Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Записка Укр - 69 - v1.1 - pass.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
916.79 Кб
Скачать

4.3 Забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до приміщень навчальних лабораторій

Приміщення навчальних лабораторій, їх розміри (площа, об’єм) повинні в першу чергу відповідати кількості працюючих та розташованому в них комплексу технічних засобів. В них передбачаються відповідні параметри температури, освітлення, чистоти повітря, забезпечують ізоляцію від виробничих шумів і т.п. Для забезпечення нормальних умов праці санітарні норми [11] встановлюють на одного працюючого, об'єм приміщення не менше 15 м3, площа приміщення відгородженого стінами або глухими перегородками не менше 4,5 м3.

Для експлуатації ЕОМ слід передбачати такі приміщення:

  • машинний зал, приміщення для розміщення сервісної і периферійної апаратури, приміщення для зберігання запасних деталей, інструментів, приладів (ZIP);

  • приміщення для розміщення приточно-витяжних вентиляторів;

  • приміщення для персоналу;

  • приміщення для прийому-видачі інформації.

Основні приміщення навчальних лабораторій розташовані в безпосередній близькості один від одного. Їх обладнують вентиляцією і штучним освітленням. До приміщення машинного залу пред'являються особливі вимоги. Площа машинного залу повинна відповідати площі, необхідної за заводськими технічними умова даного типу ЕОМ.

Висота залу над технологічною підлогою до підвісної стелі повинна бути 3 – 3,5м. Відстань між підвісним і основним стелями при цьому має бути 0,5 – 0,8м. Висоту підпільного простору беруть рівній 0,2 – 0,6м.

У навчальних лабораторіях, як правило, застосовується бічне природне освітлення. Робочі кімнати і кабінети повинні мати природне освітлення. В інших приміщеннях допускається штучне освітлення.

У тих випадках, коли одного природного освітлення не вистачає, встановлюється сполучене освітлення. При цьому додаткове штучне освітлення застосовується не тільки в темний, але і в світлий час доби.

Штучне освітлення по характеру виконуваних завдань ділиться на робоче, аварійне, евакуаційні.

Раціональне кольорове оформлення приміщення спрямоване на поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці, підвищення її продуктивності і безпеки. Фарбування приміщень навчальних лабораторіях впливає на нервову систему людини, її настрій, і в кінцевому рахунку на продуктивність праці. Основні виробничі приміщення доцільно фарбувати у відповідності з кольором технічних засобів. Освітлення приміщення та обладнання повинно бути м'яким, без блиску.

Зниження шуму, що створюється на робочих місцях навчальних лабораторій внутрішніми джерелами, а також шуму, проникаючої ззовні, є дуже важливим завданням. Зниження шуму в джерелі випромінювання можна забезпечити застосуванням пружних прокладок між основою машини, приладу та опорною поверхнею. В якості прокладок використовується гума, повсть, пробка, амортизатори різної конструкції. Під настільні шумні апарати можна підкладати м'які килимки з синтетичних матеріалів, а під ніжки столів, на яких вони встановлені – прокладки з м'якої гуми, повсті, товщиною 6 – 8мм. Кріплення прокладок можливо шляхом приклеювання їх до опорних частин.

Можливо також застосування звукоізолюючих кожухів, які не заважають технологічному процесу. Не менш важливим для зниження шуму в процесі експлуатації є питання правильного і своєчасного регулювання, змащування та заміни механічних вузлів гучного устаткування.

Раціональне планування приміщення, розміщення устаткування у навчальних лабораторіях є важливим фактором, що дозволяє знизити шум при існуючому обладнанні ЕОМ. При плануванні навчальних лабораторій машинний зал і приміщення для сервісної апаратури необхідно розташовувати далеко від гучного і вібруючого обладнання.

Зниження рівня шуму, що проникає в приміщення ззовні, може бути досягнуто збільшенням звукоізоляції огороджуючих конструкцій, ущільненням по периметру притворів вікон, дверей.

Таким чином, для зниження створюваного шуму на робочих місцях внутрішніми джерелами, а також шуму, проникаючої ззовні, слід:

  • послабити шум самих джерел (застосування екранів, звукоізолюючих кожухів);

  • знизити ефект сумарного впливу відображених звукових хвиль (звукопоглинаючі поверхні конструкцій);

  • застосовувати раціональне розташування обладнання;

  • використовувати архітектурно-планувальні та технологічні рішення ізоляції джерел шуму.