- •Культура фахового мовлення. Комунікативне призначення мови в професійній сфері. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
- •1. Державотворча роль мови. Функції мови. Державна мова – мова професійного спілкування. Мовне законодавство та мовна політика України.
- •Державні пріоритетні напрямки.
- •1. Культура мови (культура мовлення під час дискусії). Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.
- •1. Мова і професія. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
- •Майстерність публічного виступу. Види публічного мовлення.
- •1. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Стилі. Основні ознаки функціональних стилів.
- •1. Комунікативні ознаки культурної мови. Типологія мовних норм.
- •1. Мовний, мовленнєвий етикет. Стандартні етикетні ситуації.
- •1. Основні види, типи і форми професійного спілкування.
- •1. Гендерні аспекти спілкування.
- •1. Мовленнєвий етикет. Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні.
- •1. Термінологічна і професійна лексика. Українська термінологія у професійному спілкуванні.
- •1. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева, вузькоспеціалізована термінологія. Термінологія обраного фаху.
- •1. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми.
- •1. Вживання слів іншомовного походження у професійному мовленні.
- •1. Орфографічні норми сучасної української літературної мови.
- •1. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм.
- •1. Документ – основний вид ділового мовлення. Національний стандарт України. Склад реквізитів документів.
- •1. Назвіть довідково-інформаційні документи. Подайте їх визначення та коротку характеристику.
- •1. Назвіть види службових листів, позначте вимоги до офіційного листування та етикет ділового листування.
- •Довідково-інформаційні документи.
- •1. Обліково-фінансові документи. Визначення, правила оформлення на отримання матеріальних цінностей.
- •20 Вересн 2008 р. (підпис) н. П. Василько
Білет 1
Культура фахового мовлення. Комунікативне призначення мови в професійній сфері. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
«Оволодіння основами будь-якої професії розпочинається із засвоєння певної суми загальних і професійних знань, а також оволодіння основними способами розв'язання професійних завдань»2, тобто оволодіння мовою професійного спілкування.
Мова професійного спілку ваші я (професійна мова) - це функціональний різновид української літературної мови, яким послугуються представники певної галузі виробництва, професії, роду занять. Як додаткова лексична система професійна мова, не маючи власної специфіки фонетичного та граматичного рівнів, залишається лексичним масивом певної мови.
Отже, фахова мова - це сукупність усіх мовних засобів, якими послуговуються у професійно обмеженій сфері комунікації з метою забезпечення порозуміння між людьми, які працюють \ цій сфері. Особливості її зумовлюють мсіа, ситуація професійного спілкування, особистісні риси комуніканта і реципієнта (мовна компетенція, вік. освіта, рівень інтелектуального розвитку). Залежно від ситуації і мсти спілкування доречно й правильно доґніроюіься різноманітні мовні засоби висловлення думки; лексичні, граматичні, фразеологічні тощо.
Усі лексичні одиниці фахових текстів переділяються на чотири різновиди:
терміни певної галузі, що мають власну дефініцію;
міжгалузеві загальнонаукові термінологічні одиниці (терміни філософії, політології, математики, філології тощо);
професіоналізми;
професійні жаргонізми, що не претендують на точність та однозначність3.
Володіти мовою професійного спілкування - це:
вільно послуговуватися усім багатством лексичних засобів з фаху;
дотримуватися граматичних, лексичних, стилістичних, акцентологічних та інших норм професійного спілкування;
знати спеціальну термінологію, специфічні наймену вання взд- поеідиої професійної сфери;
виюристов* вати усі ці знання на практиці, доречно поєднуючи вербальні й невербальні засоби спілкування.
Отже, професійна мова - це насамперед термінологія, притаманна тій чи іншій галузі науки, техніки, мистецтва, та професіоналізми. Вона виокремлюється відповідно до сфери трудової діяльності, де активно функціонує.
Комунікативна професійно орієнтована компетенція - це «система знань, умінь і навичок, потрібних для ефективного спілкування»4, тобто треба володіти сумою знань про мову, вербальні й невербальні засоби спілкування, культуру, національну своєрідність суспільства і вміти застосовувати ці знання в процесі спілкування.
Отже, професійна комунікативна компетенція репрезентує професійні знання, вміння і навички спілкування.
Білет 2
1. Державотворча роль мови. Функції мови. Державна мова – мова професійного спілкування. Мовне законодавство та мовна політика України.
Державна мова – це закріплена традиційно або законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, в громадських органах та організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури у сферах зв’язку та інформатики.
Правовою основою державної мови є Конституція України (ст. 10), Закон України «Про мови в Українській СРСР», «Рішення конституційного суду України від 14 грудня 1999 р. щодо застосування держваної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процессі в навчальних закладах України».
Державна мовна політика має унеможливлювати перетворення України із суверенної національної держави у денаціоналізований географічний простір. Державну мовну політику забезпечують:
Національна рада з мовної політики при Президентові України;
Департамент з мовної політики міністерства юстиції України;
Національна рада з питань радіо та телебачення;
Національна комісія з питань правопису та мовних норм національної академії наук України;