- •Електронний підручник з Менеджменту Частина 3
- •Принципи бізнесу:
- •Бізнес-план як невід’ємна складова успішного бізнес-проекту
- •Написання бізнес-плану
- •2.Етика бізнесу:
- •Організаційно-підприємницька діяльність
- •3.Формування команди:
- •Основні підходи до формування команди
- •4.Стиль роботи менеджера:
- •Стилі управління менеджерів
- •Автократичний ( авторитарний ) стиль управління.
- •Демократичний стиль управління.
- •Організація праці менеджера:
- •Планування робочого часу
- •Поняття робочого місця менеджера та його організація
- •Поняття робочого місця
- •Порядок передачі документів керівництву
- •Порядок отримання та розглядання відповідних документів структурними підрозділами
- •Реєстрація документів
- •Індексація вхідних документів
- •Реєстрація та індексація вхідної кореспонденції
- •Реєстрація та індексація внутрішніх документів
- •Порядок обробки та інкасації вихідних документів
- •Облково-довідковий апарат
- •Облік обсягу руху документів
- •Робота з джерелами інформації
- •Підготовка до проведення зустрічей
- •Навчання найманих працівників
- •Особистість менеджера:
- •Психологічні якості менеджера як особистості
- •Десять заповідей ділової людини
- •Психологія ділового спілкування у бізнесі:
- •Поради Дейла Карнегі
- •Удосконалення спілкування:
- •Психологічні особливості проведення ділових переговорів і бесід Ділові переговори, бесіди. Методи і техніка ведення ділової бесіди
- •Методи і техніка ведення ділової бесіди.
- •Психологічні особливості національних стилів ведення переговорів
- •Усунення протиріч і керування конфліктними ситуаціями. Основні стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях.
- •Основні стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях
- •Проведення тестування, на комунікаційні здібності групи людей
- •Аналіз результатів тестування
- •Організація вдалих переговорів:
- •Мистецтво успішної презентації:
4.Стиль роботи менеджера:
Стиль менеджера;
Дії менеджера;
Стиль діяльності менеджера;
Стилі управління менеджерів
Як показує вітчизняний і закордонний досвід, результати роботи залежать насамперед від методів управління групою. У кожній групі виявляється особистість керівника і стиль його роботи, тобто найбільш характерні застосовувані їм (правильні чи неправильні) методи роботи.
Стиль управління – це сукупність найбільш характерних і стійких методів рішення типових задач і проблем.
Саме в індивідуальному стилі виявляється своєрідний управлінський почерк окремого менеджера, що визначає і стиль роботи групи.
Отже, можна говорити про стиль роботи менеджера чи про стиль роботи всієї групи (що переважно). Це відбувається внаслідок того, що стиль управління стає визначальною характеристикою самої групи і за цією ознакою можна класифікувати групи виконавців.
Розрізняють автократичний (авторитарний), демократичний і ліберальний стилі управління. Докладно риси кожного стилю представлені в таблиці:
Стиль конкретного керівника не завжди можна точно віднести до одному з зазначених видів. Звично для менеджера характерна сукупність методів взаємодії з підлеглими, що розташовані у визначеній позиції континуума стилів. Такий континуум (від латинського слова соштнша — безупинне, суцільне) був запропонований Лейкертом (рис. 20.3).
Полярними крапками на прямій є стилі лідерства, зосереджені на роботі і на людині.
Ці ж полюси відповідають автократичному і ліберальному стилями управління.
Автократичний ( авторитарний ) стиль управління.
Типовим для автократичного стилю управління є використання голого адміністрування постійно, навіть тоді, коли це шкодить справі. Керівник безпосередньо втручається в більшість питань, самостійно їх вирішує, дає розпорядження і запитує необхідну інформацію. Від підлеглих працівників потрібно виконання завдань відповідно до вказівок керівників. Їхня особистість і погляди в значній мірі залишаються без уваги, а іноді і придушуються. Автократичний менеджер не допускає активної участі підлеглих у прийнятті рішень. Погляди підлеглих менеджер враховує лише в тій мері, у якій підлеглим удається його переконати. Таке поводження придушує позитивні стимули в роботі, не відповідає прагненням людей.
Менеджер-ліберал має орієнтацію на міжособистісні відносини, робить упор на взаємодопомогу. Він уникає дріб'язкової опіки над підлеглими, більш того — не втручається в їхні дії, іноді зайво довіряючи і не забезпечуючи належного контролю. Разом з тим ліберал піклується про підлеглих, вважається з їхніми нестатками, допомагає їм вирішувати навіть побутові проблеми, надаючи їм повну волю. Не випадково ліберальний тип керівництва часто називають - стиль не втручання. Ліберальний стиль у чистому виді зустрічається досить рідко, тому що забезпечення високої ефективності виробництва несумісно зі слабкістю управління.
Демократичний стиль управління.
Цей стиль має тенденцію до більш широкого поширення і в даний час представляє собою найбільш ефективний тип управління. Він займає проміжне положення між автократичним і ліберальним типами, при цьому, перший відрізняється недостатньою, а другий — надмірною самостійністю працівників.
Демократичний менеджер зберігає за собою належні права; але разом з тим вважається з думкою своїх підлеглих і забезпечує їхню участь у прийнятті рішень. Кращим засобом для цього служить не тільки індивідуальна взаємодія між підлеглими і керівником, але і взаємодія колективна, спільна діяльність усієї групи в цілому.
Найбільше раціональною формою колективної взаємодії в демократичній групі є наради за участю всіх її членів. Але в остаточному підсумку рішення приймає менеджер, причому він одноосібно і цілком бере на себе відповідальність за це рішення.
Ефективність управлінських зусиль менеджера - демократа як правило, незмірно вище, ніж у менеджера-ліберала, і перевищує в більшості випадків ефективність застосування авторитарного стилю. Головна причина цього — довіра до підлеглих і передача їм частини прав і відповідальності за виконувану роботу