Висновки

З проаналізованих прикладів випливає, що більшість запозичень обумовлені зміною суспільно-політичного устрою України в останні десятиліття ХХ – початку ХІХ століття і належать до сфер людської діяльності, які зазнали змін і ставли більш актуальними: політика, право, економіка, релігія, нові технології та т.п.

Нова лексика (неологізми) з'являється в мові, щоб позначити якийсь нове поняття, явище. Прикладами неологізмів ХХІ століття можуть служити слова юніор, перфоманс, піар, маркетинг, менеджмент тощо

Динаміка суспільно-політичної ситуації в Україні в перші десятиліття ХХІ століття стала причиною виникнення багатьох нових і актуалізації багатьох раніше неактульних для українського мовного свідомості суспільно-політичних реалій власне політичного дискурсу:

1. номенклатурні найменування осіб (чиновників) відомств, органів і т.п.;

2. територій термінологія електоральних та суміжних технологій (політичний маркетинг і т.п.);

3. найменування політичних партій, рухів, течій та їх членів (учасників);

4. політичний жаргон;

5. Терміни права, що вживаються в суспільно-політичному дискурсі ЗМІ:

6. Економічні терміни.

Окремо треба виділити політичний жаргон: кланово-олігархічна система, харизма, мандат, олігарх, триколор віднести до політичних інтернаціоналізмів, що включають загальноприйняті терміни для найменування певних політичних тенденцій (напр., ліберал, демократ, націоналіст, екстреміст)

Класифікація нових запозичених слів суспільно-політичної лексики за сферами дозволила виявити, що існує таке поняття як політична лексика, політичний сленг. Ми також визначили походження та особливості політичного сленгу та термінології: велика частина запозичена в основному в англійській мові, а також велика частина політичної лексикології походить з інших жаргонів та сленгу.

Серед слів суспільно-політичної лексики є слова, що є досить старими запозиченнями, але актуалізовані в останнє десятиліття ХХ століття і набули нових значень або відтінки значень, порте більшість – ново запозичені слова: грін-кард («Плюнувши на тільки що отриману довгоочікувану грін-кард» (вид на проживання); прайвесі («Знамените прайвесі, право на усамітнення і недоторканність») тощо.

Отже, суспільно-політична лексика – найрозвиненіша сфера новітніх запозичень в мові інтернет-видань. Це пов’язано з масовим проникненням тем суспільства, політики, економіки не тільки до масових видань, а й громадської журналістики, блогерства, форумів тощо.

Список літератури

1. Апресян Ю.Д. Типи комунікативної інформації для тлумачного словника //Мова: Система та функціонування. – М.: Наука, 1988. – С. 3-10.

2. Бабайцева В.В., Іванов В.В., Максимов Л.Ю. та ін Сучасна українська літературна мова. – М., 1981.

3. Баранов О.М. Мовні ігри часів перебудови //"Русистика" – № 2. – 1993.

4. Баранова Л.А. Про папарацці, стрингерів і таблоїдах //"Українська мова" – № 4. – 1998. – С. 49-53.

5. Бєльчик Ю.А. Про культурну коннотатівном компоненті лексики //Мова: Система та функціонування. – М.: Наука, 1988. – С. 30-35.

6. Великий тлумачний словник іншомовних слів у трьох томах / Упорядники М.А. Надель-Червінська, П.П. Червінський. – РнД., 1995.

7. Верещагін Є.М. Історія виникнення древнього загальнослов'янської літературної мови. Перекладацька діяльність Кирила і Мефодія та їхніх учнів. – М., 1997. – С. 36-83.

8. Винокур Г.О. Про слов `у сучасній українській літературній мові //Вибрані праці з української мови. – М., 1959.

9. Водак Р. Мова. Дискурс. Політика. – Волгоград, 1997.

10. Воліна В.В. Звідки прийшли слова: Цікавий етимологічний словник. – М., 1996.

11. Горбачевич К.С. Зміна норм української літературної мови. – Л., 1971.

12. Грановська Л.М. Про функціонування орієнтальної лексики в української художньої мови на рубежі XIX-початку XX ст. //Мова: Система та функціонування. – М.: Наука, 1988. – С. 69-78.

13. Даль В.І. Тлумачний словник живої великоруської мови. – СПб.; М., 1881.

14. Заварзіна Г.А. Без ідеологічних нашарувань: Суспільно-політична лексика на кінець ХХ століття //"Українська мова" – № 6. – 2000. – С. 41-47.

15. Звєрєва Т.А. та ін Підприємець на зовнішньому ринку: Термінологічний довідник / За ред. А. Побовой. – М., 1991.

