20 Квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В. ,

при секретарі - Греку А. Г.,

вирішуючи у відкритому судового засідання питання про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває вказана справа.

Із боку позивача надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову вжитих у справі.

У відповідності до ч.3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Враховуючи, що суб'єктом порушення питання про скасування заходів забезпечення позову виступає, особа на користь якої винесено рішення , суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 154 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скасувати заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою печерського районного суду м. Києва від 29.04.2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зняти арешт із рухомого та нерухомого майна та грошових коштів, що належать ОСОБА_1 в межах суми 7 380 245,39 грн. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С. В. Вовк

Справа № 2-194/12

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 Квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Матійчук Г. О. ,

при секретарі - Шишкарьова М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров»я України про забезпечення медичними препаратами,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, уточненим в ході розгляду справи, до Міністерства охорони здоров»я України про забезпечення медичними препаратами та просить стягнути з відповідача лікарські засоби - імуносупресанти за пропущені дні: препарат «Міфортік» з 11.03.2011 р по 29.03.2011 р.; з 29.04.2011р. по 17.05.2011 р. та із 17.07.2011 р. по 31.08.2011 р.; препарат «Програф» з 04.04.2011 р. по 06.04.2011 р., з 09.06.2011 р. по 13.06.2011 р., з 09.07.2011 р. по 31.08.2011 р., посилаючись на те, що в лютому 2010 року вона перенесла трансплантацію донорської нирки і згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» підлягає безоплатному забезпеченню в амбулаторних умовах медикаментами - імуносупресантами «Міфортік» та «Програф». Також зазначила, що є інвалідом 1 групи, перебуває на обліку у нефролога в Тернопільській обласній комунальній поліклініці, де їй видають зазначені ліки, які потрібно приймати щоденно на протязі усього життя, однак їх не видають, посилаючись на відсутність. В Головному управлінні здоров»я облдержадміністрації їй порекомендували звертатися до Відділу охорони здоров»я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради, а міська рада повідомила, що забезпечити її необхідними препаратами за рахунок коштів установи немає можливості.

Позивач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлялася судом належним чином, направила до суду заяву, в якій, в разі її неявки, просить в подальшому розглядати справу у її відсутність.

Представник відповідача Волік Я.В. проти позову заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Суд, з урахуванням думки представника відповідача, вважає за можливе розглядати справу у відсутності позивача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно та всебічно оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно пенсійного посвідчення серії ААД № НОМЕР_1 від 01.04.2012 року є інвалідом 1 групи з дитинства (а.с.8).

4 лютого 2010 року їй здійснено трансплантацію донорської нирки, що підтверджується виписним епікризом з історії хвороби № 570 від 24.02.2010 р. (а.с.4).

Як вбачається з листа № 1148 від 22.06.2011р. за підписом Головного лікаря та зав. відділенням трансплантології нирки Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова на ім.»я начальника Управління охорони здоров»я Тернопільської міськоблдержадмігістрації, позивач підлягає безкоштовному медикаментозному забезпеченню в амбулаторних умовах протягом 12 місяців препаратами «Програф» та «Міфортік».

Згідно довідки обласної консультативної поліклініки Тернопільської університетської лікарні позивач у періоди, зазначені в позовній заяві, не була забезпечена життєво необхідними їй лікарськими препаратами «Програф» та «Міфортік» через їх відсутність.

В Головному управлінні здоров»я Тернопольської облдержадміністрації позивачу порекомендували звертатися до Відділу охорони здоров»я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради, а міська рада повідомила, що забезпечити її необхідними препаратами за рахунок коштів установи немає можливості (9-11).

Позивач 31.08.2011 року звернулась із зазначеним позовом до Головного управління здоров»я Тернопольської облдержадміністрації та Відділу охорони здоров»я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради, які в подальшому ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопілької області від 20.12.2011 року були замінені на Міністерство охорони здоров»я України та справа за підсудністю направлена до Печерського районного суду м. Києва (а.с.39).

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 894 затверджено Державну цільову соціальну програму «Трансплантація» на період до 2012 року, мета якої полягає у підвищенні якості надання спеціалізованої медичної допомоги хворим, що потребують проведення операцій з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, продовженні строку життя людини без втрати працездатності і зниження рівня смертності шляхом широкого впровадження новітніх медичних технологій.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року №1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб, згідно п.3 зазначеної постанови витрати, пов»язані з відпуском лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах, провадяться за рахунок загальних асигнувань, що передбачаються відповідними бюджетами на охорону здоров»я.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 49 Конституції України).

Також в ст. 3 Конституції України зазначено, що «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».

Відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров»я України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 467/2011, МОЗ України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров»я, йому, як головному розпоряднику коштів, щороку передбачаються видатки на централізовану закупівлю лікарських засобів та виробів медичного призначення за бюджетними програмами.

Як вбачається з клопотання Головного управління здоров»я Тернопольської облдержадміністрації на адресу Міністерства охорони здоров»я України (№3348/7-01 від 25.08.2011 року «для повного забезпечення хворих імуносупресивною терапією в 2011 році необхідно 1 855 958 грн. Згідно додатку №5 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» за бюджетною програмою «Централізовані заходи з трансплантації органів та тканин» КПКВ 2301310 розподілом видатків на централізовані заходи в Тернопільській області передбачено забезпечення лікарськими засобами (імунодепресантами) хворих з трансплантованими нирками на суму 701 тисяч гривень: станом на 25.08.2011 року лікарські засоби в область не надійшли. З обласного бюджету Тернопільської області на медичне забезпечення хворих, які перенесли трансплантацію органів (нирок) і потребують по життєвої терапії імуносупресантами на 2011 рік виділено 400 тис. грн. Станом на 25.08.2011 року ці кошти використані в повному обсязі».

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до норм ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, згідно ч.4 вказаної статті доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, а заперечення відповідача щодо необґрунтованості та безпідставності позову спростовуються наведеним вище.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 19, 49 Конституції України, «Державною цільовою соціальною програмою «Трансплантація» на період до 2012 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 894, постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань», Положенням про Міністерство охорони здоров»я України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 467/2011, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 27, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров»я України про забезпечення медичними препаратами задовольнити.

Стягнути з Міністерства охорони здоров»я України на користь ОСОБА_1 лікарські засоби - імуносупресанти за пропущені дні: препарат «Міфортік» з 11.03.2011 р по 29.03.2011 р.; з 29.04.2011р. по 17.05.2011 р. та із 17.07.2011 р. по 31.08.2011 р.; препарат «Програф» з 04.04.2011 р. по 06.04.2011 р., з 09.06.2011 р. по 13.06.2011 р., з 09.07.2011 р. по 31.08.2011 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Матійчук Г. О.

Справа № 2-278/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И