- •II. Виникнення та основні історичні типи дипломатії 2.1. Дипломатія рабовласницьких держав
- •2. Дати характеристику дипломатії періоду Середньовіччя, римських пап ита хрестових походів.
- •4. Охарактеризувати основні тенденції розвитку дипломатії другої половини 18ст.
- •6. Охарактеризувати зовнішню політику Британської імперії в період боротьби за колонії та ринки збуту, діяльності Ост-Індської кампанії та боротьби за панування на морях.
- •7. Визначити дипломатичні аспекти діяльності Петра і як дипломат, і Катерини 2.
- •9. Охарактеризувати міжнародні відносини періоду війни північноамериканських колоній Англії за незалежність. Дипломаті сша. Відміна рабства.
- •8. Дати аналіз україно-американським відносинам у зовнішньополітичній сфері: стратегічне партнерство чи популістські декларації.
- •12. Охарактеризувати основні тенденції у взаєминах України з державами західної Європи (Великобританія, Франція, фрн).
12. Охарактеризувати основні тенденції у взаєминах України з державами західної Європи (Великобританія, Франція, фрн).
Здобуття Україною державної незалежності, потреба в її геоекономічному самовизначенні у світовому економічному просторі й інтеграція як самостійного суб'єкта зовнішньої та зовнішньоекономічної діяльності в системі міжнародних відносин зумовили необхідність створення й реалізації в державі нової ЗЕП. Посилення глобалізаційних процесів у світі підвищує значення розвитку зовнішньоекономічних відносин України, її участі в міжнародному поділі праці, фінансах, науково-технічному співробітництві. Водночас ЗЕП є засобом подолання кризових явищ в економіці України, відкриваючи доступ вітчизняній продукції на світові ринки й забезпечуючи надходження відповідних товарів і послуг до економіки України з інших країн світу.
Нині Україна є рівноправним учасником міжнародного спілкування, бере участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах, активно сприяє зміцненню загального миру й міжнародної безпеки.
Геополітичні стратегії України. У сучасному світі дуже стрімко розвиваються геополітичні процеси, що формують розподіл політичного, економічного, ресурсного потенціалу між країнами. У біполярній моделі світового порядку дедалі гостріше вирізняється безперечний лідер — США, що схиляє розвиток геополітичних процесів у бік монополярності. Намагаючись запобігти цій тенденції, в опозицію США стають країни Європи й Азії. Виникає конфронтація інтересів, яка, зі свого боку, висуває питання стратегічного партнерства. Ця проблема постає й перед Україною під час її виходу на суперечливу арену міжнародних відносин.
Одним з пріоритетних векторів геополітичної стратегії України є інтеграція до ЄС. У червні 1994 р. між Україною та ЄС було підписано Угоду про партнерство і співробітництво, а у грудні 1999 р. Європейська Рада затвердила загальну стратегію ЄС щодо України, згідно з якою виконання Україною всіх запланованих реформ може стати передумовою її майбутнього членства в ЄС, чому передуватиме здобуття нею статусу асоційованого члена.
До основних цілей ЗЕП України щодо ЄС належать такі:
• пошук засад взаємовигідного економічного, фінансового та науково-технічного співробітництва;
• стимулювання розвитку торговельних відносин з країнами ЄС і залучення інвестицій;
• використання фінансової й технічної допомоги країн — членів ЄС для проведення Україною ринкових реформ і створення соціально орієнтованого ринкового господарства;
• зміцнення економічної безпеки України. Основними завданнями ЗЕП України щодо ЄС є такі:
• приєднання України до окремих європейських програм інтеграційного характеру у сферах енергетики, транспорту, сільського господарства, окремих галузей промисловості, охорони навколишнього середовища, освіти тощо;
• здобуття підтримки ЄС щодо приєднання України до системи ГАТТ/СОТ.
