Ділова культура як культура нової соціальної спільності

Ділова культура головним чином пов'язана з формуванням нової соціальної спільності підприємців, хоча про діловій культурі можна говорити і в більш мирному соціальному контексті. Під діловою культурою ми розуміємо культуру підприємців і керівників, маючи на увазі при цьому цінності і норми, що регулюють поведінку і діяльність у процесі ділової активності при переговорах та укладанні угод, виконання договірних зобов'язань, при організації діяльності людей, в діловому спілкуванні, у відношенні до працівника і споживачеві.

У діловій культурі можна виділити два шари: ціннісний та ментальний.

Ціннісний шар постає як культурний феномен, який може передаватися як традиція і обумовлює етичну сторону ділових відносин, зовні проявляється як стереотип, як звичне посадова поведінка, актуальні цінності і норми практичної діяльності.

Ментальний шар ділової культури пов'язаний з ситуаціями, коли звичні норми і цінності не ефективні і люди починають конструювати нові.

У сучасних умовах успішним може бути тільки підприємець з високим рівнем загальної та ділової культури. За результатами соціологічних досліджень, найбільший пріоритет у ділових відносинах респонденти віддають гуманності, надійності, високій загальній культурі, вміння гарно вдягатися, правильно говорити.

На які ж цінності орієнтуються сьогодні російські підприємці, що визначає їх ділову культуру?

За дослідженнями, проведеними інститутом соціології РАН, це такі цінності:

бути незалежним - 58,6%;

мати близьких за духом співробітників - 39,7%;

заробити хороші гроші, мати високий рівень життя - 34,8%;

реалізовувати свої особисті якості - 34,2%;

працювати з висококваліфікованими колегами - 31,2%;

створювати собі високу ділову репутацію - 27,6%;

реалізовувати свої професійні якості - 25,5%;

працювати над складними, цікавими проблемами і реалізовувати організаторські здібності - 20%;

зайняти престижну посаду - 6,1%.

Наведені дані показують орієнтацію російських підприємців в основному на західні цінності, серед яких головна - незалежність.

Соціологи виділяють такі особливості ділової культури сучасних російських підприємців:

схильність до маніпулювання, до Завуалювання цілей та приховування своїх інтересів;

рішення ділових проблем на рівні міжособистісних відносин, що заміняють контрактні;

установка на миттєву вигоду;

управлінська некомпетентність, що виявляється в нереализуемости рішень і службовому блефі;

психологічні установки на тиск, тиск, жорсткість позиції і прагнення нав'язати партнерові власні умови.

У Європі ділова культура вже сформувалася і має усталені цінності, які орієнтують підприємців на созидательность, незалежність і взаємно корисним. На етапі формування російської ділової культури виникає проблема її взаємодії з європейської та східної діловою культурою, проблема збереження специфічних рис власне російської ділової культури.

На закінчення відзначимо, що соціологія культури являє собою важливу галузь соціологічного знання. Дослідження культури в соціології дозволяє визначити спільне і специфічне у соціокультурних процесах різних товариств.

Субкультýри — сукупність культурних зразків, тісно пов'язаних з домінантною культурою і у той же час відмінних від неї. У антропології  — група людей у межах більшого суспільства з відмінними стандартами та моделями поведінки. Субкультура - це спільність людей, чиї переконання, погляди на життя і поведінку відмінні від загальноприйнятих або просто приховані від широкої публіки, що відрізняє їх від більш широкого поняття культури, відгалуженням якої вони є. Найчастіше субкультури переходять у окремі ідейні поняття, бо важко назвати культуру, до якої б вони відносились.

Хоча з’ява терміну «субкультура» у науковій літературі датується 30-ми рр. ХХ ст., дійсного поширення він набув у 1960-70-х рр., у зв’язку з дослідженнями молодіжних рухів. Спочатку на передній план виступає префікс «sub» (тобто «під-»), позначаючи сховані, неофіційні культурні шари, що є підкладкою «денної поверхні» пануючоїкультури. ^[1]. Пов'язане поняття - андерграунд.