6.Як ви сприймаєте (розумієте) наступні висловлювання?...

Н. Чернишевського «розвивати людину в людині».

Психічна діяльність людини має матеріальну основу і обумовлюється діяльністю нервової системи. Чернишевський говорив, що «все, що відбувається і проявляється в людині відбувається по одній його реальної натурі ... іншої натури в ньому немає ». Здатність людини розвиватися і вдосконалюватися є найважливішим в житті кожного. Кожен має виховувати в собі людяність, чемність, вміння слухати і бути почутим.

Ф. Достоєвського – «знайти в людині людину»

Немає поганих людей, є замкнуті люди, які не можуть знайти спільної мови з іншими. Існує вираз: Зустрічають по одежці, проводжають по розуму. Це можна примінити до кожного. Не треба всіх людей прирівнювати до себе, чи когось іншого. Всі люди – індивіди. Навіть у злочинця , який є вигнанником суспільства, є такі ж якості, як і у законослухняних громадян. В кожному в першу чергу треба бачити людину.

7.Особистість — складна система, яка складається із …

Здібності - можливості

бажання - можливості

справи - слова

бажання - реальність

ціль-результат

вимоги до робочого місця - кваліфікація

потреби - посягання

потреби - можливості

8.Як ви розумієте розповсюджене висловлювання: “Особистість…

«Особистість – продукт біографії людини». Я вважаю, що в людині, як в особистості зібрані певні надбання, досвід. Сукупність всього того, що зустрічалося люді на її життєвому шляху і є особистість людини. На протязі всього життя особистість людини може змінюватися так, як збагачується життєвий досвід.

Щодо того, що соціологія стверджує, що окремо взята людина являє собою і людство взагалі, то я можу погодитися з цим твердженням. Особистість – це людина, узята у системі таких її психологічних характеристик, що соціально обумовлені, виявляються в суспільних за природою зв’язках і стосунках. Тобто в процесі виховання та навчання батьки та суспільство вкладають в людину накопичені людством знання (зрозуміло, що не всі, а узагальнені), кожна людина є індивідуальною, не схожою на інших, але в той самий час вона оперує загальними, відомими для всіх знаннями.

9.Розкрийте, у чому, на ваш погляд, полягає різниця між підходами...

Дослідження економічної соціології грунтується на інтеграції соціологічного й економічного підходів. Необхідність такої інтеграції зумовлюється тим, що економісти, вивчаючи економічну сферу, не беруть до уваги соціальних відносин, зокрема сімейних відносин і бюджету, а навколишнє середовище, галузі культури, освіти, охорони здоров’я розглядають лише з точки зору фінансування й розвитку. Соціологи досліджують суспільні відносини без глибокого проникнення в економічні процеси. Інтеграція економічного й соціального підходів забезпечує визначення соціальної спрямованості розвитку економіки. Соціологи розглядають цілі розвитку економіки як похідні від цілей суспільства, а саму економіку — як засіб, що дає можливість суспільству досягти розвинутого способу життя, соціальної справедливості та інших соціальних цілей.

Економісти ототожнюють механізм розвитку економіки з господарським механізмом, який регулює відносини економічних інститутів та організацій, але носить внутрішньо економічний характер і не охоплює відносин економіки з іншими сферами суспільства.

Соціологи розглядають механізм розвитку економіки значно ширше, включаючи взаємодію не тільки економічних, а й соціальних інститутів та організацій. Якщо економісти вивчають в основному формалізовані відносини, що ґрунтуються на регламентованих законодавчих нормах, посадових статусах, то соціологи враховують як формалізовані, так і неформалізовані відносини.