Швидкість як рухова якість. Засоби і методи розвитку швидкості

Швидкість ‑ здатність здійснювати рухи за мінімальний проміжок часу.

Швидкість проявляється через комплекс таких здібностей:

• швидкість простої і складної рухових реакцій;

• швидкість поодиноких рухів;

• частота або темп рухів;

• швидкий початок рухів (різкість рухів).

Фактори, що визначають прояв швидкості: лабільність ЦНС, потужність і ємність креатинфосфатного джерела енергії і буферних систем організму, структура м’язів (білі волокна), рівень розвитку вибухової сили, рівень розвитку гнучкості і вольових зусиль.

Засобами розвитку швидкості є швидкісні вправи. Вони повинні відповідати таким вимогам:

• максимальна або субмаксимальна інтенсивність їх виконання;

• відносно проста техніка;

• вправа повинна бути добре засвоєна;

• тривалість вправи не більше 30с.

Основні методи розвитку швидкості: інтервально-стандартизований (повторний), інтервально-прогресуючий, інтервально-варіативний, змагальний, ігровий.

Кількість повторень вправ повинна бути такою, щоб до кінця заняття швидкість залишалась високою. Відпочинок між повтореннями переважно – повний (1-3 хв.), активний.

Тестом оцінки комплексного прояву швидкості є тест з бігу на 30 м.

Витривалість як рухова якість. Засоби та методи розвитку витривалості

Витривалість – здатність тривалий час виконувати роботу без зниження її ефективності.

Розрізняють такі види витривалості: загальну і спеціальну.

Загальна витривалість ‑ здатність тривалий час виконувати роботу помірної інтенсивності, при якій задіяний глобальний обсяг м’язів.

Спеціальна витривалість за ознакою зв’язку з іншими фізичними якостями поділяється на швидкісну, силову, координаційно-рухову.

Швидкісна витривалість ‑ це здатність тривалий час виконувати роботу з максимальною та субмаксимальною інтенсивністю.

Силова витривалість – це здатність тривалий час долати помірний опір. Розрізняють статичну і динамічну силову витривалість.

Координаційно-рухова витривалість – це здатність тривалий час виконувати складнокоординаційні вправи без порушень ритму. Рівноваги, взаємоузгодженості рухів.

Між названими видами існує тісне позитивне перенесення їх розвитку.

Фактори, що зумовлюють витривалість:

• рівень розвитку кардіореспіраторної системи (особливо для загальної витривалості);

• структура м’язів (червоні волокна);

• продуктивність роботи систем енергозабезпечення (потужність, ємність, рухливість та економність);

• економічність рухових дій (функціональну, технічну, фізичну);

• рівень розвитку психічних якостей (сили волі та ін.)

Засоби розвитку витривалості. Для розвитку загальної витривалості використовують такі фізичні вправи характерними ознаками яких є: активне функціонування більшості або всіх великих ланок опорно-рухового апарату; переважна аеробне забезпечення м’язової роботи; порівняно проста техніка вправи, тривала робота. В масовій практиці найбільш розповсюдженими стали такі засоби виховання загальної витривалості: тривалий біг, ходьба не лижах, їзда на велосипеді, плавання та інші.

До основних засобів розвитку спеціальної витривалості належать змагальні дії, які є предметом спортивної спеціалізації та спеціально-підготовчі вправи.

Для розвитку витривалості використовують різноманітні методи: безперервні, інтервальні, комбіновані, змагальні.

Для розвитку загальної витривалості перевагу надають групі методів безперервної вправи: рівномірному, варіативному, прогресуючому, регресуючому.

В молодших класах частіше використовують – ігровий метод.

Тривалість вправи або гри для розвитку загальної витривалості повинна бути не менше 10-15 хв, оптимальна – 30 хв. ЧСС навантаження –120-160 уд/хв.

При використанні методів інтервальної або комбінованої вправи – відпочинок між повтореннями вправи –жорсткий або відносно повний, активний. Тобто повторне виконання вправи починається на фоні недовідновлення.

Сенситивні періоди розвитку загальної витривалості : хлопчики - 8-10, 11-12, 14-15. У дівчат: 10-13, 15-17 років.

Тести для оцінки розвитку витривалості.

Загальної витривалості - тест Купера (12-ти хв. біг), біг на довгі дистанції (1-5 км від віку).

Силової витривалості: максимальна кількість повторень вправи з подоланням вище середнього (50-70 % від МТ) опору в одному підході. Та ін.