4 Охорона праці та техніки безпеки

4.1 Потенційно небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Наявний у даний час комплекс розроблених організаційних заходів та технічних засобів захисту, накопичений передовий досвід роботи ряду навчальних закладів показує, що є можливість досягти значно більших успіхів у справі усунення дії на робітниківобытникывр небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Проте стан умов праці та її безпеки у деяких навчальних закладів ще не задовольняють сучасним вимогам. Студенти, викладачі та інші працівники ще стикаються із впливом таких фізично небезпечних і шкідливих виробничих факторів, як підвищений рівень шуму, підвищена температура зовнішнього середовища, відсутність або недостатня освітленість робочої зони, електричний струм, статична електрика та інші.

Багато студенти пов'язані із впливом таких психофізичних факторів, як розумове перенапруження, перенапруження зорових і слухових аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження. Вплив зазначених несприятливих факторів призводить до зниження працездатності, що викликане втомою яка розвивається. Поява і розвиток стомлення пов'язане зі змінами, що виникають під час роботи в центральній нервовій системі, з гальмівними процесами в корі головного мозку. Наприклад, сильний шум викликає труднощі з розпізнаванням колірних сигналів, знижує швидкість сприйняття кольору, гостроту зору, зорову адаптацію, порушує сприйняття візуальної інформації, зменшує на 5-12% продуктивність праці. Тривалий вплив шуму з рівнем звукового тиску 90 дБ знижує продуктивність праці на 30-60%.

Медичні обстеження студентів показали, що крім зниження продуктивності праці, високі рівні шуму призводять до погіршення слуху. Тривале перебування людини в зоні комбінованого впливу різних несприятливих чинників може призвести до професійного захворювання. Аналіз травматизму серед студентів показує, що в основному нещасні випадки відбуваються від впливу фізично небезпечних виробничих факторів, таких як: виконання невластивих їм робіт, виконання робіт без спецодягу або несправним інструментом. На другому місці випадки, пов'язані з дією електричного струму.

4.2 Забезпечення електробезпеки

Електричні установки, до яких відноситься практично все обладнання ЕОМ, представляють для людини велику потенційну небезпеку, оскільки в процесі експлуатації або проведення профілактичних робіт людина може торкнутися частин, що знаходяться під напругою. Специфічна небезпека електроустановок: струмоведучі провідники, корпуси ЕОМ і іншого устаткування, що опинилося під напругою в результаті пошкодження (пробою) ізоляції, не подають будь-яких сигналів, які попереджають людину про небезпеку. Реакція людини на електричний струм виникає лише при протіканні останнього через тіло людини. Винятково важливе значення для запобігання електротравматизму має правильна організація обслуговування діючих електроустановок навчальних лабораторій, проведення ремонтних, монтажних і профілактичних робіт. При цьому під правильною організацією розуміється суворе виконання низки організаційних і технічних заходів і засобів, установлених діючими "Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" (ПТЕ і ПТБ споживачів) і "Правила установки електроустановок" (ПУЕ). Залежно від категорії приміщення необхідно вжити певних заходів, що забезпечують достатню електробезпеку при експлуатації та ремонті електроустаткування. Так, в приміщеннях з підвищеною небезпекою електроінструменти, переносні світильники повинні бути виконані з подвійною ізоляцією або їх напруга живлення не повинна перевищувати 42В. У навчальних закладах до таких приміщень можуть бути віднесені приміщення машинного залу, приміщення для розміщення сервісної та периферійної апаратури. В особливо небезпечних приміщеннях напруга живлення переносних світильників не повинна перевищувати 12В, а робота з напругою не вище 42В дозволяється тільки із застосуванням ЗІЗ (діелектричних рукавичок, килимків і т.п.). Роботи без зняття напруги на струмоведучих частин та поблизу них, роботи, що проводяться безпосередньо на цих частинах або при наближенні до нього на відстань менше встановленого ПЕЕ. До цих робіт можна віднести роботи з налагодження окремих вузлів, блоків. При виконанні такого роду робіт в електроустановках до 1000В необхідно застосування певних технічних і організаційних заходів, таких як:

• огородження, розташовані поблизу робочого місця та інших струмоведучих частин, до яких можливий випадковий дотик;

• робота в діелектричних рукавичках, або стоячи на діелектричному килимку;

• застосування інструменту з ізолюючими рукоятками, при відсутності такого інструменту слід користуватися діелектричними рукавичками.

Роботи цього виду повинні виконуватися не менш ніж двома студентами або під наглядом викладача.

Відповідно до ПТЕ і ПТО споживачам і обслуговуючому персоналу електроустановок пред'являються наступні вимоги:

• особи, які не досягли 18-річного віку, не можуть бути допущені до робіт в електроустановках;

• особи не повинні мати травм і хвороб, які заважають виробничій роботі;

• особи повинні після відповідної теоретичної і практичної підготовки пройти перевірку знань і мати посвідчення на доступ до робіт в електроустановках.

У навчальних лабораторіях розрядні струми статичної електрики найчастіше виникають при дотику до будь-якого з елементів ЕОМ. Такі розряди небезпеки для людини не представляють, але крім неприємних відчуттів вони можуть призвести до виходу з ладу ЕОМ. Для зниження величини виникаючих зарядів статичної електрики у навчальних лабораторіях покриття технологічних підлог слід виконувати з одношарового полівінілхлоридного антистатичного лінолеуму. Іншим методом захисту є нейтралізація заряду статичної електрики іонізованим газом. До загальних заходів захисту від статичної електрики у навчальних лабораторіях можна віднести загальні і місцеве зволоження повітря.