- •Практичні завдання з дисципліни «Самоменеджмент»
- •Основі напрями інвестування власних ресурсів
- •Завдання до теми №2 Тема №1. Практичне заняття №1
- •Практичне заняття №2
- •Тема №2. Практичне заняття №1
- •Тема №3. Практичне заняття№1
- •Тема 4. Практичне завдання №1
- •Тема 4. Практичне завдання 2
- •2. Стратегії для кожного стресора
- •Тема 6 . Практичне завдання 1.
- •Тема 7. Практичне заняття №1
- •Тема 8. Практичне завдання №1
- •Тема 9 Практичне завдання №1
- •Тема 10. Практичне завдання №1
- •Тема 11. Практичне завдання №1
- •Тема 11. Практичне завдання №2
- •Тема 12. Практичне завдання №1
Практичне заняття №2
1. На мою думку, власник великої будівельної фірми вирішує дрібні фінансові проблеми через те, що недовіряє своїм підлеглим працівникам, а також можливо на фірмі немає спеціалістів, яким він міг би довірити вирішення цих дрібних питань.
Я не схвалюю такий стиль керівництва, тому що цю роботу мають виконувати фінансовий директор або підлеглі йому працівники. Якщо власник фірми буде вирішувати дрібні фінансові питання, то в нього може бути брак часу на вирішення більш важливих питань.
2. Я вважаю, що самоменеджментом назвати це не можна, оскільки само менеджмент – це послідовне і ціле направлене використання випробуваних методів роботи в щоденній практиці для того , щоб оптимально зі змістом використовувати свій час. Власник даної будівельної фірми свій час використовує не оптимально, тому що багато часу приділяє вирішенню дрібних фінансових проблем, а основною метою самоменеджменту є максимальне використання власного потенціалу управлінців.
3. Моя думка співпадає з думкою відвідувача, а саме з тим, що якщо власник фірми самостійно вирішує такі дріб’язкові питання, то його фірма в фінансовому плані не заслуговує довіри, тому що він має вирішувати більш важливіші питання.
4. Напевне відвідувач вважає, що на підприємстві погана організація праці, немає розподілу обов’язків між апаратом управління, а це не припустиме в діяльності будь – якого підприємства, тому що це може призвести до занепаду підприємства.
Тема №2. Практичне заняття №1
1.1.Оцінивши свої можливості я визначила свій тип особистості - це екстраверт, оскільки екстраверсія – це тип особистості, що орієнтований у своїх проявах на зовнішній світ. Для екстравертів характерна поведінка, при якій людина прагне до спілкування з людьми, уваги з боку оточуючих, участі в багатолюдних заходах і вечірках. Екстраверт може бути чудовим, організатором, урядовцем, керівником, що і є характерним для мене.
1.2. Майже всі професії в напрямку «людина – людина» належать екстравертам ( н- д керівники, менеджери, лікарі), тобто всі люди, які працюють з людьми. А я з перерахованих професій вибрала менеджер зі збуту.
1.3. В залежності від умов роботи, кожен працівник повинен ті обов’язки, які покладені на нього. Для цього іноді необхідно уточнювати, і можливо десь само перемінювати свій тип особистості.
2.На мою думку, індивідуальні риси людини при прийнятті на роботу відіграють важливу роль. Всі люди в чомусь похожі один на одного, проте кожен несе в собі щось, що робить його унікальним, винятковим. саме така людини входить в організацію, саме така людина виконує поставленні перед ним завдання і відіграє певне роль в організації, саме такою людиною потрібно керувати допомагати розкрити і задіяти свій потенціал у вирішенні завдань організації, створювати необхідні умови для його успішної роботи і взаємодії з організаційним оточенням і вирішенням власних життєвих проблем. При прийнятті на роботу провівши співбесіду необхідно як найглибше розрізняти індивідуальні риси, щоб визначити чи зможе дана особа відповідати запропонованій посаді.
3. Я вважаю, що власні сприйняття і позиції впливають на кар’єру не тільки менеджера із збуту, а і на інші професії. Якщо працівник задоволений роботою, яку він виконує, то він буде старатися поглиблювати свої знання в цьому напрямку, що дасть можливість кар’єрному росту.
4. В процесі побудови алгоритму власної службової кар’єри можна використовувати такі концепції само менеджменту:
Концепція здолання власних обмежень, оскільки метою даної концепції є підготовка менеджера до ділової кар’єри;
Концепція само менеджменту як сукупності соціальних технологій, оскільки само менеджмент згідно даної концепції розкривається такими поняттями, як самоуправління, самоорганізація, саморозвиток.
Концепція підвищення власної культури ділового життя, через те, що велике значення тут приділяється вмінням ведення бесід, вмінню жити в згоді з людьми, що є важливими елементами кар’єри не тільки менеджера із збуту, а й для багатьох інших працівників.
Концепція досягнення власного ділового успіху, оскільки ця концепція представляє ряд практичних порад, використавши, які менеджер вдосконалить особисті якості, розкриє свої можливості з метою досягнення успіху.