- •2.Тип хордові :класи плазуни і птахи .
- •3.Основні принципи біогеографічної регіоналізації .
- •1.Основні поняття біогеографії : флора , фауна , біота , рослинність , тваринне населення , біом .
- •2.Тип хордові : клас ссавці.
- •3.Особливості флористичного районування суходолу.
- •1.Практичне значення біогеографічних досліджень.
- •2.Виникнення , розвиток та сучасна структура екології .
- •3..Фауністичне районування суходолу .
- •1.Періодизація історії біогеографії .
- •2.Поділ екологічних чинників.
- •3.Біотичне районування суходолу .
- •1.Центри походження культурних рослин та свійських тварин .
- •2.Характеристика абіотичних чинників.
- •3.Голарктичне флористичне царство .
- •1.Поняття про біосферу і ноосферу .
- •2.Гідрокліматичні чинники та їх характеристика .
- •3.Біогеографічне районування України.
- •1.Роль живих організмів у географічній оболонці .
- •2.Поділ організмів за їх відношенням до тепла .
- •3.Неотропічне флористичне царство .
- •1.Особливості компонентного складу географічної оболонки в добіогенний період .
- •2.Поділ організмів по відношенню до вологи .
- •3.Біом вологих екваторіальних і тропічних лісів.
- •1.Органогенні елементи та їх поділ за вмістом у живих організмів .
- •2.Правило мінімуму Лібіха.
- •3.Капське флористичне царство .
- •1.Колообіг речовин в біосфері .
- •2.Правила Аллена , Бергмана , Глогера
- •3.Біоми степів , прерій та їх аналогів у південній півкулі.
- •Колообіг вуглецю в біосфері .
- •2.Едафічні чинники та їх характеристика .
- •3.Австралійське флористичне царство .
- •1.Процес фотосинтезу та його значення для біосфери .
- •2.Мутуалізм і коменсалізм – різновидності симбіозу .
- •3.Біоми помірних широт північної півкулі .
- •1.Процес хемосинтезу в біосфері загалом і в океані зокрема
- •2.Антропогенні екологічні чинники
- •3.Голарктичне флористичне царство .
- •1.Космополітичне , біполярне та амфібореальне поширення організмів .
- •2.Морфологічні частини рослин .
- •3.Бореально – атлантичне царство Світового океану
- •1.Поняття про біогеохімічні провінції.
- •2.Вчення про біоценоз .
- •3.Неотропічне фауністичне царство
- •1.Колообіги азоту і фосфору в біосфері
- •2.Видовий склад ,структура та місцеположення біоценозу .
- •3.Ефіопське фауністичне царство .
- •1.Поняття про типи ареалів організмів
- •2.Взаємовідносини організмів у біоценозі .
- •3.Східне ( Індо – Малайське ) фауністичне царство
- •1.Штучні системи класифікації органічного світу .Система к.Ліннея
- •2.Абсолютні і відносні методи обліку живих організмів у біоценозі .
- •1.Основні етапи розвитку життя на Землі
- •2.Фенологічні фази рослин та сезонні явища у тварин
- •3.Біоми саван
- •1.Сучасна система органічного світу
- •2.Синузії і консорції живих організмів
- •3.Орієнтальне біотичне царство
- •1.Поділ організмів за їх відношенням до тепла і вологи
- •2.Паразитизм і хижацтво
- •3.Афротропічне біотичне царство
- •1.Класифікація і коротка характеристика відділів нижчих рослин
- •2.Трофічні відносини серед організмів
- •3.Мадагаскарське біотичне царство
- •1.Вищі рослини .Класифікація і коротка характеристика типів
- •2.Адаптивна здатність організмів : мімікрія , апосематія , міметизм
- •3.Капське біотичне царство
- •1.Відділ – покритонасінні рослини .
- •2.Динаміка і класифікація біоценозів .
- •3.Австралійське біотичне царство
- •1.Класифікація тваринного світу
- •2.Еволюційний процес органічного світу
- •3.Неотропічне біотичне царство
- •1.Організми :космополіти , ендеміки , релікти
- •2.Стадії формування біоценозів
- •3.Голарктичне біотичне царство
- •1.Екологічне районування світового океану
- •2.Основні ознаки біоценозу
- •3.Біоми кореальних хвойних лісів
- •1.Острівні біоти і біоми
- •2.Життеві форми організмів за Раункієром
- •3.Еколого – морфологічний поділ суходолу на біоми
- •1.Тип хордові : класи риб і земноводних
- •2.Особливості розселення організмів
- •3.Висотні біотичні пояси
- •1.Сучасні уявлення про походження життя на Землі
- •2.Класифікації безхребетних тварин
- •3.Біота і біоми поверхневих вод
БІЛЕТ 1
1. Обєкт , предмет і основні напрямки дослідження біогеографії .
