ІІІ. ЗМІСТ

Напрям: Історія і теорія соціології

Тема 1. Історія соціології

Виникнення та розвиток соціології як науки в середині 19 ст. – початок 20 ст.

Концепція соціальної статики та соціальної динаміки О.Конта.

Марксистська теорія суспільства: логіка пошуку детермінант суспільного розвитку.

Інтерпретація соціального конфлікту за К.Марксом та Г.Зіммелем.

Натуралістичні школи та психологічний напрям в соціології ХІХ-поч. ХХ ст.

Статистичні та демографічні дослідження XVII-ХVIII ст.: їх значення для розвитку соціології.

Психологічний напрямок в соціології другої половини ХІХ ст. (психологія народів, психологія натовпу, теорія наслідування, інтеракціонізм та інстинктивізм).

Соціологічні теорії Е. Дюркгейма, М. Вебера і В.Парето.

Принципи та правила соціологічного методу Е.Дюркгейма (за роботою “Метод соціології”).

Аналіз ґенези індустріального суспільства у праці М.Вебера “Протестантська етика та дух капіталізму”.

Концепція ідеального типу в соціології М.Вебера.

Поняття соціальної дії.

Класифікація основних типів соціальної дії в соціологічних концепціях М.Вебера, В.Парето. Ф.Знанецького.

Політична соціологія В.Парето: теорія циркуляції еліт.

Становлення і розвиток соціології у ХХ ст..

Чиказька школа соціології: дослідницька проблематика та значення для сучасної соціології.

Інтерпретація процесу символізації у символічному інтеракціонізмі Дж.Міда.

Концепція соціальної стратифікації та мобільності П.Сорокіна.

Принципи теорії соціокультурної динаміки П.Сорокіна.

Принципи теорії соціальної системи Т.Парсонса.

Концепція аномії в теорії соціальної структури Р.Мертона.

Теорії соціального конфлікту Л.Козера та Р.Дарендорфа: порівняльний аналіз.

Теорія струкутрації Е.Гіденса: спроба синтезу структури та діяльності.

Поняття “соціальний простір”, “капітал” та “габітус” у соціології П.Бурдьє.

Історія соціологічної думки України.

Основні періоди історії розвитку соціологічної думки України.

Поняття “культура” та “цивілізація” в «генетичній соціології» М.Грушевського.

Критика марксизму, соціального дарвінізму та анархізму в розумінні походження, сутності і майбутнього суспільства, держави, власності І.Франком.

Характеристика системи соціологічного знання та його структурних елементів у праці М.Шаповала “Загальна соціологія”.

Загальна соціологічна теорія.

Соціологія як наука: предмет, структура, функції.

Світоглядний та теоретичний плюралізм в сучасній теоретичній соціології.

Сучасна наукова дискусія щодо визначення структурних особливостей соціології та рівнів соціологічного знання.

Загальна соціологічна теорія: пізнавальний статус та місце в системі соціологічного знання.

Людина як основоположний суб’єкт суспільного життя: проблема діяльної сутності людини.

Історія та теорія гендерних досліджень

Біологічна, психологічна та соціо-культурна компоненти статі.

Методи та методологія гендерних досліджень.

Науковий статус соціологічних теорій

Об’єктивістські та суб’єктивістські загальносоціологічні теоріі як структурні елементи макрорівня сучасної соціології.

Принципи, закони та категорії як складові концептуальної організації загальної соціологічної теорії.

Нейл Смелзер про науковий статус мезо-рівня соціології в роботі „Проблеми соціології”.

Особливості обгрунтування ідеї спеціальних соціологічних теорій в концепції соціальної морфології та соціальної фізіології Е.Дюркгейма ( по роботі «Соціологія та соціальні науки»).

Обгрунтування Р.Мертоном наукового статусу теорій «середнього рівня» в роботі «Соціальна теорія та соціальна структура».

Спеціальні соціологічні теорії та соціологія знання

Концепція як можливий початковий етап побудови соціологічної теорії. Критерії науковості соціологічної теорії.

Специфіка соціологічного розуміння знання.

Соціальний і соціологічний факт.

Напрям: соціальні структури та соціальні відносини