42. Символічні моделі в менеджменті.

Символічна модель (математична модель) – у ній використовуються символи для описання характеристик об’єкта або подій. Відображають процеси за допомогою символів.

Гарнітур	Витрати дерев	Витрати обсягів матер.	Прибуток
Прут Черемош	10 х1 5 х2	40 х1 80 х2	400 500
Обмеженість по ресурсам	110	800

10х1 + 5х2 ≤ 110

40х1 + 80х2 ≤ 800

400х1 + 500х2 → max

Це задача виражає функцію екстремального характеру.

-40х1 – 20х2 ≤ 440

40х1 + 80х2 ≤ 800

60х2 ≤ 360

40х1 + 480 ≤ 800

40х1 ≤ 320

х1 = 8

х2 = 6

400 8 + 500 6 = 6200

Використання екстремальних функцій призвело до того, що в якості екстремального результату ми отримаємо необхідний допуск в 8 гарнітур Прут і 6 гарнітур. Черемош.

Не забезпечимо max прибуток + повне використання матеріалів. Для цього використовувалося модель лінійного програмування.

а₁₁х₁ + а₁₂х₂ + … + а_1nх_n = b₁

а₂₁х₁ + а₂₂х₂ + … + а_2nх_n = b₂

а_m1х₁ + а_m2х₂ + … + а_mnх_n = b_m

У такий спосіб за допомогою даної моделі ми вирішують всі задачі екстремального типу.

Висновок:

- задача лінійного програмування носить універсальний характер, однак сам менеджер визначає сферу і форму його застосування

- на перший план виступає проблема об’єднання різноманітних ситуації в одну модель

Математична модель — опис внутрішніх властивостей системи та істотних для розглядуваного завдання процесів мовою математики (функціональні й логічні залежності, алгебраїчні системи; диференціальні рівняння, графічні структури і т. ін.). Побудова математичної моделі означає перехід від змістовного опису об'єкта моделювання до формального і дає змогу застосувати для дослідження властивостей об'єкта формальні перетворення, його описи, характер яких залежить від виду математичної моделі, тобто в результаті від розглядуваного завдання.

Якщо розглядаються завдання, пов'язані з функціонуванням системи як цілого, то головний інтерес являє її взаємодія з навколишнім середовищем, а особливості внутрішньої побудови, склад підсистем і закономірності процесів, що протікають у них, може бути опущено. У такому випадку говорять про функціональну модель, тобто модель, котра відображає основні особливості функціонування системи.

В інших випадках, навпаки, інтерес являють особливості побудови системи, склад підсистем і взаємозв'язки між ними. Моделі, що відбивають ці властивості, називаються структурними. При їхній побудові та дослідженні широко використовується математичний апарат теорії графів. При побудові функціональних моделей, як правило, описується стан великої системи: причинно-наслідкові зв'язки, які визначають зміну станів; можливості впливати на них у потрібному напрямі та зіставляти різкі варіанти управління (впливу), що приводять до бажаної мети.

43. Структура та оцінка основних фондів підприємства.

Основні фонди – це матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів із дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.

У залежності від функціонального призначення основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі

Виробничий основні засоби – це вартість матеріальних речових цінностей, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню. До них відносять будівлі, споруди, силові машини й устаткування, передавальні пристрої, транспортні засоби, робоча худоба, багаторічні насадження та інші, що діють у сфері матеріального виробництва

Невиробничі основні засоби – це вартість матеріально-речових цінностей, що не беруть безпосередньої або побічної участі в процесі виробництва та передбачені для обслуговування потреб житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, культури. До них відносяться споруди, будівлі, машини, обладнання, апарати та інші фонди, які використовуються в невиробничій сфері.

За галузевою належністю основний капітал поділяється на капітал промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, зв'язку та ін.

За натурально-речовим складом основний виробничий капітал поділяється на: будівлі, споруди; передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти і приладдя; виробничий і господарський інвентар; робочу та продуктивну худобу; багаторічні насадження; капітальні затрати на покращення земель; інший основний капітал.

Структура:

• Група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передаточні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини.

• Група 2 – автомобільний транспорт та вузли ( запасні частини до нього), меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи ЕОМ, інші машини для автоматичного оброблення інформації, телефони, мікрофони, рації, устаткування та приладдя до них.

• Група 3 – інші ОФ, які не ввійшли в 1 і 2 групи.

Оцінка ОФ:

• Первісна вартість – вартість підготовки майданчика під монтаж ОФ, доставка, розвантаження, налагодження, ліцензія на державну реєстрацію, мито та інші платежі, винагороди, інші витрати на ОФ.

• Відновлена (переоцінена) вартість – вартість їхнього відтворення в сучасних умовах господарювання.

• Залишкова вартість – вартість ОФ що залишилась після вирахування зносу.

• Ліквідаційна – сума, яку п-во очікує отримати від реалізації або ліквідації ОФ по закінченню терміну його корисного використання.