Розділ 2. Організація і методика економічного аналізу основних засобів у процесі господарської діяльності на тов ”Житомирнасіння”

2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ ”Житомирнасінтрави-1”

ТОВ „Житомирнасінтрав” створене на базі Житомирського обласного виробничого кооперативно-державного об’єднання з насінництва кормових культур 25 січня 2001 року.

24.11.2008 року ТОВ “Житомирнасінтрав” припинило свою діяльність, та згідно Протоколу загальних зборів учаcників ТОВ “Житомирнасінтрав” від 22.04.2008 року ТОВ “Житомирнасінтрав-1” являється правонаступником припиненого підприємства. Дане господарство створене для забезпечення господарств високоякісним кондиційним насінням в необхідній кількості та широкому асортименті.

Директором Товариства було обрано Туфанова Миколу Григоровича.

Дане підприємство має в своєму розпорядженні власних орендованих сільськогосподарських угідь в кількості 600 га, а також заключено понад 45 договорів контрактації на 2009-2010 рік, площа сільськогосподарських угідь по яких складає близько 800 га на яких має бути вирощено 1000 тонн насіння.

З дня заснування підприємства, з 24.04.2008 року, здійснюються поставки насінників однорічних та багаторічних трав, кормових культур як за кордон, так і на території внутрішнього ринку України. Основними закордонними покупцями є: ЗАО „Агролитпа”(Литва), „Смедекс Ко” (Сербія), ДОО „МОРФО”(Сербія), ООО „Агропрогресс” (Росія) . Згідно з підписаними контрактами за 2009 рік, а точніше за 9 місяців ТОВ „Житомирнасінтрав-1” поставило закордон насіння в кількості 340 тонн на суму 340000,00 Євро, та планує в 2010 році збільшити поставок насіння до 1500 тонн та з кожним роком збільшувати, як мінімум, на 110-120 тонн.

Дане господарство має три структурні підрозділи:

1. с. Глибочиця, Житомирський район, Житомирська область, де знаходиться центральна частина підприємства;

2. с. Наталівка Новоград-Волинський район, Житомирська область

3. с. Грозино, Коростенського району, Житомирської області.

Головні напрямки діяльності ТОВ "Житомирнасінтрав-1;

• виробництво, переробка та реалізація насіння багаторічних та однорічних трав;

• переробка, зберігання та реалізація сільськогосподарської продукції як власного виробництва, так і придбаної;

• надання різних видів послуг підприємствам, установам, організаціям та засновникам товариства;

• комерційна та зовнішньоекономічна діяльність.

Територія господарства знаходиться в зоні Полісся і в кліматичному відношенні характеризується особливостями, важливими для даного регіону. Клімат помірно-континентальний з відносно м’якою зимою помірно теплим літом. За даними Житомирської метеорологічної станції середньорічна температура становить +8 ^оС. Середня температура найхолоднішого місяця (січня) – -6^оС та найтеплішого (липня) – +17-19 ^оС. Грунтовий шар ТОВ “Житомирнасінтрав-1” представлений в основному дерново-підзолистими, піщаними, а також сірими опідзоленими ґрунтами. Різноманітність грунтово-кліматичних умов розташування господарств дозволяє вирощувати високоякісне насіння культур.

Слід зазначити, що землі ТОВ "Житомирнасінтрав-1" лише частково пошкоджені вітровою та водною ерозією, а також не мають в наявності ні зрошувальних, ні осушувальних земель, так як за кліматичними умовами вони не потребують меліоративних робіт. В основному природнокліматичні умови господарства, його місцезнаходження, економічна характеристика умов господарювання сприятливі для ведення сільськогосподарського виробництва.

Особлива увага надається вирощуванню бобових багаторічних трав, а також конюшини лучної, конюшини повзучої, конюшини гібридної, буркуну білого. Серед злаків - грястиця збірна, райграси, вика, ріпаки, редька олійна. Всього більше 20 видів культур.

