- •1. Необхідність та сутність фінансів.
- •2. Суб'єкти і об'єкти фінансових відносин.
- •3. Специфічні ознаки фінансів, їх суспільне призначення.
- •4. Економічні передумови виникнення і розвитку фінансів.
- •5. Призначення та роль фінансів.
- •6. Фінанси як економічна, розподільна, історична категорія.
- •7. Розподільна функція фінансів, її зміст, об'єкти і суб'єкти розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту.
- •8. Контрольна функція фінансів. Фінансова інформація та її роль у реалізації контрольної функції фінансів.
- •9. Фінансові ресурси як матеріальні носії фінансових відносин.
- •10. Склад та особливості централізованих фінансових ресурсів.
- •11. Склад та особливості децентралізованих фінансових ресурсів.
- •12. Теоретичні основи побудови фінансової системи.
- •13. Структурна будова фінансової системи.
- •14. Управління фінансовою системою.
- •15. Фінансова політика — складник економічної і соціальної політики держави.
- •16. Основні напрямки фінансової політики, її завдання і принципи.
- •17. Призначення і роль фінансового механізму.
- •18. Склад і структура фінансового механізму.
- •19. Фінансове планування: сутність, методи, завдання. Фінансове прогнозування: сутність, методи, завдання. Загальні управління фінансами.
- •20. Центральний апарат Міністерства фінансів України в управлінні фінансами.
- •21. Призначення фінансового контролю.
- •22. Державна контрольно-ревізійна служба в Україні.
- •23.Передумови виникнення і розвитку податків.
- •24. Елементи системи оподаткування.
- •25. Економічна сутність податків та їхнє, призначення. Сутність і функції податків.
- •26. Класифікація податків, її ознаки.
- •27. Податкова політика: поняття та принципи.
- •28. Пдв: економічна сутність та місце в системі непрямих податків.
- •29. Роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів.
- •30. Види неподаткових надходжень до державного та місцевих бюджетів.
- •31. Податкова служба та податкова робота.
- •32. Бюджет як економічна та юридична категорія.
- •33. Функції бюджету, їх зв'язок функціями фінансів.
- •34. Бюджетна система у країни.
- •35. Бюджетний устрій України.
- •36. Поняття бюджетного процесу, його основні елементи.
- •37. Порядок складання державного бюджету України.
- •38. Порядок розгляду державного бюджету України.
- •39. Порядок затвердження державного бюджету України.
- •40. Порядок складання звіту про виконання державного бюджету України.
- •41. Порядок складання місцевих бюджетів.
- •42. Бюджетне регулювання і бюджетне право.
- •43. Призначення і роль бюджету держави.
- •44. Державний бюджет - основний фінансовий план країни.
- •45. Форми і методи мобілізації грошових коштів у бюджет. Класифікація бюджетних доходів.
- •46. Формування доходів державного бюджету, їх склад і структура.
- •48. Видатки державного бюджету, їх склад і структура.
- •49. Класифікація бюджетних видатків.
- •50. Бюджетний дефіцит: поняття і причини виникнення.
- •51. Проблеми скорочення і можливі джерела покриття бюджетного дефіциту.
- •54. Сутність місцевих фінансів, їх склад та роль в економічному і соціальному розвитку регіону.
- •55. Фінансові ресурси місцевого самоврядування.
- •56. Доходи місцевих бюджетів України.
- •57. Видатки місцевих бюджетів України.
- •58. Розподіл доходів і видатків між ланками бюджетної системи.
- •59. Пенсійний фонд.
- •60. Сутність фінансів підприємств, їх функції та основи організації.
- •61. Фінанси підприємств (об'єднань) матеріального виробництва.
- •61. Фінанси підприємств і організацій невиробничої сфери.
- •64. Фінанси громадського руху.
- •65. Особливості фінансових відносин на підприємствах різних форм власності і господарювання.
- •66. Економічна необхідність і роль страхування в забезпеченні безперервності суспільного виробництва.
- •67. Особливості фінансових відносин у сфері страхування.
- •47. Основні напрямки використання бюджетних коштів.
- •68. Особисте страхування, його суть і значення з забезпеченні соціального захисту громадян.
- •69. Функції страхування, їх зв'язок з функціями фінансів.
- •70. Необхідність перестрахування для забезпечення сталості страхових операцій.
- •71. Поняття страхового ринку та його організаційна структура.
- •74. Економічна сутність державного кредиту, його роль у формуванні додаткових фінансових ресурсів держави.
- •75. Функції державного кредиту.
- •76. Класифікація державних позик, їх ознаки.
