1.2. Типи нової суспільно-політичної лексики за сферами вживання

Суспільно-політична лексика визначалася раніше як група слів, характерна для періодичної преси та публіцистичного функціонального стилю.

Можна виділити два основних типи запозичених слів за часом запозичення. Перший тип – запозичення відносно старі, актуалізовані в останні роки у зв'язку зі зміною політичної та економічної системи України. Другий тип – запозичення нові, зроблені безпосередньо в останні роки.

Чіткий поділ суспільно-політичної запозиченої лексики на громадську і політичну не можливий, тому що політика проникає в усі галузі соціальної дійсності і може використовувати у своїх технологіях всі багатства мови, але можна запропонувати умовну класифікацію, за якою громадської лексикою можна вважати слова, що описують соціальні явища, що не входять непосредствено в політичний дискурс: поліція, фемінізм (втім, не- приналежність цих слів до політичній лексиці більш ніж спірна), а власне політичною лексикою можна вважати найменування політичних ідеологій, рухів, партій (лібералізм, фашизм, комунізм, євразійство, націонал-патріоти, демократи), номенклатурні найменування посад чиновників законодавчої і виконавчої гілок влади ( президент, губернатор, міністр, депутат), слова, що позначають реалії електоральних (виборних) технологій (електорат, балотувати) і т.п.

Говорячи про суспільно-політичній лексиці сьогодні, ми можемо розподілити її на наступні групи по сферах людської діяльності, звідки взяті ті чи інші слова в політичну промову, за сферами переважного вживання: слова власне політичного дискурсу:

1. номенклатурні найменування осіб (чиновників) відомств, органів і т.п.;

2. територій термінологія електоральних та суміжних технологій (політичний маркетинг і т.п.);

3. найменування політичних партій, рухів, течій та їх членів (учасників);

4. політичний жаргон;

Терміни права, що вживаються в суспільно-політичному дискурсі ЗМІ:

1. власне терміни

2. правової жаргон

А також: економічні терміни, що вживаються в суспільно-політичному дискурсі ЗМІ; релігійні терміни, що вживаються в суспільно-політичному дискурсі ЗМІ (традиційні; фундаменталістстські, нові (саєнтистські тощо); етнографічні терміни, що вживаються в суспільно-політичному дискурсі ЗМІ, технічні терміни, що позначають реалії, що мають велику суспільну значимість; філософські, культурологічні, соціологічні, лінгвістичні та психологічні терміни, що позначають реалії, що мають велику суспільну значимість.

Отже, сфера суспільно-політичної лексики розширюється. Все більше термінів переходять від політичної терміносистеми до суспільної лексики.

Розділ 2. Політизми в новинних текстах інтернет-видань

2.1. Уживання термінів політичної сфери

Розглянемо саме ті типи суспільно-політичної лексики, які виділені на основі аналізу новинного дискурсу аналізованих інтернет-видань. Розглянемо їх на конкретних прикладах.

1. Слова власне політичного дискурсу:

Номенклатурні найменування осіб: президент ("... рейтинг в.о. президента стабільно високий і знаходиться зараз на рівні 48-52 відсотків ..."); прем'єр; спікер;

Відомств, органів, організацій: парламент ("Завойовувати верхню палату парламенту вже активно кинулися представники політичних партій, різного роду лобісти ...");

Територій: регіон ("Відлуння тріумфальної ходи радянської влади 1918 роки ще відчуваються у всіх куточках Росії, або, як зараз висловлюються, в регіонах ...");

Термінологія електоральних та суміжних технологій (політичний маркетинг): балотуватися ("... В. Путін, балотуючись у президенти ..."; "Українська газета", 23.06.2000; від "балотувати", фр. ballotter, – вирішувати питання про чиєму чи обранні виборами; спочатку – за допомогою опускання в урну куль, званих балами); імпічмент ("... внести до порядку денного питання про імпічмент президенту ..."; Комсомольська правда, 28.04.2001; імпічмент – дострокове припинення повноважень вищого державного виборного чиновника);

інавгурація ("Після його інавгурації ...";Українська газета", 23.06.2000; інавгурація – урочисте вступ на посаду). Подібним чином лобісти ("Завойовувати верхню палату парламенту вже активно кинулися представники політичних партій, різного роду лобісти ..."); популізм ("Але йому не потрібен такий популізм, вважає В. Гаєвський (про Путіна);

рейтинг ("... рейтинг в.о. президента стабільно високий і знаходиться зараз на рівні 48-52 відсотків ...";

Найменування політичних партій, рухів, ідеологічних течій та їх членів (учасників):

націонал-сепаратистський ("... одним з найбільш наочних прикладів формування націонал-сепаратистських устремлінь на основі громадської організації може бути діяльність Міжнародної черкеської асоціації ..."; "Літературна газета", 28 квітня – 1 травня 2001);

плюралісти ("... що виберуть наші плюралісти ..."; "Літературна газета", 28 квітня – 1 травня 2001);

2. Політичний жаргон: кланово-олігархічна система, харизма, мандат, олігарх, триколор ("В. Путін дістав очевидну мандат на демонтаж кланово-олігархічної системи ..."; ("... яка у людини повинна бути унікальна харизма, щоб залучити до себе молодь ..."

Отже, на відміну від розмовного мовлення, а також друкованих видань, інтернет-видання найоперативніше реагують на зміну в значеннях політичної лексики, на її поповнення новими термінами та жаргонізмами.