- •1.Зміст поняття "виробниче середовище".
- •2. Фактори виробничого середовища, які впливають на працездатність людини в процесі виробництва.
- •3. Умови праці: сутність, значення.
- •4. Економічні закони, які впливають на формування умов праці.
- •5. Фактори, що впливають на формування умов праці.
- •9. Завдання охорони праці.
- •10. Визначення санітарних норм та їхня класифікація.
- •11.Нормативно-правові заходи щодо охорони праці
- •12.Організаційно-технічні заходи щодо охорони праці.
- •13.Санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці
- •14.Лікувально-профілактичні заходи щодо охорони праці
- •15.Роль санітарних норм при аналізі умов праці
- •16Методики оцінки умов праці на підприємстві
- •17 Зміст атестації робочих місць за умовами праці
- •18Документи, на підставі яких проводиться атестація робочих місць.
- •19 Зміст понять "оптимальні умови і характер праці", "допустимі умови і характер праці", "шкідливі і небезпечні умови і характер праці".
- •20 Показники, які застосовуються для оцінки працездатності
- •21. Зміст понять "виробнича санітарія" та "гігієна праці".
- •22. Зміст поняття "виробничі шкідливості".
- •23. Перелік та характеристика шкідливих виробничих факторів.
- •24. Вплив мікроклімату на людину та засоби по зниженню його негативного впливу.
- •25. Вплив шуму та вібрації на людину та засоби захисту від їхньої дії.
- •26. Засоби захисту від випромінювання.
- •27. Заходи щодо зниження несприятливого впливу хімічних речовин.
- •28. Небезпечні та шкідливі фактори, що мають місце при роботі на комп’ютері.
- •29. Техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці.
- •30. Сутність понять "професійне захворювання" та "виробнича травма".
- •31.Стан професійної захворюваності і травматизму в Україні.
- •32.Основні причини погіршення стану безпеки та охорони праці в Україні.
- •33.Основні причини травматизму на виробництві.
- •34.Заходи щодо запобігання травматизму на виробництві.
- •35.Технічні засоби безпеки щодо запобігання виробничого травматизму.
- •36.Процедура розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •37.Основні причини профзахворювань.
- •38.Методи дослідження травматизму та їх особливості.
- •39.Соціально-економічні наслідки травматизму.
- •40.Суть Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
- •41. Основні принципи соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання.
- •42. Формування та використання держ. Фонду соц. Страх-ня від нещасних випадків і профзахворювань.
- •43. Відшкодування шкоді здоров’ю, заподіяної працівникам на виробництві.
- •44. Відшкодування заробітку втраченого через непрацездатність
- •45. Вплив науково-технічного прогресу на умови і безпеку праці.
- •46. Стандарти безпеки праці та їхня характеристика
- •47. Роль стандартів безпеки праці на підприємстві
- •48. Сутність понять «безпека праці», «безпека умов праці», «безпека виробничого устаткування», «безпека виробничого процесу».
- •49. Засоби колективного захисту працюючих.
- •50. Засоби індивідуального захисту працюючих
- •51.Професійний добір працюючих та його значення для охорони праці.
- •52. Соціальне-економічне значення охорони праці.
- •53.Мета і принципи Державної Концепції управління охороною праці.
- •54.Нормативно-правова база охорони праці.
- •55.Питання охорони праці у Конституції України.
- •56.Глави Кодексу законів про працю, що регламентують охорону праці.
- •57.Зміст Закону України "Про охорону праці".
- •58.Права працівника на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •59.Права працівника на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •61. Організація контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •62. Державні та громадські органи, що здійснюють в Україні нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •63. Завдання, функції та права Державного департаменту з нагляду за охороною праці.
- •65. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •66. Документи, які є доказом вини власника підприємства (організації) за шкоду, заподіяну здоров’ю працівника при виконанні трудових обов’язків.
- •67. Роль профспілок в галузі охорони праці.
- •68. Колективний договір та його роль в системі нормативного регулювання взаємовідносин між власникам (уповноваженими ними органами) і працівниками з питань охорони праці.
- •69. Система фінансування охорони праці.
- •70. Мета, функції та завдання управління охороною праці на підприємстві.
- •71.Принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.
- •72.Аналіз ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.
- •73.Обов’язки власника підприємства у галузі охорони праці.
- •74. Обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів про охорону праці.
- •75.Функції та права служби охорони праці підприємства (організації).
- •76.Визначення чисельності працівників служби охорони праці.
- •77.Завдання та права комісії з питань охорони праці.
- •78.Права уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
- •80. Оцінка стану охорони праці на підприємстві.
- •81. Єдина система показників обліку умов і безпеки праці
- •82. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці на підприємстві.
- •83. Цільові заходи, що впроваджуються за рахунок фонду охорони праці.
- •84.Організаційно-технічна, комплексна і цільова перевірка в галузі охорони праці.
- •85Основні принципи економічного стимулювання охорони праці.
- •86.Види витрат, пов’язаних з поліпшенням умов праці.
- •87. Визначення впливу заходів з поліпшення умов та охорони праці на соціальні та економічні результати виробництва.
- •88. Методи економічної оцінки соціальної і соціально-економічної фективності поліпшення умов праці.
- •90. Документи, в яких викладені умови праці.