- •77. Види і форми державного кредиту.
- •78. Форми внутрішнього державного кредиту.
- •79. Форми зовнішнього державного кредиту.
- •81. Обслуговування державного боргу.
- •82. 3Овнішній державний борг України, його характеристика і причини збільшення.
- •83. Внутрішній державний борг України, його характеристика і причини збільшення.
- •84. Сутність фінансового ринку, його роль у мобілізації та розподілі фінансових ресурсів.
- •85. Класифікація складових елементів фінансового ринку. Призначення та структура фінансового ринку.
- •86. Поняття та грошові потоки валютного ринку.
- •87. Поняття та грошові потоки ринку цінних паперів.
- •88. Поняття та грошові потоки ринку фінансових послуг.
- •89. Фінанси міжнародних організацій.
- •90. Поняття фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин.
- •91. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •92. Особливосгі фінансів зед.
- •62. Фінанси громадських об'єднань.
- •63. Фінанси політичних партій.
- •52. Характеристика фондів цільового призначення
- •53. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища.
- •72. Соціальне страхування на випадок безробіття.
- •73. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
- •80. Управління державним боргом.
- •62. Фінанси громадських об'єднань.
- •63. Фінанси політичних партій.
71. Поняття страхового ринку та його організаційна структура.
Ринок страхових послуг — це складова фінансового ринку, яка с системою правових ти організаційних заходів реалізації страхового продукту.Страховим продуктом або послугою є страховий захист. Об'єктом ринку страхових послуг є страховий продукт.
Суб'єктами нього ринку виступають, страховик; страхувальник; посередник і держава
Страховиками виступають різноманітні за формами власності та видами страхування організації — страховики та інформаційно-консультативні структури. Страховик — цс організація, яка бере па себе ш певну плату зобов'язання відшкодувати страхувальникові заедании страховим випадком збиток або виплатиmu страхову суму. Головне завдання страховика надавати страхові послугиСтраховиками можуть виступати також фізичні особи, які мають відповідну ліцензію й об'єднані у відповідні структури, що мають назву синдикатів.У багатьох країнах світу страховиками виступають страхові компанії в формі акціонерних товариств.
Порядок створення і діяльності страховиків регулюється законодавством держави.
Іншим учасником ринку страхових послуг є страхувальник. Це юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори страхування або с страхувальниками відповідно до чинного законодавства.
У страхуванні бувають різні типи посередників. Вони включають: страхових агентів; страхових брокерів; посередницькі функції можуть виконувати банки, туристичні компанії, відділення зв'язку, автосалони, а також безпосередньо персонал страхової компанії. Страхові агенти це, як правило, фізичні особи, які діють від імені страховика і ш його дорученням, укладають договори страхування, проводять роботу і одержаним страхових платежів, виліатн страхових відіикодувань. Вони діють на основі договору зі страховиком, в його інтересах за комісійну винагороду.
Страховими агентами в деяких випадках можуть бути юридичні особи. Взаємовідносини агентів юридичних осіб зі страховиками регулюються відповідними угодами.
Із розвитком страхової справи набуває поширення і така форма посередництва, як генеральні страхові агенти Генеральні агенти — це фізичні особи, що уповноважені одним або кількома страховиками, яких вони представляють у тому чи іншому тернторіально-адміністративному регіоні. Робота такого агента контролюється інспектором і працівниками страхової компанії, яка його уповноважила.
Взаємовідносини між генеральним страховим агентом і страховою компанією здійснюється на основі договору. Генеральний страховий агент має свій рахунок у банку, на який страхова компанія перераховує кошти для організації справи Вони мають право наймати на роботу страхових агентів, яким виділяється зона обслуговування й види страхування, які він може здійснювати.
Страхові брокери — це, як правило, фізичні особи, які здійснюють свою підприємницьку діяльність на ринку страхових послуг у формі надання консультацій як страховикам, так і страхувальникам. Страховий брокер діє на основі доручення страховика або страхувальника Він має певну кількість клієнтів, яких представляє на ринку, постійно вивчає ситуацію на ринку страхових послуг, про зміни в законодавстві, що можуть вплинути на бізнес клієнта, дає поради клієнтам про необхідність тих чи інших заходів із метою мінімізації ризику. За свою роботу страховий брокер отримує винагороду в формі комісійних виплат. Розмір винагороди регулюється ринком.
Четвертим учасником ринку страхових послуг є держава, яка створює правові основи страхової діяльності та здійснює контроль за дотриманням чинного законодавства.
Система правового забезпечення страхової діяльності включає закони й нормативні акти, видані відповідно до чинного законодавства.