- •1. Предмет, метод та функції макроекономіки.
- •3. Система національних рахунків (снр). Співвідношення основних показників снр.
- •5. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп та індекси цін.
- •6. Сукупний попит. Фактори, які впливають на сукупний попит. Крива ad.
- •7. Сукупна пропозиція. Фактори, які впливають на сукупну пропозицію. Крива as.
- •8.Сукупна пропозиція у короткостроковому та довгостроковому переіоді. КриваAs.
- •9. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції. Модель ad-as.
- •10. Функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання.
- •11. Функція заощадження. Середня та гранична схильність до заощадження.
- •12. Сутність мультиплікатора інвестицій. Парадокс ощадливості.
- •13. Аналіз графіків функції споживання та заощаджень.
- •14. Кейнсіанський хрест як макроекономічна модель рівноваги.
- •15. Умови рівноваги на товарному ринку. Крива is.
- •16. Умови рівноваги на ринку грошей. Крива lm.
- •17.Модель is-lm. Ліквідна пастка.
- •18. Крива lm. Структура попиту на гроші.
- •19.Дискреційна та не дискреційна фіскальна політики. Мультиплікатори фіскальної політики.
- •20.Суть фіскальної політики. Податки та їх функції. Податкова ставка.
- •21. Бюджетний дефіцит і профіцит. Циклічний та структурний дефіцити бюджету.
- •22.Класична модель макроекономічної рівноваги.
- •23.Дискреційна та недискреційна монетарна політика. Мультиплікатори монетарної політики.
- •24. Роль центрального банку в економіці. Інструменти грошово-кредитної політики.
- •25. Грошова пропозиція: грошова база і грошова маса. Коефіцієнт монетизації економіки.
- •26. Попит на гроші та фактори, що його визначають.
- •27. Сутність, причини та види інфляції. Методи вимірювання інфляції. Індекси Пааше, Ласпейреса і Фішера.
- •28. Безробіття, його сутність і види. Закон Оукена.
- •29. Теорії циклічних коливань. Державна антициклічна політика та її інструменти.
- •31. Модель економічного зростання Солоу.
- •33. Номінальний і реальний обмінний курс. Фіксований і плаваючий валютний курс. Фактори, які визначають валютний курс.
1. Предмет, метод та функції макроекономіки.
Макроекономіка – це фундаментальна економічна наука, яка досліджує механізми ф-ня і розвитку нац. економіки, як єдиної, цілісної системи.
Обєкти макроеконом – економ сис-ма сус-ва в цілому та її агриговані або узагальнені параметри (показники)
Макроеконом субєкти
Сектор дом госп – родинна і приватна економіка яка спрямована на задоволення власних потреб.
Сектор нефінансових корпорацій – сукупність підприємств реальної економіки.
Сектор фін корп. – сукупність фін. Банк установи та організації.
Сектор загального державного управління - сукупн. Державних інституції та установ
Сектор „іннший світ” – сукупн. Субєктів господарювання нерезидентів.
Сектр дом госп.
– вик триєдину ф-ю – дом госп пропонують на ринок гол вироб ресурс – роб силу
- домгосп одерж доход
- домгосп заощадж част доходу і спожив більшу частк удоходу.
Сетор фін та нефін корпор.форм підприємницький сетор економіки. Вик три ф-ї
- предяв попит на вироб ресурси
- виробляє і реал товари (послуги)
- здійсн інвестиції
Загальнодержавеий сектор
- виробляє суспвльні блага
- збирає податки на заг сус-ні потреби
- формує бюджет держави
Сетор „інший світ” повязаний з міжнар економ відносинами
Предмет макроекономіки – це великомаштабні, у маштабах всієї нац економіки економічні процеси і явища.
Основним методом макроекономічного аналізу є метод макроекономічного моделювання.