До основних чинників, що заважають вступу України до ЄС, належать:
• відсутність реально функціонуючої ринкової економіки;
• відмінність нормативно-правової бази України від єдиних законодавчих норм ЄС;
• невідповідність структури економіки України пріоритетам розвитку ринку ЄС;
• неспроможність українських підприємств конкурувати за єдиними правилами із західними компаніями;
• нездатність України робити внески до бюджету ЄС через важкий фінансовий стан тощо.
2. Міжнародні відносини на межі 2010 року
Велика Британія
Україна і Велика Британія приділяють значну увагу підтримці позитивної динаміки двосторонніх відносин, стратегічний характер яких було проголошено у 2008 році.
За 9 місяців 2010 р. обсяг двосторонньої торгівлі склав 923,4 млн. дол. США. При цьому експорт товарів з України до Великої Британії зріс на 44,7 %, сягнувши 343,1 млн. дол. США. Імпорт товарів з Великої Британії збільшився на 26,5 %, склавши 580,3 млн. дол. США. Сальдо двосторонньої торгівлі товарами для України залишається негативним і становить 237,2 млн. дол. США.
Станом на 01.10.2010 р. обсяги капіталу з Великої Британії в економіці України склали 2,3 млрд. дол. США. За обсягом вкладених інвестицій в економіку України Велика Британія посідає 6 місце (5,4 % від загального обсягу інвестицій).
14 жовтня 2010 р. у м. Києві проведено зустріч Віце-прем’єр-міністра України Б. В. Колесніковаіз заступником Міністра закордонних справ, Міністром у справах Європи Великої Британії Д. Лідінгтоном.
Під час зустрічі розглянуті актуальні питання українсько-британських відносин, щодо підтримки Великою Британією зовнішньополітичних ініціатив України в Європі та перспектив встановлення співробітництва в реалізації проектів ЄВРО-2012.
Франція
16-18 червня ц.р. відбувся робочий візит Віце-прем’єр-міністра України С.Л.Тігіпка до Франції. Мета візиту – участь у щорічному діловому форумі „Українські зустрічі”. Основними темами Форуму були: актуальний стан української економіки, головні напрямки її реформування, перспективи та шляхи активізації українсько-французького економічного співробітництва, правові аспекти розвитку французького бізнесу в Україні, стратегія розвитку українського промислового, аграрного, інвестиційного, банківського секторів тощо. Віце-прем'єр-міністр України також провів у Парижі низку двосторонніх зустрічей, зокрема з Державним секретарем французького зовнішньополітичного відомства П.Леллушем, з керівництвом і членами сенатської Групи дружби «Франція-Україна»; з Заступником Генерального секретаря ОЕСР Р.А.Ваучером, під час якої обговорювалися питання розширення співробітництва з ОЕСР по конкретних напрямках.
З метою поглиблення двостороннього торговельно-економічного співробітництва було домовлено про проведення ближчим часом шостого засідання Українсько-Французької міжурядової змішаної комісії з економічного співробітництва, а також міжміністерських робочих груп у сферах транспорту, сільського господарства та енергетики.
ФРН
У 2010 році відбулася активізація політичного діалогу між Україною та ФРН на високому політичному рівні. Головним свідченням цього є офіційний візит Президента України В.Ф.Януковича до Німеччини 30 серпня ц.р.
В.Ф.Янукович
Проведено 5-го засідання українсько-німецької Групи високого рівня з економічного співробітництва (липень) і робочих груп в рамках ГВР, а також переговори співголови ГВР Віце-прем’єр-міністра С. Л. Тігіпка з Міністром економіки та технологій Р.Брюдерле і співголовою з німецького боку, Державним секретарем Б. Пфаффенбахом (серпень), що сприятиме активізації торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між Україною та ФРН.
Товарообіг між Україною та ФРН за 9 місяців 2010 р. збільшився на 20% і склав 4,2 млрд. дол. США. Експорт товарів з України до ФРН збільшився на 32% і склав 1,1 млрд. дол. США. Імпорт німецької продукції збільшився на 17% і склав 3,15 млрд. дол. США.