28. Загальна характеристика освітніх ступенів

У системі освіти традиційно виділяються його рівні: дошкільний, шкільний, вищий. Форми освіти розподіляються у напрямі професійної і непрофесійної освіти. Непрофесійну освіту охоплює дитяча освіта (дитячі сади, шкільне навчання, родинна освіта, репетиторство, гуртки, студії і т. п.) Для дорослих вона представлена самоосвітою і видами навчання, орієнтованими на розвиток загальної культури, задоволення любительських інтересів. Найбільш відомі форми професійної освіти в нашій країні: професійно-технічні училища, курси підготовки до професій, учнівство на робочих місцях, середньоспеціальні учбові заклади, університети, інститути, курси підвищення кваліфікації, аспірантура, докторантура.

Дошкільна освіта є важливим рівнем освіти, оскільки це не просто засіб «нагляду» за дітьми, тут проходить їх фізичний, розумовий і етичний розвиток, закладається першооснова особових якостей людини. З переходом до навчання дітей з шести років дитячі сади виконують функцію підготовки дітей до подальшого навчання. Система дошкільного виховання потребує сьогодні корінного вдосконалення, щоб повноцінно виконувати функції важливого рівня освіти.

Шкільна освіта є центральною ланкою в системі освіти. Школа розглядається як база всіх подальших форм освіти і підготовка підростаючого покоління до активної самостійної участі в житті суспільства на рівні досягнутої людської культури. Відповідно до вікових періодів розвитку дітей в системі освіти функціонує загальноосвітня школа трьох рівнів: початкова, основна, старша.

Початкова школа I рівня забезпечує придбання дітьми необхідних умінь і бажання вчитися, освоєння форм учбових занять, навчання читанню, письму , рахунку, елементам теоретичного мислення, культури мови, формування досвіду навчання і співпраці, художнього смаку, гігієни, культури самообслуговування в побуті, здорового способу життя, а також опанування основних учбових засобів і технологій: користування книгами, записами, бібліотекою, комп'ютерами, аудіовізуальною технікою, формування первинних уявлень про природу, суспільство, людину та її працю.

Основна школа II рівня закладає фундамент загальноосвітньої підготовки, необхідної для продовження освіти, забезпечує розвиток особи що вчиться, сприяє її самовизначенню, освоєнню основ наук. Система факультативних курсів підтримує повніший розвиток схильностей і здібностей учнів. Випускники основної школи можуть продовжувати навчання в старшій загальноосвітній школі, в професійних учбових закладах, училищах, технікумах, які дають кваліфікацію молодшого фахівця, можуть почати трудову діяльність.

Старша школа III рівня завершує загальноосвітню підготовку учнів на основі широкої і глибокої диференціації навчння, що сприяє усвідомленому вибору вищого учбового закладу, готує до подальшого навчання у вузах I-II і III-IV рівня, до реалізації стратегії безперервної освіти і самоосвіти, створює умови для просунутого навчання тих, хто здатний вчитися з випередженням і за більш поглибленою навчальною програмою.

Вища школа орієнтована на підготовку фахівців вищої кваліфікації, оскільки передбачається не просто опанувати професію, рід практичної діяльності, але і комплексом наук, що грають роль теоретичної рефлекциі і методології цієї діяльності. Важливу роль відіграє і соціально-комунікативна компонента фахівця, оскільки він досить інтенсивно пов'язаний з іншими людьми, навіть якщо не здійснює керівництво колективом.