25. Поняття про продуктивність праці та методи визначення рівня продуктивності праці.

Продуктивність праці як економічна категорія х-є плодотворність або здатність конкретної праці виробляти споживчу вартість або виконувати конкретну роботу. Чим більше виробляється продукції за од. роб. часу або чим мнеше витрачається часу на в-во од. продукції, тим вище продуктивність праці. Продуктивність праці(ефективність, результативність) величина змінна, яка залежить від багатьох факторів: * прф. майстерності робітника;*колективної та особистої зацікавленості; * від природної, розумової та фізичної енергії робітника; * рівня організації в-ва.Продуктивність конкретної праці на п-ві вимірюється к-стю продукції, що виготовляється за од. роб. часу або величиною витрат праці на виготовлення одиниці продукції.Підвищення продуктивності праці має економ і соц значення. Економічне значення виражається у наступному:*збільшити обсяг в-ва продукції;*забезпечується скорочення витрат живої праці на в-во продукції та економія роб часу;*створюються передумови для скорочення роб дня;*забезпечується скорочення витрат на оплату праці у розрахунку на од продукції за умови більш високих темпів росту продуктивності праці упорівнянні за рахунок випереджувальних темпів росту сер. зарплати , тим самим забезпечується зниження с/в продукції;*створюються умови для підвищення матеріального добробуту працівників. Соціальне значення полягає в тому, що збільш сер зарплата працівників і тим самим умови для розширеного відтворення роб сили.Основна умова підвищення продуктивності праці – витрати уречевленої праці мають зростати меншими темпами ніж витрати живої праці. Основними показниками рівня продуктивності праці е виробіток та трудомісткість (показник протилежний до виробітку). Виробіток представляє собою к-сть продукції , що виробляється зо од роб часу або на од середньоспискового працівника.В залежності від того, в яких одиницях вимірюється обсяг продукції розрізняють 2 методи визначення виробітку: 1)натуральний – застосовують у випадках, коли обсяг продукції вимірюється у нат виразі (в тоннах, км²,га):В_Н=О_Н/ЗП (м²/люд-день), де ЗП – затрати праці.Натуральні показники застосовуються у випадках, коли у бригаді або на п-ві виробляється один вид продукції або робіт. Вони дозволяють порівнювати результати праці кожного окремого працівника , і можуть бути використані для розподілу колективного заробітку між членами бригади Натуральний метод не може застосовуватись коли п-во виготовляє різні види продукції або бригада виконує різні види робіт. В цьому випадку використовують 2) вартісні показники.У вартісному виразі виробіток визнач як відношення обсягів виготовленої продукції у грошовому виразі до затрат праці або до середньоспискової чисельності робітників: В_В=О_В/ЗП(грн./дюд-день); В_В=О_В/Чр (грн./чол).Недоліком вартісного методу є те, що на продуктивність праці впливає фактор цін та структура виконуваних робіт. Для того , щоб виключити вплив матеріаломісткості продукції на продуктивність праці доцільно розрахувати її не за обсягами виробленої продукції, а за обсягами чистої продукції: В_В= О_ЧП/ЗП(грн./дюд-день).

Чччиста продукція – новостворена вартість на п-ві, тобто безпосередньо х-є вклад п-ва у в-во продукції, вона кількісно розраховується як різниця між обсягами валової продукції, мат витратами і амортизацією ОЗ: ЧП= ВП-МВ-А.

Трудомісткість як показник рівня продуктивності праці визнач як відношеня затрат праці до обсягів виготовленої продукції в натур виразі: Т_М=ЗП/О=1/В_Н,(люд день/м³)

20.Джерела утворення оборот.коштів на п-стві.Джерело – це фін. ресурс для формування ОК.Осн. джерелом є:1)власні кошти2)кошти,що прирівняні до власних,або стійкі пасиви.3)залучені або позичковіВласні кошти закріплені за п-ством в момент його створення для придбання виробничих запасів і здійснюють розрахунки з працівниками і бюджетомЦе може бути : вклади засновників з метою формування обор.капіталу.Власні кошти від обр. В статутному фонді.На діючому підпр. Джерелом поповнення власних коштів є чистий прибуток.Стійкі пасиви. Їх природа така, що підпр. ними розпоряджаються,але вони йому не належать.До них відносять:-Постійну нормативна заборгованість працівників п-ств по зарплаті яка пов*язана з періодичністю оплати праці. .-Постійна нормативна заборгованості по відпускних.-Постійна нормативна заборг. фін. орг. Яка пов*язана з певною періодичністю сплати податків.-Заборг. постачальникам за матер. Ресурси Позичкові кошти:-Короткострокові банківські кредити-Кошти які п-ство отримує в результаті емісії цінних паперів.-Комерційні кредити які п-ство отримує в результаті емісії цінних паперів.

24.поняття про результати д-ті п-ва В процесі функціон. П-ва здійсн безперервний кругообіг коштів у формі витрат ресурсів, одержання доходів та їх розподіл.Осн завданнями фін-економ д-ті є визнач джерел коштів напрямків фінан., оптимізація структури капіталу, здійснення розрах з постач, персоналом та податковими органами.Показники що характ. Результати п-ва можна поділити на: абсолютні та відносні.Чиста прод як економ категорія предст собою новостворену вартість на п-ві і ількісно розрах як різниця між валовою прод матер витратами та амортиз. ОЗ.ЧП=ВП-МВ-А.Валовий дохід – це новостворена і реалізована вартість на п-ві, який кількісно розрах.як різниця між виручкою матер. витратами на її в-во і аморт. ОЗ. ВД=ВР-МВ*А.Чистий дохід – як екон. категорія, вартість додаткового продукту, який кількісно розрах. як різниця між обсягами випущеної продукції та її повною с/в. ЧД=ВП-Сп.Прибуток – це новостворена і реалізована додаткова вартість, який кількісно розрах. як різниця між грош. виручкою від реалізації продукції і її повною с/в. Пр=ВР-Сп. Прибуток є реалізована частина чистого прибутку.Додана вартість – це вартість сировини матеріалів всіх видів енергії , які додаються до випущеної прод. на всіх стадіях технологічного циклу. ДВ=ВП(ВР)-МВ.Грошовий потік – це осн.джерело власних коштів п-ва, до складу якого входить чистий прибуток і амортизаційні відрах. ГрП=Пч+А.

17. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці.Підвищення продуктивності праці означає економію затрат праці між якими існує відповідна залежність: ΔВ= (ΔЗП/100- ΔЗП)*100%; ΔЗП = (ΔВ/100+ ΔВ)*100%; де ΔВ- приріст продуктивності праці в %; ΔЗП- економія затрат праці.Рівень продуктивності праці визначається багатьма факторами. Під факторами розуміють умови, за яких можливе підвищення продуктивності праці. До основних належать: мат-техн(техн. рівень знарядь праці, якість предметів праці, ступінь механізації в-ва, прогресивність технолог процесів); організаційні(ритмічність в-ва, організація роб місць, удосконалення управління в-ва, створення безпечних умов праці); економ(створення фін і економ стимулів, що сприяють зацікавленості працівника у підвищенні продуктивності праці); соц(рівень кваліфікації працівника, умрви праці);природні(стан наколишнього середовища, якість земельних і водних ресурсів).Виходячи із факторів продуктивності праці п-ва вишукують відповідні резерви. Резерви - це невикористані можливості. Вони поділяються на поточні і перспективні. В економіці виділяють два шляхи підвищення продуктивності праці: 1)екстенсивний - який здійснюється тільки за рахунок зниження трудоємності в-ва продукції при незмінному, а навіть і меншому обсягу в-ва.2)інтенсивний – який супроводжується збільшеням в-ва продукції , при цьому затрати праці можуть скорочуватись, залишатись незмінними, а навіть і зростати, але меншими темпами, ніж обсяги в-ва продукції.

27.Амортизація ОЗ: суть і методи нарахування.

Амортизація – це процес поступового перенесення вартості ОФ на новостворену продукцію з метою повного відшкодування зносу ОФ. Фактично амортизація означає списання протягом кількох років експлуатації балансової вартості ОФ. Амортизаційні відрахування відносять на витрати в-ва і обігу, і використовуються для простого відтворення ОЗ.

Для здійснення процесу амортизації ОФ об’єднуються на 4 групи: 1) будівлі, споруди, їх компоненти і передавальні пристрої. 2) транспортні засоби, меблі, офісне обладнання, електро-механічні предмети, інструменти, тощо. 3) інші ОФ, які не ввійшли до першої і другої групи (машини і обладнання, госп інвентар, багаторічні насадження, робоча і продовольча худоба, тощо). 4) обчислювальна техніка і персональні комп’ютери.

Норма амортизації – річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини ОЗ.

Стандарт визначає норми амортизації у % від балансової вартості щоквартально. Для 1-ї групи: а_в1=2%; ДЛЯ 2-Ї групи: а_в2=10%; для 3-ї групи: а_в3=6%; для 4-ї групи: а_в4=15%;

Норма амортизації: а_в= (Ар/ПВ )* 100% ; Річні аморт відрахування: Ар=(ПВ-ЛВ)/Т ; Ар= ПВ* (ав/100%); ЛВ – ліквідаційна вартість; Т –екон. доцільний термін використання.

Основна умова нарахування амортизації: ∑^п_і=1 Ар=ПВ-ЛВ

Сума нарахованих амортизаційних відрахувань за терміном використання ОЗ повинна = вартості, що амортизується.

Між нормою амортизації та терміном використання ОЗ існує взаємна залежність: а_в=1/Тв.

Вимоги до нарахування амортизації: ☻аморт нараховується з першого числа місяця наступного за місяцем придбання ОЗ. ☻ припиняється яз першого місяця після наступного за місяцем вибуття ОЗ. ☻ аморт не нараховується на ОЗ з необмеженим терміном використання (земля).

Середньорічна вартість ОЗ або Фондів визначається: ) )

ОФпр-вартість наявних ОФ на поч. року; ОФ _{введ в експ} – вартість ОФ, що введені в експлуатацію протягом звітного періоду. tроб – к-ть повних місяців роботи ОФ до кінця року; ОФ спис – вартість ОФ списаних протягом звітного періоду. tнепр – к-ть повних місяців непрацездатності ОФ до кінця року.

Для БО нарахування амортизації відбувається за встановленими нормами амортизації для відповідних 4х груп (у% від балансової\ вартості у розрахунку на податковий квартал).

Законодавством встановлені норми аморт відрахувань прискореної амортизації для ОФ придбаних після 1.01.1997 р. (Активна частина): - 1й рік експлуатації: норма аморт = 15% від балансової вартості (річна норма); - 2й рік=30%; - 3й рік = 20%; - 4й рік =15%; - 5й рік = 10%; - 6й рік = 5%; - 7й рік = 5%.

Метод амортиз. вибирається п-вом самостійно з урахуванням терміну корисного викор ОФ та очікуваних екон. вигід. Термін кор. Викор. встановлюється самостійно при зарахуванні ОЗ на баланс і припиняється на період реконструкції, модернізації або консервації ОЗ.

Для екон. вигідного процесу аморт. застосовуються наступні екон. методи: 1)Прямолінійний; 2) метод зменшення залишкової вартості; 3)Прискореного зменшення залишкової вартості або подвійно понижуючий метод; 4)Кумулятивний; 5)Виробничий.