ТОВ “Житомирнасінтрав-1” має три очисні лінії КОС-0,5, дві з яких розміщені на головному підприємстві в с. Глибочиця Житомирського району, і одна в с. Наталівка Новоград-Волинського району.

На ТОВ „ Житомирнасінтрав-1” працює близько 32 чоловік: працівників, які займають посади керівників і спеціалістів за 2008 рік 13 чоловік (див. додаток А) та працівників масових професій в кількості 19 чоловік (див. додаток Б).

В ТОВ „Житомирнасінтрав-1” бригадна організаційна структура, яка включає виробничі підрозділи. Господарство має допоміжні і обслуговуючі виробництва: автопарк, машинно-тракторний парк, складські приміщення. Основною метою діяльності підприємства є виробництво, переробка, реалізація сільськогосподарської продукції. В ТОВ „Житомирнасінтрав-1” централізована форма бухгалтерської служби, тобто всі працівники облікової служби підпорядковані головному бухгалтеру. На головного бухгалтера покладено обов’язки організації і контролю обліку, а також він несе відповідальність за правильне здійснення обліку згідно до наказів, наказу про облікову політику (див. додаток Ж)., розпоряджень, методичних, нормативних та інших матеріалів по організації фінансового і податкового обліку ми, розглянемо на рисунку 2.1.

Як бачимо з вище вказаної структури підприємства, бухгалтерія складається з головного бухгалтера та трьох бухгалтерів. Кожний займає певну ділянку ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, а саме:

• Начальник економічно-фінансового відділу - головний бухгалтер: контролює ведення бухгалтерського обліку підлеглими бухгалтерами, а також сам має в обов’язках ведення наступних рахунків: 311 „Поточні рахунки в національній валюті”, 312 „Поточні рахунки в іноземній валюті” 362 „Розрахунки з іноземними покупцями”, тощо (див. додаток В);

• Старший бухгалтер по обліку оплати праці: 66 „Розрахунки по оплаті праці” 65 „Розрахунки по страхуванню”, 10 „Основні засоби”, тощо (див. додаток В);

• Бухгалтер по обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками: 63 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”, 201 „Сировина і матеріали”, 26 „Готова продукція”, тощо (див. додаток В);

• Бухгалтер-касир: 301 „Каса в національній валюті”, 302 „каса в іноземній валюті”, 203 „Паливо”, тощо (див. додаток В).

В даних посадових інструкціях , наприклад касира, зазначено, що саме належить до обов’язків касира, що він повинен знати та вміти, кваліфікаційні вимоги, права касира, тощо.

Очисний пункт №1

Ремонтна майстерня

ТОВ “Житомирнасінтрав-1”

(Директор)

Склади (3)

Очисний пункт №2

Склади (2)

Головний бухгалтер

Склад паливо-мастильних матеріалів (АЗС)

Автопарк

Працівники

бухгалтерії

Грозино Наталіївка

Склади (3)

Склади (3)

Автопарк

Автопарк

Рис. 2.1. Організаційна структура ТОВ “Житомирнасіння”

Структура управління, що діє , дозволяє встановлювати більш тісний зв’язок між адміністративним персоналом та керівником підприємства, забезпечує більш чіткий розподіл повноважень між ними та між різними працівниками і спеціалістами окремих структурних підрозділів.

Згідно з виробничою й загальною структурою товариства формуються конкретні органи управління ним. Водночас поділ праці у сфері управління зумовлює групування одно­рідних за функціями робіт і зосередження таких робіт у підрозділах апарату управління.

Це означає, що управлінський персонал підприємства (організації) поділяється на лінійний та функціональний (штабний, апаратний).

Лінійний персонал забезпечує безпосереднє керівництво виробниц­твом. Функціональний же персонал допомагає лінійним керівникам виконувати функції управління своїми підрозді­лами (службами, відділами). При цьому між лінійними керівниками та посадовими особами апарату управління виникають певні орга­нізаційні відносини. Сукупність лінійних та апаратних органів управ­ління і відносини між ними утворюють систему управління фірмою.