- •91. Триступеневий контроль за охороною праці
- •92. Суть комплексного підходу до вирішення завдань і проблем в галузі охорони праці на підприємстві
- •1. Перелік питань, що охоплюють зміст розділу
- •Зміст поняття "виробниче середовище".
61. Організація контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.
Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємопов’язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики.
Закон «Про охорону праці» має такі положення, які покликані організувати контроль за дотриманням належного рівня охорони праці:
- впровадження економічних методів управління охороною праці на зміну адміністративно-командним
- застосування низки додаткових штрафних санкцій, а також пільг щодо оподаткування
- створення чіткої системи органів державного управління й нагляду за охороною праці та системи організації цієї роботи безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності
- суттєве розширення прав і соц гарантій працівників, насамперед потерпілих від нещасного випадку
- визначення місця й ролі колективного договору підприємства у вирішенні завдань щодо поліпшення умов безпеки і праці
- визначення правового статусу служб охорони праці на підприємствах і в органах держу правління всіх рівнів
62. Державні та громадські органи, що здійснюють в Україні нагляд та громадський контроль за охороною праці
Державне управління охороною праці:
- КМУ, Державний департамент з нагляду за охороною праці в складі Міністерства праці та соціальної політики України (Держнаглядохоронпраці);
- на регіональному рівні – Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації й органи місцевого самоврядування;
- на галузевому рівні – міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
Нагляд та громадський контроль здійснюють:
- Державний департамент з нагляду за охороною праці
- органи, установи і заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ ті інших центральних органів вик влади
- Головне управління державної пожежної охорони МНС, територіальні та місцеві органи держ пожежного нагляду
- Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою та Державна екологічна інспекція, які належать до Мінекобезпеки, і підпорядковані їм інспекції на місцях.
63. Завдання, функції та права Державного департаменту з нагляду за охороною праці.
ПОЛОЖЕННЯ про Державний департамент з нагляду за охороною праці
1. Державний департамент з нагляду за охороною праці
(Держнаглядохоронпраці) є урядовим органом державного управління,
який діє у складі Мінпраці та йому підпорядковується. Держнаглядохоронпраці є правонаступником Комітету по нагляду
за охороною праці. 2. Держнаглядохоронпраці у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами
Мінпраці. У межах своїх повноважень Держнаглядохоронпраці організовує
виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль
за їх реалізацією.
3. Основними завданнями Держнаглядохоронпраці є: -комплексне управління охороною праці на державному рівні; - реалізація державної політики в сфері охорони праці т виробничої безпеки, державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також за проведенням робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини; - координація робіт з профілактики травматизму невиробничого
характеру; - проведення експертизи проектної документації та видача
дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих
підприємств, об'єктів і засобів виробництва.
4. Держнаглядохоронпраці відповідно до покладених на нього
завдань: 1) бере участь у формуванні державної політики в сфері
охорони праці та профілактики травматизму виробничого і
невиробничого характеру, охорони надр, розробляє механізм
реалізації цієї політики; 2) організовує та здійснює державний нагляд за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавства, ; 3) розробляє за участю міністерств та інших центральних
органів виконавчої влади і профспілок проект Національної програми
поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища,
організовує її виконання, забезпечує систематичне інформування
населення про хід реалізації передбачених Програмою заходів,
погоджує і контролює виконання галузевих і регіональних програм, а
також комплексних заходів, здійснюваних підприємствами з цих
питань; 4) здійснює державний гірничий нагляд і відповідно до
законодавства: 5) здійснює державний нагляд за безпечним проведенням робіт на виробництвах та об'єктах підвищеної небезпеки, а саме: 6) здійснює державний нагляд за своєчасним забезпеченням
спецодягом, іншими засобами колективного та індивідуального
захисту працівників відповідно до нормативно-правових актів; 7) здійснює державний нагляд за безпечним проведенням робіт з
утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів, виробів ракетної
техніки; 8) координує роботу з профілактики травматизму невиробничого
характеру; 9) розробляє пропозиції щодо вдосконалення системи обліку,
звітності та державної статистики з питань, що належать до його
компетенції; 10) погоджує типові тематичні програми Міністерства освіти і
науки щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
працівників з охорони праці; 11) проводить експертизу проектів будівництва (реконструкції технічного переоснащення) підприємств і виробничих об'єктів, наукових розробок з питань нових технологій, засобів виробництва,
засобів колективного та індивідуального захисту працівників на їх
відповідність нормативно-правовим актам про охорону праці;
на нього завдань.
64. Повноваження міністерств та центральних органів виконавчої влади щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
ЗУ «Про охорону праці» Розділ 6 Стаття 33 Повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в галузі охорони праці
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади:
- проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;
- розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок;
- здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці;
- укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці;
- беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці;
- організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці;
- створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх діяльністю, - забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи;
- здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.
Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади створюються структурні підрозділи з охорони праці.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики забезпечує проведення державної експертизи умов праці із залученням служб санітарного епідеміологічного нагляду спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я, визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам з охорони праці.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці: -здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування; -розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об'єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;
здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них; -координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; -одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів статистики, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності відомості та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань; -бере участь у міжнародному співробітництві та в організації виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід з цих питань, опрацьовує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо удосконалення і поступового наближення чинного законодавства про охорону праці до відповідних міжнародних та європейських норм.
Рішення, прийняті спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.