- •1.Мета та завдання дисципліни
- •2. Правові та організаційні основи охорони праці
- •3.Законодавча база з охорони праці.
- •4.Технічно- нормативне забезпечення охорони праці
- •5. Правові, законодавчі та нормативно-технічні основи безпеки життєдіяльності
- •6. Види і категорії нормативно- технічних документів з охрони праці
- •7.Державні стандарти України з питань безпеки праці (дсту ссбп).
- •8. Міждержавні стандарти з безпеки праці
- •9.Основні положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону праці».
- •10. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •11.Положення про навчання та перевірку знань з охорони праці.
- •12. Види інструктажів з охорони праці та порядок їх проведення
- •13. Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору.
- •18. Державний нагляд за охороною праці. Органи державного нагляду
- •19.Види відповідальності за порушення законодавчих та нормативних документів з охорони праці.
- •20. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони праці у вигляді штрафу
- •21.Обов’язки власника підприємства з питань охорони праці.
- •22. Просте розслідування нещасних випадків на підприємстві.
- •23.Розслідування профзахворювань.
- •24. Розслідування аварій на виробництві.
- •26. Фактори, що визначають умови праці. Оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні умови праці.
- •28. Прилади для визначення вологості повітря в приміщеннях.
- •31.Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини.
- •34. Гігієнічне нормування шкідливих речовин (гост 12.1.005-88).
- •37.Види вентиляції,причини та області застосування (бНіП 2.04.05-86).
- •39.Види природного освітлення.
- •41 Вимірювання освітленості
- •43.Коефіцієнт природної освітленості. Визначення робочих значень.
- •45.Виробничий шум. Джерела виникнення шуму.
- •47.Методи зменшення шуму.
- •49.Гігієнічне нормування шуму.
- •65.Методи захисту від дії електромагнітних полів.
- •67.Захист від впливу лазерного випромінювання.
- •69.Пожежний нагляд, його функції.
- •71Групи горючості речовин
- •73.Шість класів вибухонебезпечних зон.
- •75.Вогнегасячі засоби (вода, піна, вуглекислота, протипожежні порошки).
- •77.Вимоги до балонів та цистерн, що працюють під тиском.
- •79.Розміщення холодильного обладнання та вимоги до нього.
- •81. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •85.Перш а допомога при теплому ударі.
- •87.Перша допомога при потраплянні кислот та лугів на тіло працівника.
22. Просте розслідування нещасних випадків на підприємстві.
Відповідно до аналізованим документом затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та У свою чергу, визнані такими, що втратили чинність раніше діяли Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та Перелік обставин (затверджені постановою Кабміну N 1094 від 21.08.2001 р.), а також кілька документів вносять до них зміни . Розслідування випадку професійного захворювання проводиться комісією у складі представників: відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії), лікувально-профілактичного закладу, підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду. У розслідуванні причин професійних захворювань інфекційної та паразитарної етіології обов'язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби. Розслідування причин двох та більше випадків професійних захворювань у однієї особи проводиться у міру визначення цих захворювань за наявності повідомлення. В акті розслідування зазначається, раніше чи є у цієї особи було виявлено профзахворювання та рік його виявлення. Роботодавець зобов'язаний подати комісії з розслідування дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу, необхідну документацію (технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки праці тощо), забезпечити комісію приміщенням, транспортними засобами та засобами зв'язку, організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування. Комісія з розслідування зобов'язана: скласти програму розслідування причин професійного захворювання; розділити функції між членами комісії; розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин та причин професійного захворювання; скласти акт розслідування за формою П-4, в якому вказати заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання, забезпечення нормалізації умов роботи, а також назвати осіб, які не виконали відповідні вимоги (правила, гігієнічні регламенти). Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов роботи працівника, за матеріалами перш проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, вивчає приписи державного нагляду за охороною праці, одержує письмові пояснення посадових осіб і працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням професійного захворювання.
23.Розслідування профзахворювань.
Розслідування профзахворювань проводиться тільки після одержання повідомлення (форма П-3), яке складається в клініках науково-дослідних інститутів гігієни праці й профзахворювань, спеціалізованих відділеннях професійної патології. Таке повідомлення протягом трьох днів після встановлення остаточного діагнозу надсилається: підприємству, з вини якого виникло захворювання; санепідемслужбі та лікувально-профілактичній установі, що обслуговує підприємство; відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду. Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення. Розслідування проводиться комісією в складі представників: санепідемслужби, який є головою комісії; лікувально-профілактичної установи; підприємства; профспілкової організації, членом, якого є хворий, або уповноваженого трудового колективу; відповідного робочого органа виконавчої дирекції Фонду. Акт розслідування причин професійного захворювання (форма П-4) складається протягом трьох днів після закінчення розслідування в шести примірниках і надсилається роботодавцем: хворому; лікувально-профілактичній установі; яка обслуговує підприємство; робочому органу Фонду; профспілковій організації, членом якої є хворий; відповідній установі . У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання роботодавець направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) для розгляду питання подальшої його працездатності. Реєстрація й облік випадків профзахворювань ведуться в спеціальному журналі в таких місцях: - на підприємстві, у відповідному робочому органі Фонду й в установах санепідемслужби на підставі повідомлень про профзахворювання та актів їхнього розслідування; - у лікувально-профілактичних установах