Об’єктом дослідж., біогеогр., є, з одного боку, різні таксоном., категорії росл., тварин, грибів і мікроорг.,, а з іншого, – всі живі організми, які займ., в геогр.., просторі певне місцеполож.,. Предметом пізнання біогеогр., є закони й закономірності поширення й розміщення живих організмів та їх угруповань у просторі й часі залежно від їхніх адаптивних можливостей та впливу на них екол., чинників.Напрямки: 1)Флор.,-фаун., - місцеполож.,окремих росл.,і твар.,та інших таксоном.,категорій. 2)Регіон., - виділ.,флор.,фаун.,і біогеогр.,ориг.,рег.,різних масш.,рівнів.3)Еколог.,- відносини між живими орг.,і прир.,довкіл- лям.4)Паленобіогеогр.,- пош.,живих орг.,в минулих геол..,епохах.5)Антропічний – взаємозв.,людини і орг.,світу.5)Конструкт- тивний - виник.,коли дослідж., впливу біот., і антроп., чинників на живі орг., дають змогу не тільки з’ясувати причини змін у сучасному пош., й розміщ., біоти, а й запроп., практикам дійові заходи для виправл., негативної ситуації з метою досягнення оптимальних результатів. Це основні напрямки напрямків біогеогр.,дослідж.,але існує ще багато інших.
2.Тип хордові :класи плазуни і птахи .
Хордовими називають тварин, для яких характерна хорда або так звана спинна струна, що є опорою тіла, внутрішнім осьовим скелетом. Хордових відомо понад 52 тис. видів. Тип хордових поділяють на три підтипи: покривники, безчерепні та хребетні. Покривники, або личинкохордові – морські тварини, одиночні або колоніальні, невеликої довжини (0,3-50 см). Безчерепні – примітивні тварини без черепа і головного мозку, тіло сегментовано. Хребетні – найвище організовані тварини.
З 52 тис. хордових близько 50 тис. видів належить до хребетних, які розподілені на сім класів: круглороті, хрящові риби, кісткові риби, земноводні (всіх їх об’єднують у групу анамній), плазуни, птахи і ссавці (об’єднують у групу амніот).
3.Основні принципи біогеографічної регіоналізації .
.В основі біогеогр.,рай-ня лежить рег.,ген.,принцип, тобто спільність походж.,певних таксонів (виді,родів,родин тощо) орга- нізмів в межах терит.,з однорід.,або подіб.,геол..,і екол.,умовами. Розмеж.,суходолу на флор.,царства й області викон.,на підставі даних про пош.,насінних і вищих спорових рослин. В основі фауністи.,р-ня є дані про пош.,наземних видів, родів і родин, насамперед, хребетних тварин, зокрема, ссавців, птахів, плазунів і земноводних. Виділ.,біотичних регіонів ґрунтуєт., на даних про пошир.,домінантних та реліктових видів, родів тощо організмів, особливостях екотопів та клім.,умов.
БІЛЕТ 2
1.Основні поняття біогеографії : флора , фауна , біота , рослинність , тваринне населення , біом .
. Флора-сукупн., видів рослин певної території або акваторії, що склалася історично.Фауна-сукупність усіх видів тварин, що сформ., історично в межах певної терит., акваторії, або планети Земля загалом. Сукупн., видів флори і фауни певної те- рит.,наз., біотою. Рослинністю називають сукупність рослинних угруповань земної кулі або її регіонів. Тваринним насел., наз., сукупн., тварин усіх видів, об’єднаних спільною терит., (акваторією) і тісними взаємовіднос., між собою та рослинним покривом. Біоценоз угруповання рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів певної території (акваторії) з екологічно подібними природними умовами
2.Тип хордові : клас ссавці.
.Ссавці – найвища група твар.,світу, що нарах.,приблизь.,4000-5000 видів, пош.,майже по всій зем.,кулі. Серед ссавців є наземні підземні, деревні і водяні тварини. Найб.,к-сть видів ссавців – наземні, які пош.,майже скрізь. Птахи – високоорг.,теплокровні хребетні, зовн.,і внутр.,будова яких відображу.,їх пристосованість до польоту. Тіло птахів обтічної форми пір’ям, а передні кінцівки перетворені на крила. Через зміну у будові і способів життя, птахів об’єд.,в екол.,групи: птахи лісу, повітряних просторів, боліт, прісних водойм та їхніх узбереж, степів і пустель, хижі птахи.
3.Особливості флористичного районування суходолу.
Розмеж.,суходолу на флор.,царства й області викон.,на підставі даних про пош.,насінних і вищих спорових рослин. Флористичні регіони суходолу поділяють на такі царства: Голарктичне, Палеотропічне, Неотропічне, Капське, Австралійське і Гол антарктичне.
БІЛЕТ 3