- •Що таке наука (дати визначення). Мета науки.
- •3.Дати визначення категорії "теорія". Перерахувати основні методи дослідження.
- •4. Наукове дослідження. Його мета. Класифікація
- •5.Емпіричні та теоретичні методи досліджень (загальні дані).
- •7.Перерахувати сучасні носії інформації.
- •6.Перерахувати етапи виконання дослідницької роботи.
- •8. Наукові напрями, проблеми і теми.
- •9. Формулювання проблеми або теми досліджень. Визначення їхефективності
- •12.Дати визначення методам аналізу, синтезу, індукції та дедукції.
- •10. Формування мети, цілі і задач наукових досліджень.
- •11 Перерахувати основні методи наукового пізнання.
- •13.Дати визначення методу аналогії.
- •14.Дати визначення категорії "моделювання". Перерахувати основні методи моделювання.
- •16.Дати визначення методам конкретизації, гіпотетичному, аксіоматичному та історичному методам досліджень.
- •15.Дати визначення категорії "абстрагування". Перерахувати основні методи абстрагування.
- •17. Наукові моделі. Їх класифікація
- •18.Перерахувати та дати визначення основним методам досліджень.
- •19. Основні види експериментів. Їх класифікація.
- •20.Похибки (погрішності) вимірювань. Їх види.
- •23. Метрологія. Її класифікація та аксіоми
- •24,Терміни і визначення метрології.
- •25,Дати класифікацію методів вимірювань.
16.Дати визначення методам конкретизації, гіпотетичному, аксіоматичному та історичному методам досліджень.
У теоретичних дослідженнях можливі два методи: логічний і історичний. Логічний метод містить у собі гіпотетичний і аксіоматичний.
гіпотетичний метод - висування на основі дедукції наукового припущення для пояснення певного явища; Гіпотетичний метод заснований на розробці гіпотези, наукового припущення, що містить елементи новизни й оригінальності. Гіпотеза повинна повніше і краще пояснити явища і процеси, підтверджуватися експериментально і відповідати загальним законам діалектики і природознавства. Цей метод дослідження є основним і найбільш розповсюдженим у прикладних науках. Гіпотеза складає суть, методологічну основу, теоретичне передбачення, стрижень теоретичних досліджень. Будучи керівною ідеєю всього дослідження, вона визначає напрямок і обсяг теоретичних розробок. Аксіоматичний метод заснований на очевидних положеннях (аксіомах), прийнятих без доказу. По цьому методу теорія розробляється на основі дедуктивного принципу. Більш широкого поширення він набув у теоретичних науках (математиці, математичній логіці й ін.). Історичний метод дозволяє досліджувати виникнення, формування і розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх і зовнішніх зв'язків, закономірностей і протиріч. Даний метод дослідження використовується переважно в суспільних і, головним чином, в історичних науках. У прикладних же науках він застосовується, наприклад, при вивченні розвитку і формування тих або інших галузей науки і техніки.Між логічним і історичним методами існує єдність, заснована на тому, що будь-яке логічне пізнання повинне розглядатися в історичному аспекті. Опис фізичної або економічної сутності досліджуваного явища (або процесу) складає основу теоретичних розробок. Такий опис повинен усебічно висвітлювати суть процесу і базуватися на законах фізики, хімії, механіки, фізичної хімії, політекономії та ін. Для цього дослідник повинен знати класичні закони природних і суспільних наук і вміти їх використовувати стосовно до робочої гіпотези наукового дослідження. Метод конкретизації має такі компоненти: сходження від абстрактного до конкретного; знакове оформлення результатів конкретизації (приклади, задачі, схеми, моделі та ін.). Конкретизація (від лат. concretus - густий, твердий) - метод дослідження предметів у всій різнобічності їх, у якісній багатосторонності реального існування на відміну від абстрактного вивчення предметів. При цьому досліджується стан предметів у зв'язку з певними умовами їх існування та історичного розвитку.
15.Дати визначення категорії "абстрагування". Перерахувати основні методи абстрагування.
Методи емпіричного і теоретичного рівнів дослідження. Сутність їх полягає у зорієнтованості на безпосередню дійсність й одночасному використанні абстрактних пізнавальних образів (уявлень, ідей, понять, концепцій), які стосуються цієї дійсності.
Абстрагування - це уявне виділення, вичленення деяких елементів конкретної множини і відвернення їх від інших елементів даної множини. Це один з основних процесів розумової діяльності людини, що спирається на знакове опосередковування і дозволяє перетворити на об'єкт розгляду різні властивості предметів. Це узагальнене теоретичне узагальнення дозволяє відобразити основні закономірності досліджуваних об'єктів або, вивчати їх, а також прогнозувати нові, невідомі закономірності. Як абстрактні об'єкти виступають, складові безпосередній зміст людського - розуму математичні структури і ін.
Розрізняють такі типи абстракції:-Примітивна (плотська) абстракція - відвернення від одних властивостей предмету або явища, і виділення інших його властивостей або якостей (виділення форми предмету, відвернувшись від його кольору або навпаки-Узагальнена абстракція дає узагальнену картину, відвернуту від приватних відхилень. В результаті такої абстракції виділяється загальна властивість досліджуваних об'єктів або явищ. Даний вид абстракції вважається основним в математиці і математичній логіці . -Ідеалізація - це заміщення реального емпіричного явища що ідеалізується, відвернутою від реальних недоліків. В результаті утворюються поняття об'єктів, що ідеалізуються (ідеальних) -Ізолююча абстракція - в цьому випадку виділяється той зміст, на якому зосереджується увага. -Конструктивна абстракція - це відвернення від невизначеності меж реальних об'єктів, їх «огрублення».
По цілях розрізняють такі види абстракцій:-Формальна абстракція - це виділення таких властивостей предмету, які самі по собі і незалежно від нього не існують (форма або колір). -Змістовна абстракція - це вичленення тих властивостей предмету, які самі по собі володіють відносною самостійністю (клітка організму