- •50. Класифікація геоморфологічних карт за призначенням та масштабом
- •51. Класифікація геоморфологічних карт за змістом
- •52. Карти порядків долин, їх значення та принципи побудови
- •53. Комплексні і синтетичні морфометричні карти
- •54. Способи побудови картограм густоти ерозійного розчленування.
- •55. Способи побудови карт крутості земної поверхні
- •56. Складання картограми вертикального розчленування рельєфу
- •57.Побудова карти відносних висот за в. Черніним для рівновеликих квадратів.
- •58.Побудова карти крутості земної поверхні за в.Волковим у рівновеликих кадратах
- •59. Карти густоти горизонтального розчленування рельєфу, їх різновиди.
- •60. Способи побудови карт крутості земної поверхні.
- •61. Принципи складання карти довжини схилів за о.Спиридоновим у рівновеликих квадратах.
- •62. Побудова карти крутості Земної поверхні за в. Черніним у рівновеликих квадратах.
- •63. Побудова карти довжини схилів в елементарних басейнах (графічно)
- •64.Побудова морфометричних карт за методикою в.М Філософова.
- •65.Карти базисних поверхонь різного порядку,способи їх побудови.
- •66. Карти вершинних поверхонь різного порядку,способи їх побудови.
- •67. Карти різниць базисних і вершиннх поверхонь
- •68. Карти залишкового рельєфу.
- •69. Карти локального розмиву.
- •70. Карти окремих категорій форм рельєфу
- •71. Карти ярів і ярковості.
- •72. Структурно – геоморфологічні (морфоструктурні) карти.
- •76. Синтетичні карти
- •77.Крти сучасних геоморфологічних процесів.
- •78.Палеогеоморфологічні карти
- •79. Карти геоморфологічного прогнозу.
- •80. Карти віку рельєфу.
- •81. Принципи складання прикладних геоморфологічних карт при пошуку і розвідці корисних копалин.
- •85. Карти для раціонального функціонування природоохоронних територій і об’єктів рекреаційних цілей
- •86. Карти геоморфологічної регіоналізації.
- •87. Показники геоморфологічної регіоналізації.
63. Побудова карти довжини схилів в елементарних басейнах (графічно)
Позником густоти розчленування є також віддаленість вододільних ліній від найближчих тавельгів, яка стає меншою при інтенсивному розчленуванні. Відстань від найближчих місцевих базисів денудації є величиною абсолютною і знаходиться у функціональній залежності від двох інших показників-глибини розчленування і крутизни схилу. Карти віддаленості від мусцевих базисів денудації будуть на топографічній основі крупного масштабу. Для цього на карті проводять тавельги ерозійних форм і лінії вододілів. Отже, досліджувана територія ділиться на сітку елементарних басейнів (водозборів), розміри яких характеризують густоту розчленування рельєфу. Потім у межах кожного басейну в характерних місцях проводять лінії падіння схилів і на них нівдкладають відрізки, довжини яких встановлюються залежно від масштабу, детальності карти і характеру рельєфу. Рівновіддалені точки від тальвегів з’єднуються кривими, які є ізолініями віддаленості від найблищих тавельгів. Смуги поміж лініями зафарбовують або заштриховують: чим далі від тавельга, тим світліше зафарбовування або штриховка.
Анологічним способом складають катри довжин ліній стоку, тільки віддаленість вимірюють у зворотньому напрямку-від вододільних ліній до тальвегів, які найчастіше використовуються при вивченні інтенсивності поверхневої ерозії.
Найбільш поширеними способами складання дрібномасштабних катр довжин схилів є способи, запропоновані О.І. Спиридоновим (1952 ,1975), В.М. Черніним (1966), В.Н. Ченцовим (1984).
Графічний метод-це за Спиридоновим , який пропонує середні велечини віддаленості від місцевих базисів врахувати для рівновеликих квадратів, невеликих квадратів за формулою:
де S-площа квадрата або трапеції
L-довжина ерозійної сітки
По величинах, віднесених до центру облікових квадратів або трапецій, можна провести ізолінії середньої віддаленості від тальвегів або середніх віддалей між сусідніми зниженнями.
При складанні дрібномасштабної карти, територія районується і в межах кожного геоморфологічного району вибирається 3-5 невеликих ділянок-ключів, на які є топокарти масштабу 1:25000-1:50000.
64.Побудова морфометричних карт за методикою в.М Філософова.
Під час морфометричних досліджень рельєфу,а також розробки багатьох типів морфометричних карт складають передусім схеми порядків долин. Є кілька класифікацій притоків рік і їхніх порядків у межах річкових систем. Найприйнятніша в разі побудови морфометричних карт класифікація долин(потоків)В.Філософова(1975). За цією класифікацією потік першого порядку – це елементарна долина,в яку не впадає жодна інша долина. У разі злиття долин першого порядку утворюється долина другого порядку, в яку можуть впадати інші долини першого порядку. Злиття двох долин другого порядку дає долину третього порядку. Долина четвертого порядку утворюється в разі злиття двох долин третього порядку і т.д. Долинами першого порядку у рівнинних є вимоїни й улоговини стоку. Улоговини стоку переходять у яри і балки,а балки – у ріки. В умовах помірного клімату річкові долини з постійним стоком води переважно мають третій або четвертий порядок. У долинах першого,другого, а іноді й третього порядків протікають лише тимчасові водотоки. Складені схеми порядків долин не лише є основою для побудови деяких морфометричних карт, а й самі дають досить повне уявлення про густоту розчленування території.