Міністерство освіти і науки України

Миколаївський державний гуманітарний університет

імені Петра Могили

Факультет економічних наук

Організація наукової діяльності магістрів з фінансів навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти та науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Миколаїв - 2008

УДК 35.073.5

Організація наукової діяльності магістрів з фінансів: Навчальний посібник до виконання роботи на здобуття ступеню магістра з фінансів // Верланов Ю.Ю., Казарезов А.Я., Горлачук В.В., Бурлан С.А. – Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили, 2005.

Факультет економічних наук

Наведено базові знання у галузі науково-дослідної діяльності. Розглянуто вимоги до змісту та оформленню магістерської роботи. Надано орієнтовний перелік тем, правил оформлення та захисту магістерських робіт. Навчальний посібник призначено для студентів, що навчаються на магістерській програмі за фаховим спрямуванням 8.050104 “Фінанси”. Посібник може бути корисним студентам при виконанні та оформленні дипломних, курсових, інших науково аналітичних не аудиторних робіт, а також рефератів. Крім того, посібник має використовуватися студентами під час вивчення дисциплін “Організація та методи наукових досліджень”.

Рекомендовано Міністерством освіти та науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Лист №14/18.2106, від 23.09.04.

Рецензент: завідувач кафедри економіки Національного університету кораблебудування ім. адмірала С.О. Макарова канд. екон. наук, доц. Гурченков О. П.

ISBN

© Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили, 2005 рік.

©

Зміст

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАГІСТРІВ З ФІНАНСІВ 1

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК 1

Зміст 3

Вступ 5

Розділ 1 7

Основи державної атестації випускників 7

1.1. Кваліфікаційні рівні та характеристики випускників 7

1.2. Організація державної атестації студентів 10

1.3. Загальна процедура атестації 10

Розділ 2 12

Методологічні основи наукової діяльності 12

2.1. Поняття про науку, основні наукові терміни та визначення 12

2.2. Основні різновиди наукової праці та вимоги до них 18

2.3. Деякі “кулінарні” рецепти наукової праці 22

Розділ 3 33

Вимоги до змісту магістерських досліджень та авторефератів 33

3.1. Структура, обсяг і зміст магістерської роботи 33

3.2. Автореферат магістерської роботи 38

Розділ 4 41

Правила оформлення магістерських робіт 41

4.1. Загальні вимоги 41

4.3. Ілюстрації 43

4.4. Таблиці 45

4.5. Формули 46

4.6. Правила цитування та посилання на використані джерела 47

4.7. Оформлення списку використаних джерел та додатків 49

Розділ 5 50

Організація виконання магістерської роботи 50

5.1. Загальні положення 50

5.3. Науковий керівник 50

5.4. Інші учасники процесу виконання та захисту магістерської роботи 51

5.5. Графік виконання роботи 52

Графік виконання магістерської роботи наведено у додатку В. 53

Розділ 6 54

Захист магістерської роботи 54

6.1. Загальні питання захисту магістерської роботи 54

6.2. Відзиви на магістерську роботу 55

6.3. Оцінювання магістерських робіт 55

6.4. Процедура публічного захисту магістерської роботи 57

Розділ 7 60

Особливості підготовки та захисту дипломних робіт студентами, що навчаються за програмою спеціалістів 60

7.1. Загальні положення 60

7.2. Вибір теми дипломної роботи 61

7.3. Загальні питання організації виконання дипломної роботи 66

7.4. Методичні рекомендації з виконання дипломної роботи 68

Використана література 73

Основна література 73

Додаткова література 74

Додатки 75

Додаток А. Приклад оформлення реферату 75

Матеріали конференцій, з’їздів 76

Частина книги, періодичного, продовжуваного видання 77

Додаток В 78

Приклад оформлення заяви на отримання теми роботи 78

Додаток Д 79

Графік виконання дипломної роботи 79

Додаток Ж 80

Приклад оформлення титульної сторінки магістерської роботи 80

Додаток З. 82

Приклад оформлення титульної сторінки дипломної роботи 82

Додаток І. 83

Приклад оформлення завдання на магістерську (дипломну) роботу. 83

84

Додаток К. 85

Приклад оформлення змісту роботи 85

Додаток Л 86

Оформлення сторінки тексту 86

Додаток М 87

Приклад оформлення відзиву на магістерську (дипломну) роботу 87

Додаток Н. 88

Приклад оформлення відзиву керівника на магістерську (дипломну) роботу 88

Додаток О. Орієнтовні теми магістерських робіт 90

Додаток П. Орієнтовні теми дипломних робіт 91

Вступ

Навчальний посібник призначено для студентів магістерських програм з метою надати методичні та організаційні рекомендації щодо підготовки роботи на здобуття академічного ступеня магістр економіки з напрямку 8.050104 „Фінанси”. Завдання посібника полягає в тому, щоб допомогти студентам у виконанні ними магістерського дослідження, присвяченого науковому вирішенню в контексті фінансової науки конкретної управ­лінської, економічної, соціальної або політико-економічної проблеми.

