Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Самонаведення перил.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
23.63 Mб
Скачать
  1. Вивчення самостійного наведення перил на заняттях гуртка «військово–патріотичний клуб»

За програмою «Військово-патріотичного клубу» на вивчення самостійного наведення навісної переправи відводиться 6 годин. За перші 2 години вихованці знайомляться з теоретичним матеріалом. Наступні дві години – практичне заняття по формуванню первинних навичок самостійного наведення перил. Останнє двогодинне заняття – заняття з фізичної підготовки, в ході якого відбувається закріплення набутих теоретичних знань та практичних навичок.

Вивчення теоретичного матеріалу починається з ознайомлення вихованців із поліспастами – системами блоків, за допомогою яких можна натягувати перильні мотузки. Таких систем відомо багато, тому на заняттях гуртка необхідно розглядати лише найбільш типові, такі, що часто використовуються на практиці – не більше 10.

Треба зауважити, що під час вивчення питань цієї теми, необхідно весь час звертати увагу вихованців на вимоги правил техніки безпеки, які прописані у Настановах щодо проведення змагань з пішохідного туризму та пішохідних туристських походів (затверджені рішенням виконкому ФСТУ від 25.04.2009 протокол № 4/2009) – Додаток 1. Зокрема ті, що стосуються правил страхування першого учасника та безпечного подолання перешкод по навісній переправі, які вивчались на попередніх заняттях. А також, на заняттях розглядаються нові для вихованців питання безпеки під час натягування перил, таких як безпечне використання петлі Прусика та безпечне обладнання навісної.

Знайомство з поліспастами починається з розгляду теорії – фізики поліспастів, потім вихованці вивчають практичні схеми поліспастів, в яких блоки замінені карабінами, і на останньому етапі – 3 (4) найкращі практичні схеми поліспастів з карабінами та роликами вихованці використовують для самостійного наведення перил. Щоб у подальшому вихованці могли самостійно обирати тип поліспасту, в залежності від конкретних умов, для кожної схеми складається «довідка», яка вміщує данні про практичні переваги та недоліки кожного поліспасту. Характеристики різних типів поліспастів заносяться у таблицю (Додаток 2).

З метою розвитку уваги вихованців та формування інтересу до занять у гуртку вихованцям ще пропонується виконати завдання на розвиток уваги, таких як «лабіринт», «знайди відповідності» та «знайди відмінності» (Додаток 3). Такі завдання легко можна підібрати в журналах, наприклад, «Отдохни». На думку автора, виконання таких завдань готує вихованців не гарячкувати та швидко розпутувати мотузки, коли вони заплутуються під час змагань з техніки пішохідного туризму або у походах. Ці завдання на розвиток уваги виконуються, як першість між малими групами (по 2 – 3 особи) – хто більше виконає завдань за відведений час, наприклад, 15 хвилин.

Після цього, з метою закріплення набутих знань, групи готують презентацію та інструкцію підказку по зборці і використанню, кращого, за власною думкою, поліспасту. Заохочуються презентації складені в оригінальній формі – у вигляді віршів, чи театралізованої сценки, чи з намальованим на плакаті поліспастом.

Після вивчення теорії гуртківці виконують практичні вправи по складанню різних типів поліспастів, а після того – на наступному занятті переходять до тренувань по самостійному наведенню перил навісної переправи із використанням різних типів поліспастів. Але не всіх типів, а лише тих, які на думку вихованців (та викладача) найкраще використовувати на практиці. Тож, із всіх розглянутих схем поліспастів, вихованці тренуються складати лише 3.

Один з них, так би мовити, «тренувальний» поліспаст, вихованцям давно відомий, бо використовувався під час підготовки елементів на тренуваннях у відпрацьовуванні навичок самострахування на горизонтальних перилах – простий сумісний трьохкратний поліспаст. Його вони оберуть, як найпростіший. А ось два інші поліспасти вихованці будуть обирати не через знайомість, а за своїми уподобаннями.

Саме вивченню практичного застосування цих двох останніх поліспастів і буде присвячено наступне двогодинне заняття. В його ході вихованців поділяють на дві команди. Для ефективного проведення тренування необхідно заздалегідь підготувати дві рівноцінні паралельні гілки. Вони повинні бути обладнані петлями для організації страхування першого учасника, який «переправляється через яр» на командній страховці при імітації перешкоди, позначеній контрольними лініями. Крім того, перед початком заняття необхідно знову повторити правила самострахування на навісних переправах, правила командного страхування на гірських перешкодах, вузли для закріплення перильних мотузок та схеми обраних поліспастів.

Спочатку групи отримують завдання, хто швидше натягне переправу за допомогою поліспасту, який не дозволяє зняти перильну мотузку з іншого боку перешкоди – «тренувального» поліспасту. Таким чином готується верхня перильна мотузка («суддівські перила») для подальшої роботи.

Далі команди отримують завдання наводити переправу (нижню перильну мотузку) за допомогою одного із обраних на минулому занятті поліспастів (який дозволяє зняти перила з іншого боку перешкоди). Таким чином одночасно дві команди наводять переправу різними поліспастами. Після наведення переправи одним способом, команди обмінюються поліспастами. Довжину переправ треба обирати такою, щоб команди могли виконати завдання, щонайбільше, за 10 хвилин. Таким чином за першу годину тренувань кожна група спробує свої сили у натяжінні переправи за допомогою трьох різних поліспастів, та на практиці перевірить, який із способів найбільш ефективний.

Під час другої навчальної години команди вихованців будуть відпрацьовувати роботу з одним із поліспастів на швидкість, і повинні встигнути ще 3 – 4 рази використати два кращих поліспасти для самостійного наведення перил.

Таким чином в ході занять реалізується принцип «від теорії до практики». На першому занятті вихованці розглядають теоретичні питання та вивчають практичні схеми поліспастів, а далі – використовують набуті знання в ході тренувань. Крім того, ця послідовність дозволяє використовувати й інший принцип «від простого до складного». На першому занятті з теми вихованці вчаться складати поліспасти з карабінів, роликів та мотузок, на інших – вони, склавши поліспаст, вже тренуються використовувати його для натягування перил.