Лінійні зв’язки виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів управління (директор - начальник лабораторії - завсклад). Ці зв’язки з’являються там, де одного керівника підпорядковано іншому.

Функціональні зв’язки характеризують взаємодію керівників, які виконують певні функції на різних рівнях управління, але між ними не існує адміністративного підпорядкування (головний агроном - головний інженер).

Міжфункціональні зв’язки мають місце між підрозділами того самого рівня управління (завсклад - завсклад). Характер зв’язків визначає відповідний тип організа­ційної структури управління суб'єктом господарювання.

У практиці господарювання застосовується такий тип організаційної структури, який залежить від масштабів діяльності, виробничо-техноло­гічних особливостей, стратегічних і поточних завдань діяльності товариства – лінійна організаційна структура управління - це така струк­тура, між елементами якої існують лише одноканальні вза­ємодії. За такої організаційної структури управління кожний підлеглий має лише одного керівника, який і виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному структурно­му підрозділі. Перевагами організаційної структури управління лінійного типу є: чіткість взаємовідносин, однозначність команд, оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень, на­дійний контроль. Але керівник при цьому має бути висококвалі­фікованим універсалом, здатним вирішувати будь-які стратегічні й по­точні питання діяльності підпорядкованих йому підрозділів (ланок).

На підприємстві використовується комп’ютерна та журнально-ордерна форма обліку, основними реєстрами якої є журнали-ордери. Вони нагадують собою накопичувальні відомості, в яких систематизація і групування документів ведеться в хронологіч­ному порядку по кореспондуючих рахунках. Кількість таблиць у журналах-ордерах залежить від складності організації бухгал­терського обліку того чи іншого об’єкта від ступеня деталізації обліку, можливості ведення аналітичного і синтетичного обліку в одному реєстрі та інших обставин.

Журнали-ордери, як правило, призначені для синтетичного обліку операцій господарської діяльності підприємств.

Ведення записів у журналах-ордерах здійснюється у порядку однобічної реєстрації. Реєструються тільки кредитові обороти в кореспонденції з дебетовими. Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою, тобто кредитові обороти по кожному балан­совому рахунку збираються в одному журналі-ордері, а дебетові обороти по цьому рахунку знаходять відображення в різних жур­налах-ордерах. Після підрахунку записів журнал-ордер нагадує записів за місяць журнал-ордер нагадує не що інше, як складну журнальну статтю, в якій один ра­хунок кредитується, а декілька дебетується.

Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки правильності проведених за­писів по окремих синтетичних рахунках і складання бухгалтер­ського балансу. У Головній книзі відо­бражують залишки по рахунках, на яких вони були на початок місяця, поточні обороти і залишки на кінець місяця по відповід­них синтетичних рахунках. Записи оборотів в Головну книгу є одночасно і реєстрацією облікових даних, що відображені в журналах-ордерах.

Таким чином, в основу побудови журнально-ордерної форми обліку покладено такі найважливіші принципи:

• здійснення записів у журналах-ордерах у порядку реєстрації операції тільки по кредиту рахунка в кореспонденції з дебетом рахунків (інших рахунків);

• сполучення, як правило, в єдиній системі записів синтетичного та аналітичного обліку;

• відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення контролю, аналізу і складання періодичної і річної бухгалтерської звітності;

• застосування журналів-ордерів по декількох рахунках, які мають між собою економічний і обліковий зв’язок;

• застосування облікових регістрів заздалегідь зазначеною кореспонденцією рахунків та показниками, які необхідні для складання періодичної і річної бухгалтерської звітності, а в окремих випадках - з номенклатурою статей аналітичного обліку в деяких рахунках.

Дане підприємство є юридичною особою, тому як і у будь-яких інших господарств, його діяльність тісно пов’язана з фінансовими відносинами як внутрішніми, так і зовнішніми.

