30. Організаційне підготування переговорів.

Згідно з бізнесовим етикетом, перш ніж розпочати переговорний процес його треба детально опрацювати, щоб виключити по можливості стихійність, різного роду несподіванки. Фахівці вважають, що організаційна підготовка складає: формування групи для переговорів визначення місця і дати зустрічі розроблення програми перебування делегації гостей, порядку денного кожної зустрічі узгодження всіх питань із зацікавленими організаціями чи відділами підприємства, культурну програму, відпочинок тощо. Коли переговори вже заплановані, визначення їх учасники і т.ін слід вже на початку суворо дотримуватися загальних правил поведінки на переговорах. Ігнорування їх, може негативно позначитись на іміджі, завдати шкоди самому процесові переговорів, іноді інша сторона може навіть відмовитись від проведення зустрічі.

Якщо зустріч призначена у вашому офісі, а ви затримуєтесь, то простежте за тим, щоб перед тими, хто зібрався, обов’язково вибачились від вашого імені, запропонували випити кави або чаю, переглянути матеріал про діяльність фірми, свіжі газети та журнали. За затримку на зустріч необхідно ще раз особисто вибачитися перед членами делегації, які на вас чекали.

Не рекомендується приймати ваших колег до переговорного процесу сидячи за столом. Правила етикету вимагають вийти з-за столу, зробивши декілька кроків назустріч гостям, або принаймні зустріти їх при вході до кабінету чи кімнати для переговорів.

Об'єднання в ділових переговорах процесів міжособистісного спілкування та обміну інформацією пред'являє високі вимоги до комунікативних та професійним здібностям учасників переговорів. Команда підбирається таким чином, що б хтось вмів ставити необхідні питання або перевести розмову в іншу площину, хтось міг зняти емоційну напругу. Не менш важливим є вміння максимально, точно і лаконічно викласти суть питання, головні ідеї, пропозиції, умови і т.д.

Комунікативна діяльність на переговорах передбачає також забезпечення розуміння обговорюваних проблем, використання неформальних каналів циркулювання інформації.

Завершує організаційну підготовку підготовчого періоду переговорів розробка сценарію майбутніх переговорів, який повинен передбачити різноманітні варіанти поведінки учасників, відповідні превентивні дії, спрямовані на забезпечення результату.

31. Порядок створення спільних підприємств

Спільні підприємства, які створюються компаніями двох або більше країн, дають можливість поєднати ресурси, досвід, зв'язки. Чинне законодавство України виділяє спільні підприємства в окрему групу підприємств, для яких передбачено певні особливості створення і діяльності. Зокрема, у випадках створення спільних підприємств на основі об'єктів державної та комунальної власності обов'язковим є проведення екологічного аудиту. Для спільних підприємств, заснованих за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, встановлено особливий порядок набуття права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення. Спільне підприємство в законодавстві України на сьогодні визначаються лише ті підприємства, які засновані за участю іноземних суб'єктів

Разом з тим можна виділити основні з етапних завдань створення СП:

- попередня оцінка ринку та можливостей збуту – вивчення потенційних цільових ринків, формування концепції діяльності підприємства;

-вибір партнера по майбутній угоді відповідно до технологічної взаємної доповнюваності партнерів, місця розташування підприємств партнерів;

- розроблення бізнес-плану та подальше техніко-економічне обґрунтування створення СП, що уточнюють цілі партнерів, деталізують ключові параметри майбутнього підприємства – обсяги необхідних інвестицій і виробничих технологічних потужностей, потреби в основному й оборотному капіталі, в позичкових коштах;

-підписання протоколу про наміри, що фіксує збіг інтересів та офіційно закріплює наміри партнерів створити СП; у цьому документі фіксуються ключові позиції сторін, а сам він становить основу майбутньої угоди про створення СП й попередньо визначає розмір та структуру статутного капіталу, умови розподілу прибутків і доходів, керівництва, умови передання технології, організаційну форму підприємства та систему управління ним та ін.