в основний капітал, у % до попереднього періоду	119,8	56,7	133,5	13,7
11. Кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць	45	51	39	- 6
12. Чисельність наявного населення, тис. осіб	1294,2	1285,8	1279,0	- 15,2

Доходи населення за досліджуваний період зросли на 5741,0 млн. грн., але підвищення цін практично нівелювало це зростання. Індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту становив 112,8%, цей же індекс в середньому по Україні склав 104,2%.

Доцільним буде розглянути валову додану вартість (ВДВ), обсяг якої у період з 2005 р. по 2011 р. в розрахунку на одну особу невпинно зростав ( рисунок 2.1).

Рис. 2.1. Валова додана вартість в розрахунку на душу населення

Слід зазначити, що спостерігається тенденція до зростання рівня відхилення за обсягом ВДВ у розрахунку на душу населення до відповідного загальнодержавного показника. За цим показником Житомирська область посідає 19 місце по Україні.

Обсяги інвестицій в основний капітал у 2011 р. зменшилися на 626,6 млн. грн., порівняно з 2009 р., що є негативною тенденцією, тому необхідно активізувати роботу щодо формування привабливого інвестиційного іміджу.

Негативним є зменшення кількості малих підприємств, зважаючи на їх достатньо високу частку в загальному обсязі реалізації продукції області.

Останніми роками відбулися позитивні зрушення, які привели до поліпшення основних показників рівня життя населення. Доходи населення області за три роки зросли на 28,4% і становили в 2011 році 25957 млн. грн. Наявний доход на 1 особу збільшився на 29,5% і становив за аналогічний період 15571,6 грн. Реальний наявний доход зріс на 8,6%. Вагомою статтею доходів населення у 2011 р. залишається оплата праці (її частка в структурі доходів становить 35,1%). Соціальна допомога та інші одержані поточні трансферти в загальній структурі доходів займають більш ніж 43%. Прибуток та змішаний дохід у структурі доходів населення області становить п’яту частину (до речі, основним джерелом даної статті доходів населення залишається сільськогосподарська діяльність фізичних осіб). Основним же витратним елементом у 2011 р. є придбання товарів і послуг – 72,07% [61, с. 322].

В області збереглися темпи зростання рівнів номінальної заробітної плати з 1404 грн. у 2008 р. до 2071 грн. в 2011 р. (рисунок 2.2).

Незважаючи на високі темпи зростання номінальної заробітної плати в області, фактичний її рівень досяг встановленого рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб лише у 2004 р. У 2009 р. розмір оплати праці становив 200,6%, прожиткового мінімуму, у 2010 р. – 204%, у 2011 р. –206,3%.

Отже, доходи населення зростають, а реальні доходи зменшуються і причиною цього є те, що індекс номінальної заробітної плати зростає, а реальної спадає за рахунок підвищення індексу споживчих цін.

Рис. 2.2. Динаміка розміру заробітної плати за 2004–2011 рр..

Аналізуючи динаміку рівня заробітної плати за видами економічної діяльності, можна помітити, що заробітна плата зросла в усіх сферах економічної діяльності області. У середньому з 2008 по 2011 рр. вона зросла у 1,14 рази, а щодо попереднього року, то зростання становить 16%. Позитивні зміни спостерігаються за всіма видами економічної діяльності. Так у сільському господарстві, мисливстві та рибальстві порівняно з 2010 р. – збільшення на 36,8%; освіті – збільшення на 7,95%; промисловості – зросла на 21%; фінансовій діяльності – зросла на 17,7%, у будівництві відбулося збільшення оплати праці на 59,6%.

Найвища оплата праці спостерігається у містах області: Коростень (2251 грн.), Житомир (2178 грн.) та Малин (2550 грн.), а також у Володарсько-Волинському (2150 грн.), Малинському (2253 грн.) та Коростенському (2134 грн.) районах, хоча цей рівень оплати є низьким, беручи до уваги те, що середньомісячна заробітна плата по Україні становить 2633 грн. На низький рівень заробітної плати впливає збитковість більшості підприємств виробничої сфери, особливо в сільському господарстві; спад обсягів виробництва; недосконалість бюджетної, податкової, грошово-кредитної системи.

Аналіз розміру середньомісячної оплати праці найманих працівників за видами промислової діяльності в області свідчить, що найбільшу оплату праці мають працівники у добувній промисловості, виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води і становить вона відповідно 2739 грн. та 2574 грн. Найменшу оплату праці (1065 грн.) має оброблення деревини та виробів з деревини, яка, порівняно з 2009 р., хоч і зросла на 8%, але становить 56,4% оплати праці в промисловості.

Розглянемо динаміку суми заборгованості із виплати заробітної плати за допомогою таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Динаміка суми заборгованості із виплати заробітної плати

по Житомирській області, станом на 1 число поточного року

Період	тис. грн.	у % до попереднього періоду
2010	50773,1	146,1
2011	25266,4	49,8
2012	11539,2	45,7

Аналізуючи дані таблиці, варто відмітити, що заборгованість із виплати заробітної плати по Житомирській області протягом 2011 р. зменшилася, порівняно з 2009 р., на 39233,9 тис. грн. і становила 11539,2 тис. грн. Основною причиною зменшення заборгованості стало незначне пожвавлення виробництва, яке, для покращення ситуації, необхідно стабілізувати та розвивати.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що, незважаючи на певні позитивні зміни, ситуація в Житомирській області залишається досить складною через загострення проблем як соціально-економічних проблем, так і демографічних.

До проблем соціально-економічного характеру в області належать:

- зниження виробництва промислової продукції внаслідок банкрутства та реорганізації більшої частини підприємств;

- високий рівень зносу й недостатній рівень оновлення основних фондів у всіх сферах промислового й агропромислового виробництва через брак джерел фінансування;

- скорочення виробництва сільськогосподарської продукції у результаті відсутності національних програм підтримки сільськогосподарського виробника;

- низький рівень і якість життя населення через відсутність належної оплати праці і наявність заборгованості по її виплаті.

До демографічних проблем області належать:

- загальне скорочення чисельності населення, яке в основному обумовлено природним скороченням та сальдо міграції;

- бідність перетворилася на один з найважливіших чинників зниження народжуваності, погіршення стану здоров’я і зростання смертності;

- скорочення тривалості життя в 1990–2010 рр. показує, що серед факторів чільне місце у цьому процесі належить скороченню високопоживних продуктів харчування, погіршенню забезпеченості медичними послугами, несприятливими умовами праці, нераціональному харчуванню тощо (ці самі фактори відіграли основну роль у зростанні смертності);

- значний вплив на погіршення ситуації в області з відновленням людського капіталу справили екологічні чинники. Аварія на ЧАЕС ускладнила умови господарювання, внаслідок чого знизились можливості реалізації потенціалу трудових ресурсів, що в кінцевому результаті може призвести до його знецінення.

Таким чином, в Житомирській області існують всі передумови для соціально-економічного розвитку в усіх сферах і якщо вдасться повністю реалізувати всі її козирі (особливо людський і природо-ресурсний потенціал), то вона зможе зайняти, належне їй, одне з визначальних місць в економіці України. Я переконаний, що соціально-економічні та демографічні проблеми мають безпосередній вплив і на сферу зайнятості населення.