Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Экзамен Укр Мова - Виправлено.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
733.18 Кб
Скачать

Білет 1

  1. Культура фахового мовлення. Комунікативне призначення мови в професійній сфері. Професійна мовнокомунікативна компетенція.

«Оволодіння основами будь-якої професії розпочинається із засво­єння певної суми загальних і професійних знань, а також оволодіння основними способами розв'язання професійних завдань»2, тобто ово­лодіння мовою професійного спілкування.

Мова професійного спілку ваші я (професійна мова) - це функці­ональний різновид української літературної мови, яким послугуються представники певної галузі виробництва, професії, роду занять. Як додаткова лексична система професійна мова, не маючи власної спе­цифіки фонетичного та граматичного рівнів, залишається лексичним масивом певної мови.

Отже, фахова мова - це сукупність усіх мовних засобів, якими послуговуються у професійно обмеженій сфері комунікації з метою забезпечення порозуміння між людьми, які працюють \ цій сфері. Особливості її зумовлюють мсіа, ситуація професійного спілкування, особистісні риси комуніканта і реципієнта (мовна компетенція, вік. освіта, рівень інтелектуального розвитку). Залежно від ситуації і мсти спілкування доречно й правильно доґніроюіься різноманітні мовні за­соби висловлення думки; лексичні, граматичні, фразеологічні тощо.

Усі лексичні одиниці фахових текстів переділяються на чотири різновиди:

  • терміни певної галузі, що мають власну дефініцію;

  • міжгалузеві загальнонаукові термінологічні одиниці (терміни філософії, політології, математики, філології тощо);

  • професіоналізми;

  • професійні жаргонізми, що не претендують на точність та однозначність3.

  • Володіти мовою професійного спілкування - це:

  • вільно послуговуватися усім багатством лексичних засобів з фаху;

  • дотримуватися граматичних, лексичних, стилістичних, акцен­тологічних та інших норм професійного спілкування;

  • знати спеціальну термінологію, специфічні наймену вання взд- поеідиої професійної сфери;

  • виюристов* вати усі ці знання на практиці, доречно поєднуючи вербальні й невербальні засоби спілкування.

Отже, професійна мова - це насамперед термінологія, притаманна тій чи іншій галузі науки, техніки, мистецтва, та професіоналізми. Вона виокремлюється відповідно до сфери трудової діяльності, де активно функціонує.

Комунікативна професійно орієнтована компетенція - це «сис­тема знань, умінь і навичок, потрібних для ефективного спілкування»4, тобто треба володіти сумою знань про мову, вербальні й невербальні засоби спілкування, культуру, національну своєрідність суспільства і вміти застосовувати ці знання в процесі спілкування.

Отже, професійна комунікативна компетенція репрезентує про­фесійні знання, вміння і навички спілкування.

Білет 2

1. Державотворча роль мови. Функції мови. Державна мова – мова професійного спілкування. Мовне законодавство та мовна політика України.

Державна мова – це закріплена традиційно або законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, в громадських органах та організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури у сферах зв’язку та інформатики.

Правовою основою державної мови є Конституція України (ст. 10), Закон України «Про мови в Українській СРСР», «Рішення конституційного суду України від 14 грудня 1999 р. щодо застосування держваної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процессі в навчальних закладах України».

Державна мовна політика має унеможливлювати перетворення України із суверенної національної держави у денаціоналізований географічний простір. Державну мовну політику забезпечують:

  1. Національна рада з мовної політики при Президентові України;

  2. Департамент з мовної політики міністерства юстиції України;

  3. Національна рада з питань радіо та телебачення;

  4. Національна комісія з питань правопису та мовних норм національної академії наук України;