29.Гроші в Україні. Грошова реформа 1996 p.: необшідність, механізм проведення та її значення

Українська гривня новітнього часу пройшла тривалий процес творения. Ще на початку квітня 1991р., за розпорядженням Голови Президії Верховної Ради УРСР Л. М. Кравчука, групі провідних київських художників було запропоновано розробити ескізи нової української національної валюти. Нові грошові купюри було затверджено 11 травня 1991 р. Згодом ескізи розглянула і схвалила Президія Верховної Ради України. Остаточно номінальний ряд грошових купюр із тематичними зображеннями було сформовано після прийняття Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. Акту проголошення незалежності України. Це відбулося на засіданні Комісії з питань економічної реформи й управління народним господарством 11 вересня 1991р. Саме тоді номінал З гривні було замінено на 2, а 25 — на 20.

18 січня 1992 р. Національний банк України уклав контракт на виготовлення купюр вартістю 50, 100 та 200 гривень з відомою англійською фірмою "Thomas De La Rue Company Limited". На відміну від купюр українських карбованців, гривневі банкноти друкувалися на високоякісному папері і мали низку захисних засобів від підробки: водяний знак, захисну стрічку, рельєфні елементи, райдужний друк, антисканерну сітку, кодове зображення, мікротекст, знак для сліпих, видимі та невидимі захисні волокна, флуоресцентний та магнітний номер, прихований номінал, суміщений малюнок та ін. Іноземні фірми вчасно виконали замовлення на виготовлення купюр української національної валюти, яка була доставлена в Україну і зберігалася в сховищах Національного банку. Однак погіршення економічної ситуації в державі, наростання інфляційних явищ та низка інших причин соціального та політичного характеру змусили уряд відкласти запровадження у грошовий обіг гривні. Упродовж 1995 р.—першої половини 1996 р. в економічному розвитку України дедалі відчутнішими ставали стабілізаційні процеси. Темпи інфляції та зростання цін на товари та послуги сповільнилися. За першу половину 1996 р. інфляція знизилася з 9,4 до 0,1 %. Уряду вдалося домогтися сповільнення темпів падіння обсягів промислового виробництва та скорочення валового внутрішнього продукту. Помітною стала тенденція до зростання доходів та заощаджень населення. В липні 1996 p., порівняно з червнем, вони збільшилися на 26 %. Активізувалась і зовнішньоекономічна діяльність. Все це в сукупності сприяло зміцненню української валюти. На ринку спостерігалося неухильне зростання курсу карбованця до долара США, відбувалася ревальвація обмінного курсу карбованця. Напередодні грошової реформи він стабілізувався на рівні 176,1 тис. карбованців за 1 долар США.

Позитивний стан розвитку економіки країни у першому півріччі 1996 р. свідчив про можливість виконання положень Конституції України щодо запровадження національної грошової одиниці — гривні. Першим кроком на цьому шляху стало опрацювання Концепції проведення грошової реформи, робота над якою розпочалася ще влітку 1995 р. Для цього 11 липня 1995 р. розпорядженням глави Адміністрації Президента України Д. Табачника було створено "Робочу групу з розробки проектів нормативних актів з питань здійснення грошової реформи" на чолі з радником Президента України з питань макроекономіки А. Гальчинським. Перед розробниками Концепції поставили завдання розробити основні положення проведення грошової реформи, визначити її завдання, характер, основні етапи, порядок обміну українських карбованців на гривні, зміни масштабу цін та курсу деномінації карбованця. Робоча група доволі швидко вирішила поставлені перед нею завдання і ствердила, що економічні показники дають підстави провести грошову реформу вже у жовтні 1995 р.

22 липня 1996 р. розпорядженням голови його Правління Віктора Ющенка було створено "Комісію Національного банку України з проведення грошової реформи в Україні” та "Оперативну групу Національного банку України з проведення грошової реформи в Україні", які розробили проекти законодавчих актів та пакет нормативних документів щодо порядку проведення грошової реформи. В процесі підготовки значна робота проводилась у всіх регіонах країни. Для здійснення обмінної операції карбованців на гривні було утворено 92 тис. комісій з обміну грошових знаків, які діяли на підприємствах, в організаціях та установах, функціонувало понад 10 тис. обмінних пунктів. Усі банківські установи та підприємства зв'язку були забезпечені достатньою кількістю гривневої грошової маси. Засади грошової реформи були визначені Указом Президента України "Про проведення грошової реформи в Україні" від 25 серпня 1996 р.

заходи, спрямовані на виконання Указу Президента України від 25 серпня 1996 р. "Про грошову реформу в Україні".

Своїм указом Президент постановив з 2 вересня 1996 р. провести в Україні грошову реформу і запровадити в обіг національну грошову одиницю — гривню, сотою частиною якої було визначено копійку. З цього дня Національний банк України випускав в обіг банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень, а також розмінну монету номіналом 1, 2, 5,10, 25 та 50 копійок. Одночасно припинявся випуск банкнот та монет з позначенням номіналу в українських карбованцях, які підлягали обміну на гривні за курсом 100 000 карбованців на 1 гривню.

До 16 вересня 1996 р. в готівковому обігу на території України паралельно функціонували гривні та українські карбованці, останні поступово вилучалися з обігу. Положення Указу Президента наголошували на без конфіскаційному характері грошової реформи. З огляду на це, до 2 вересня 1996 р. органи виконавчої влади, юридичні особи, інші суб'єкти господарювання були зобов'язані провести перерахування у гривні ціни, тарифи, заробітну плату, стипендії та інші грошові виплати населенню без будь-яких обмежень, вилучень і конфіскацій, з округленням їх до 1 копійки. Одночасно у гривні переводились кошти юридичних осіб та інших суб'єктів господарювання, що перебували на рахунках у банківських установах, а також всі види заощаджень населення, котрі зберігалися у комерційних та державних банках. З 2 вересня 1996 р. усі грошові виплати населенню мали проводитись лише у гривнях.

Обмін готівкових українських карбованців здійснювався з 2 до 16 вересня 1996 р. без стягнення будь-якої оплати за це. При цьому суми до 100 млн карбованців обмінювалися на готівку, а решта грошей вносились на спеціальні банківські рахунки.

Національний банк України мав визначити офіційний валютний (обмінний) курс гривні, зважаючи на валютний (обмінний курс) напередодні проведення грошової реформи та курс обміну українського карбованця на гривню. Кабінету Міністрів України було доручено визначити порядок оформлення державними цінними паперами сум компенсації населенню втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та установах колишнього Укрдержстраху станом на 2 січня 1992 р. Погашення цих цінних паперів передбачалось розпочати у 2000 р.

Один із найскладніших моментів грошової реформи — обмін українських карбованців на гривні. Станом на 3 вересня 1996 р. було випущено 338.1 трлн карбованців. Більшість цієї суми перебувала на руках у населення і лише 19,1 трлн зберігалися у банківських установах. Для обміну карбованцевої маси функціонували створені напередодні грошової реформи обмінні пункти. На підприємствах, в установах та організаціях, на яких працювало понад 100 осіб, обмін грошей проводили спеціально створені для цього комісії.

У результаті грошової реформи 1996 р. в Україні створено досконалу монетну систему, яка характеризується наявністю номінального ряду, здатного задовольнити потреби ринку. Мистецьке оформлення українських монет новітньої доби відповідає національним традиціям. Пам'ятні та ювілейні монети є яскравим засобом пропаганди славних сторінок історії та культури нашого народу.