Дані відносини виникають завдяки переміщенню грошових коштів. Розрахунки з персоналом (виплата заробітної плати, надбавки, премії) формують внутрішні фінансові відносини. Зовнішні ж пов’язані з розрахунками з постачальниками (населення та фірми, що постачають товариству сировину), та відносини, що виникають при продажу готової продукції (кошти, що надходять від покупців та замовників). ТОВ „Житомирнасінтрав-1” співпрацює і підтримує фінансові відносини із такими основними каналами реалізації продукції:

• Югославія „Royal Union”

• Польща „Агронас”, „Центнас”

• ТОВ „Сквирський сирзавод”

• Україна - КСП “Україна” Попільнянського району, СТОВ„Ліщинське” Житомирського району, СТОВ „Світанок” Макарівського району, ППОСП „Малинівське” Коростенського району.

Так, ТОВ „Житомирнасінтрав-1” має відкриті розрахункові рахунки за допомогою якого здійснює безготівкові розрахунки з постачальниками та покупцями. Тобто, під час існування такої форми фінансових відносин відбувається перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками з доручення інших підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Під фінансовим станом підприємства також розуміють рівень його забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності і своєчасного здійснення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.

Кожне підприємство повинно прямувати до позитивного фінансового стану, тобто до створення достатнього обсягу фінансових ресурсів, що виступає гарантом своєчасності розрахунків з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку.

Метою оцінки фінансового стану підприємства виступає пошук резервів збільшення його прибутковості, рентабельності і платоспроможності.

Фінансовий стан підприємства характеризує система показників, які визначають зміст і завдання аналізу:

• склад і динаміка активів підприємства та джерел їх утворення;

• фінансова стійкість підприємства;

• платоспроможність і кредитоспроможність;

• склад і динаміка дебіторської і кредиторської заборгованості;

• оборотність оборотних активів;

• ефективність використання активів.

Аналіз цих показників має виявити сильні і слабкі сторони фінансового стану підприємства, розробити конкретні заходи, які зміцнили б фінансову стійкість підприємства, усунули причину можливого банкрутства.

Джерелами аналізу фінансового стану підприємства є його фінансова звітність.

• Баланс.

• Звіт про фінансові результати.

• Звіт про рух грошових коштів.

• Звіт про власний капітал.

• Примітки до річної фінансової звітності.

• Дані аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку.

Основним джерелом аналізу є бухгалтерський баланс, який ми розглянемо в таблиці 2.1. З таблиці видно, що оборотні активи дещо перевищують необоротні, так якщо оборотні активи у загальній структурі становлять 57,5 %, то необоротні – 42,5 %, причому слід сказати, що оборотні активи на початок 2008 року порівняно з кінцем звітного періоду зменшилися на 162,0 тис. грн., а необоротні зменшилися на 81,0 тис. грн. У структурі необоротних активів найбільше місце посідають основні засоби, оборотних – запаси та дебіторська заборгованість. Загалом активи господарства зменшилися на 243,0 тис. грн. Після аналізу активу балансу, проаналізуємо пасив балансу в таблиці 2.2.

Таблиця 2.1. Аналіз активу балансу

Статті	На початок року		На кінець року			Відхилення
	тис. грн.	%		тис. грн.	%	тис. грн. (+,-)	структура, %	відсоткових пунктів %
1	2	3		4	5	6		8
Майно, всього	3065	100		2822	100	-243	-	-7,9
1.Необоротні активи	1279	41,7		1198	42,5	-81	0,8	-6,3
2. Оборотні активи	1786	58,3		1624	57,5	-162	-0,8	-9,1
2.1 Запаси	670	21,9		737	26,1	67	4,2	10,0
2.2Дебіторська заборгованість	815	26,6		871	30,9	56	4,3	6,9
2.3 Незавершене виробництво	229	7,5		-	-	-229	-7,5	-100
2.3Поточні фінансові інвестиції	-	-		--	-	-	-	-
2.4Витрати майбутніх періодів	-	-		-	-	-	-	-
2.5 Грошові кошти та їх еквіваленти	72	2,3		16	0,5	-56	-1,8	-77,8

З таблиці видно, що загалом пасиви господарства на кінець року в порівнянні з початком зменшилися на 243,0 тис. грн. (як і активи). Найбільше місце у структурі пасивів господарства займає власний капітал – 78,2%.