16. Калінін А.В. Лексика української мови. – М., 1971.

17. Комлєв Н.Г. Іноземні слова та вирази. – М., 1999.

18. Комлєв Н.Г. Словник нових іноземних слів: (З перекладом, етимологією, тлумаченням). – М., 1995.

19. Костомаров В.Г. Українська мова серед інших мов світу. – М., 1975.

20. Короткий словник іншомовних слів: Близько 3500 слів / Складання і редакція Н.Л. Шестерніной. – М., 1997.

21. Крисін Л.П. Нотатки про іншомовних словах //"Українська мова" – № 6. – 2000. – С. 38-41.

22. Крисін Л.П. Тлумачний словник іншомовних слів. – М.: Рос. яз., 1998.

23. Культура української мови. Підручник для вузів / Під ред. Л.К. Граудина і Є.М. Ширяєва. – М., 1998.

24. Лекант П.О, Гольцова Н.А., Жуков В.П. Сучасна українська літературна мова / За ред. П.А. Лекант. – М., 1988.

25. Лопатин В.В. Народження слова: Неологізми та окказіональние освіти. – М.: Наука, 1973.

26. Милославський І.Г. Низькі істини про такого, що принижує обмані //"Знамя" – № 8. – 1998.

27. Надель-Червінська М.А., Червінська А.П., Червінський П.П. Іноземні слова і словосполучення з ними: Питання і завдання з розвитку мовлення для шкіл, гімназій, ліцеїв. У 2-х частинах. – РнД., 1996.

28. Нові слова і значення. Словник-довідник за матеріалами преси і літератури 80-х років //"Українська мова" – № 1. – 1998. – С. 118-120.

29. Нові слова і словники нових слів. – Л., 1978.

30. Ожегов С.І., Шведова Н.Ю. Тлумачний словник української мови. – М., 1997.

31. Пєтухов А.С. Мова перебудови або перебудова мови //"Українська мова" – № 2. – 1992. – С. 57-63.

32. Подчасова С.В. "Офшор – податковий рай за кордоном" //"Українська мова" – № 1. – 1996. – С. 47-49.

33. Попов Р.Н. Нові слова і словосполучення в мові сучасної преси //"Українська мова в школі" – № 1. – 1996. – С. 70-73.

34. Преображенський А.Г. Етимологічний словник української мови. – М., 1959.

35. Пугачов В.П., Соловйов А.І. Введення в політологію. – М., 2000.

36. Пушкін А.С. Безліч слів і виразів ... //Зібрання творів у 10-ти томах. Т.6. Критика і публіцистика. – М.: Худож. лит., 1976. – С. 371.

37. Різдвяний Ю.В. Чи хороший українську мову? //"Літературна газета" – № 36 (5618) – 4 вересня 1996 року.

38. Розенталь Д.Е., Голуб І.Б. Секрети стилістики. – М., 1998.

39. Розенталь Д.Е., Голуб І.Б, Теленкова М.А. Сучасна українська мова. – М.: Міжнародні відносини, 1994.

40. Розенталь Д.Е., Теленкова М.А. Словник-довідник лінгвістичних термінів. – М., 1985.

41. Українська літературна мова в XVIII столітті: Фразеологізми. Неологізми. Каламбури: Зб. статей / Под. ред. Н.Ю. Шведової. – М.: Наука, 1968.

42. Українська мова і радянське суспільство: Лексикологія сучасної української мови. – М., 1968.

43. Сергєєва О.В. Запозичення 80-90-х років в соціолінгвістичному аспекті //"Українська мова" – № 5 – 1996. – С. 42-48.

44. Словник іншомовних слів / За редакцією І.В. Лехина і Ф.Н. Петрова. – М.: Державної видавництво іноземних і національних словників. – 1949.

45. Словник української мови (Малий академічний словник, МАС). – М.; Л., 1950-1962.

46. Радянський енциклопедичний словник. – М., 1980.

47. Сучасний словник іншомовних слів. – М.: Рос. яз., 1993.

48. Солганик Г.Я. Газетні тексти як відображення найважливіших мовних процесів в сучасному суспільстві (1990-1994) //"Журналістика та культура української мови". – Вип. 1. – М., 1996.

49. Сорокін Ю.С. Розвиток словникового складу української мови: 30-90 роки XIX століття. – М.; Л., 1965.

50. Засоби масової інформації в сучасному світі: тези науково-практичної конференції. – СПб., 2001.

51. Тлумачний словник по бізнесу, комерції та маркетингу / За ред. П.Ф. Пероченко. – М., 1992.