Розрахунок обертання оборотних коштів дп «Мода Проджест» за 2009-2011 рр., тис. Грн..

	2009	2010	2011
Реалізація товарної продукції, тис. грн.
За планом	5580,0	6120,0	6235,0
Фактично	6120,0	6235,0	6523,0
Відхилення від плану (+,-)	+540	+115	+288
Середні залишки нормованих оборотних коштів Тис. грн.
За планом	785,0	785,0	785,0
Фактично	805,0	810	838
Відхилення від плану (+,-)	+20	+25	+53
Одноденний обсяг реалізації продукції, тис. грн.
За планом	15,5	17,0	18,0
Фактично	17,0	18,0	21,0
Відхилення від плану (+,-)	+1,5	+1	+3
Час обертання оборотних коштів, Дні
За планом	50,6	47,3	45,0
Фактично	47,3	45,2	42,0
Відхилення від плану (+,-)	-3,3	-2,1	-3

Дані таблиці 3.2. свідчать, що фактичний час обертання коштів за 2009 рік скоротився проти плану на 3,3 дня, за 2010 рік - скоротився на 2,1 дня , за 2011 рік – на 3 дні.

Унаслідок прискорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється частина коштів, що обраховується множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів.

У 2009 році за рахунок прискорення часу обертання оборотних коштів з обороту вивільняється 56,1 тис. грн., у 2010 році – вивільнилося 37,8 тис. грн., а у 2011 році – 63 тис. грн.

Обчислимо ефективність використання оборотних коштів, що визначається за формулою (3.4):

де К₀ — коефіцієнт обертання оборотних коштів. Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то краще вони використовуються. Зростання кількості оборотів за 2009-2011 рр. показано на рисунку 3.1.

Рис. 3.1. Збільшення кількості обороту за 2009-2011 рр.

Ці показники свідчать, що підприємство в цілому за три роки працювало позитивно, але за 2011 рік кількість оборотів знизилась порівняно з попередніми роками.

Щоб прослідкувати ефективність витрат розраховуємо коефіцієнт завантаження оборотних коштів, який є оберненим до коефіцієнта обертання показником і визначається за формулою (3.5):

де К_з — коефіцієнт завантаження оборотних коштів, коп. Він характеризує участь оборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Що менше оборотних коштів припадає на 1 грн. обороту, то ліпше вони використовуються, рисунок 3.2.

Рис. 3.2. Коефіціент завантаження оборотних коштів ДП «Мода Проджест» за 2009-2011 рр.

Показник 2009 року свідчить про значне підвищення ефективності витрат, а ось у 2010 та 2011 роках підприємство теж підвищило ефективність витрат, але не суттєво.

Отже, щоб поліпшити використання оборотних коштів підприємства ДП «Мода Проджест» і підвищити ефективність виробництва можна запропонувати наступні дії:

1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв’язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв’язки з постачальниками;

2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежаних товарно-матеріальних цінностей.

Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів — це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації).

Відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів.

Ураховуючи це, слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.