Методи: Макроекономічне моделювання – певна сис-ма , цілісна сукупність найсут ознак і вл. Макроеконом процесів і явищ. - імітування певного реально існуючого макроеконом обєкта на спец побуд аналогові у формі мат рівнянь та графіків. М – д наукового абстрагування – у виділенні певних наук абстракції, макроекономічних категорій та їх аналіз. Макроекономічні кат. – це логічне поняття, які в теоретичній абстракційній формі, вирішують відносини між макроек. суб’єктами.(ВВП, ВНП, заощадження, споживання, сук. Попит та пропозиція, інфляція, безробіття, фіскальна політика, монетарна політика та ін.) Макроекономіка виконує такі функції: теоретико-пізнавальну (гносеологічну), зміст якої полягає в пізнанні економічних явищ, процесів і поведінки макроекономічних суб'єктів та створенні відповідних об'єктам дослідження теоретичних моделей; практичну, зміст якої полягає у розробці практичних рекомендацій на основі економічного аналізу. Ця функція реалізується насамперед у розробці економічної політики держави. Крім того, теорію макроекономіки використовують у своїй практичній діяльності домогосподарства, фірми та закордонний світ; прогностичну, яка полягає в оцінці економічної кон'юнктури та передбаченні перспектив економічного розвитку країни; виховну та світоглядну. Наявний у суспільстві економічний порядок формує відповідний тип економічного мислення та своєрідний світогляд.
2. Методологія макроекономіки. Макроекономічне моделювання.Методологія – це система наукових знань про шляхи та методи, засоби, інструменти пізнання істини. Методологія макроекономіки ґрунтується на системі найбільш загальних принципів, методів та способів пізнання економічних систем. Ґрунтується на двох основних складових: загальнонаукових методах пізнання, які включають діалектику та логіку, та специфічних, що включають агрегування, принцип рівноважності, економіко – математичне моделювання, прогнозування. Логічний принцип дослідження пов’язаний з тим, що логіка понять, категорій, принципів і законів макроекономіки як науки є теоретичним відображенням логіки об’єктивних макроекономічних явищ і процесів. Діалектика як метод пізнання передбачає розгляд усіх явищ і процесів з моменту їх виникнення у певних формах до моменту їх переходу в іншу форму. У свою чергу має складну структуру: єдність конкретного й абстрактного, аналізу та синтезу(структури і функцій), індукції і дедукції, логічного й історичного, кількісного і якісного аналізу. Процес пізнання як процес дослідження об'єкта — це рух від конкретного до абстрактного, а процес наукового викладу пізнаного об'єкта — це рух від абстрактного до конкретного. Конкретне — найбагатше за своїм змістом, абстрактне — найбідніше. Але пізнати складний об'єкт неможливо без цього спрощення (абстрагування). Аналіз — такий метод наукового пізнання, за якого складний об'єкт пізнання підлягає розчленуванню (в економічній науці розумового, а, приміром, в біології, фізіології і т. ін. — і фактичного) з метою пізнання його структури (складових), виявлення їх функцій. Синтез — суть виявлення функціональних зв'язків між елементами розчленованої системи та з системою як цілим. Метод єдності аналізу і синтезу лежить в основі структурно-функціонального методу. Індукція — рух пізнання від вивчення одиничних конкретних фактів (явищ) до виявлення загальних принципів, що їх об'єднують. Дедукція — рух процесу пізнання від принципів і законів (від загального) до одиничного (до конкретних одиничних факторів). Метод наукової абстракції – це метод поглибленого пізнання реальних економічних процесів шляхом виділення основних, найсуттєвіших сторін певного явища і очищення його від усього неістотного, випадкового.
Макроекономічне моделювання – певна сис-ма , цілісна сукупність найсут ознак і вл. Макроеконом процесів і явищ. - імітування певного реально існуючого макроеконом обєкта на спец побуд аналогові у формі мат рівнянь та графіків
Умови вірогідності М.М.
Відображення або аналогія – відображ осн рис, ознак оригін.
Репрезентативність – повинна бути абстрактним замінником оригіналу.
Екстраполяція - повинна давати нову інф, нові знання.
Макроекономічні моделі – це математичні рівняння, за допомогою яких у спрощеному(абстрактному) вигляді прагнуть відобразити реальні макроекономічні процеси. Умови вірогідності м. м.: 1. Аналогія – відображення основних рис, ознак оригіналу. 2. Репрезентативність – повинна бути абстрактним змінником оригіналу. 3. Екстраполяція – повинна давати нову інформацію, нові знання.