Найбільше місце в структурі власного капіталу займає статутний капітал 78,2%. Поточні зобов’язання становлять 21,8 %. Найбільше місце в поточних зобов’язаннях займають короткострокові кредити банків, вони становлять 499,0 тис. грн.

Далі розглянемо показники ліквідності підприємства в таблиці 2.3.

Таблиця 2.2. Аналіз пасиву балансу

Статті	На початок року		На кінець року		Відхилення
	тис. грн.	%	тис. грн.	%		тис. грн. (+,-)	структура, %	Відсоткових пунктів
1	2	3	4	5		6	7	8
Джерела майна, всього	3065	100,00	2822	100,0		-243	-	-7,9
1. Власний капітал	3013	98,3	2207	78,2		-806	-20,1	-26,8
1.1 Статутний капітал	2959	96,5	2208	78,2		-751	-18,3	-25,4
1.2 Інший додатковий капітал	54	1,8	54	1,9		-	0,1	-
1.3 Резервний капітал	-	-	-	-		-	-	-
1.4 Нерозподілений прибуток	-	-	-55	-1,9		-55	-1,9	-
2. Позиковий капітал	52	1,7	615	21,8		563	20,1	1082,7
2.1 Довгострокові зобов’язання	-	-	-	-		-	-	-
2.2 Короткострокові кредити та позики	-	-	499	17,7		499	17,7	-
2.3 Кредиторська заборгованість та поточні зобов’язання	52	1,7	116	4,1		64	2,4	123,1

Платоспроможність (ліквідність) визначає здатність підприємства до швидкого погашення своїх короткотермінових зобов’язань за платежами. Для здійснення таких операцій необхідні кошти, які підприємство може отримати, перевівши у гроші найбільш ліквідну частину своїх мобільних запасів або маючи достатній запас грошей у банку й у касі.

Таблиця 2.3. Оцінка ліквідності підприємства:

Показники	2007	2008	2008 до 2007р..,
1. Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможності)	34,3	2,64	31,66
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності	32,2	2,5	29,7
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	1,38	0,03	1,35

Оцінювання платоспроможності проводиться за даними балансу на підставі характеристики ліквідності оборотних активів, тобто часу, необхідного для переведення їх у грошову масу. Є три рівня ліквідності. Найбільш мобільною частиною оборотних засобів є грошові кошти і короткотермінові цінні папери. Збільшення частки грошових коштів і цінних паперів у загальній сумі оборотних засобів сприяє зростанню платоспроможності. Ліквідність - це здатність швидко перетворити актив на гроші без втрат його ринкової вартості. Під час оцінювання ліквідності підприємства аналізу підлягає достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов’язань, тобто короткострокової кредиторської заборгованості.

Підприємства, які працюють в умовах ринкових відносин, несуть повну матеріальну відповідальність за своїми зобов’язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками, своїми працівниками, а також за результати своєї виробничо-фінансової діяльності. Здатність підприємства своєчасно погашати свої боргові зобов’язання характеризує фінансовий стан підприємства.

Під фінансовим станом підприємства розуміють рівень його забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності, своєчасного здійснення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.

Далі розглянемо фінансову стійкість підприємства в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Оцінка фінансової стійкості підприємства:

Показники	2008	2009	2009 до 2008р..,
1. Коефіцієнт автономії	0,98	0,78	0,2
2 Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	0,02	0,22	0,2
3. Коеф. співвідношення позикового капіталу і власного	0,02	0,28	0,26

Отже проаналізувавши діяльність даного господарства яке має свою специфіку виробництва як сільське господарство, то можна сказати, що деякі показники мали позитивне значення такі наприклад як власний капітал, тобто дане підприємство тільки малу частину залежить від залучених коштів, ще такий показник як фондовіддача має непогане значення що свідчить про ефективінсть використання основних засобів.