Навчальний посібник розкриває організацію, послідовність виконання магістерських робіт та вимоги до їх змісту. Правила оформлення магістерських робіт можуть бути використані студентами при оформленні дипломних робіт, курсових та інших науково аналітичних не аудиторних робіт, а також рефератів. Зміст, обсяг та структура магістерських, а також дипломних робіт, що подано у навчальному посібнику, є типовими і у окремих випадках за письмовим дозволом кафедри можуть бути змінені. У додатках наведено орієнтовні теми магістерських та дипломних робіт, зразки оформлення документів, що необхідні для захисту. Головний акцент у посібнику зроблено на виконанні студентами вимог магістерської програми, які пов’язуються нами з підготовкою до виконання науково-аналітичних задач з достатнім ступенем невизначеності. Отже, більшість термінів, що використовуються у посібнику, відповідають офіційним, що використовує ВАК¹ України. Порядок оформлення і захисту магістерської роботи наближаються до відповідних нормативних вимог, що пред’являються ВАК України до дисертаційних робіт.

Отримання студентом (пошукувачем, здобувачем, магістрантом) академічного ступеня магістра є по-суті його першим кроком у світову економічну науку.

«Магістр» – слово латинського походження (magister)². Воно означає «наставник», «вчитель», «керівник», майстер своєї справи, визнаний спеціаліст у тій чи ін­шій сфері діяльності.

У Стародавньому Римі слово «магістр» означало титул деяких посадових осіб, наприклад, магістр вершників. Було в римській державі і особливе наймену­вання «магістр-популі», що означало «вчитель народу», в значенні «диктатор». «Магістрами» значилися і старшини різного роду колегій, у тому числі і жрецьких. У Візантії «магістр» – це високий придворний титул, у Західній Європі в середні віки – голова духовно-лицарського католицького ордену.

Пізніше «магістр» – це нижча, порівняно з докторською, наукова ступінь на філософських факультетах західноєвропейських університетів. У сучасній англо-американській системі вищої освіти ступінь магістра посідає проміжне місце між бакалавром і доктором наук. Він присуджується особам, які закінчили уні­верситет чи прирівняний до нього навчальний заклад, тим, хто має академічний ступінь бакалавра і пройшов додатковий курс протягом 1-2 років, здав спеці­альні екзамени і захистив магістерську дисертацію. Перелік і зміст дисциплін для екзаменів, а також вимоги до обсягу магіс­терської дисертації встановлюються самими університетами та іншими навчальними закладами. Як правило, з юридичних та медичних спеціальностей ступінь магістра не присуджується. Замість неї прийнято ступінь доктора права і доктора медицини.

У Російській імперії науковий ступінь магістра поряд з науковими ступенями кандидата і доктора наук було започатковано спеціальним імператорським ука­зом у січні 1803 року. Такий ступінь вводився на всіх університетських факуль­тетах, окрім медичного. У 1819 року було розроблено і в тому ж році затверджено «Положення про присвоєння наукових ступенів», яке встановлювало чіткий порядок здачі екзаме­нів, захисту дисертацій, присудження наукових ступенів. Зокрема, цим Положен­ням передбачався публічний захист магістерської дисертації.

Університетським статутом у 1884 році науковий ступінь кандидата наук було скасовано. З того часу присуджувалися тільки два наукових ступені – магістра та доктора наук, а самі дисертації на здобуття наукового ступеня стали подаватись до захисту тільки в письмовому вигляді.

Автореферат дисертації не друкувався, однак до дисертації додавались тези обсягом не більше чотирьох сторінок.

Починаючи з другої половини XIX століття, магістерські дисертації, як і до­кторські, почали друкуватися у “Вчених записках” і повідомленнях університе­тів, а також у журналах за фахом наук. Захист дисертацій проходив завжди публічно на засіданні ради факультету. В ньому дозволялось брати участь всім бажаючим.

Для захисту магістерської дисертації призначались два офіційних опонен­ти, як правило, з числа професорів даного факультету. Після доповідей опонен­тів могли виступити усі запрошені на захист. При особливо видатних якостях магістерської дисертації факультет міг клопотати про присудження магіс­транту одразу ступеня доктора наук. При вступі на державну службу магістри наук отримували право на чин IX класу, могли подавати прохання щодо зарахування до потомствених почес­них громадян. Магістри отримували такі самі академічні знаки, як і доктори, тільки не золоті, а срібні. Таким чином, ступінь магістра мав вельми високий науковий статус, а самі магістерські дисертації носили характер серйозних нау­кових праць.

Після революції 1917 року існуючі на той час наукові ступені були скасовані. Однак в 1934 році їх було відновлено, окрім магістерських. Останні почали присуджуватися після отримання Україною незалежності.

В структурі вищої освіти України ступінь магістра йде за ступенем бакала­вра і передує ступеню кандидата наук. Ступінь магістра є не нау­ковим, а академічним, оскільки він відображає передусім освітянський рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього умінь і навичок, які властиві починаючому науковцю.

Закон України “Про вищу освіту” від 2002 р. зазначено, що магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства.

Отже, головним змістом магістерських програм має бути підготовка студентів на основі отримання ними знаково-практичних та знаково-розумових умінь до розв’язання діагностичних та евристичних задач дослідно-технологічного рівня професійної діяльності (табл.1.). У загальному розумінні це означає підготовку магістрів до специфічного науково-аналітичного типу діяльності.

Ступінь магістра присуджується по завершенню навчання з відповідної освітньо-професійної програми, успішного складання державного іспиту, захи­сту магістерської роботи (саме роботи, а не дисертації, як це прийнято у деяких країнах) [13].