22. Маркетингові стратегії диверсифікованого росту.

Маркетингові стратегії диверсифікації застосовуються в тому випадку, коли під-во знаходить привабливі для себе можливості поза його бізнесом.

Диверсифікація – це стратегія, яка передбачає вихід підприємства в нові для нього сфери бізнесу.

Види диверсифікації:

-концентрична

-ггоризонтальна

-конгломеративна

Суть концентричної диверсифікації полягає в тому, що під-во починає виробляти нові товари, які в технологічному та/або маркетинговому аспекті пов’язані з існуючими товарами

Стратегія конценричної диверсифікації характеризується такими перевагами та недоліками.

Переваги:

-поєднання координації дій з великими можливостями контролю на рівні підприємства

-стабільність господарських зв’язків у межах під-ва

-гарантовані поставки матеріально-технічних ресурсів

-більш тісний контакт з кінцевими споживачами

Недоліки:

-взаємозалежність організаційних підрозділів під-ва, яка у разі негативних зовнішних змін погіршує становище під-ва загалом

-обмежений ринок серед підрозділів під-ва, що є наслідком конценричної диверсифікації, знижує позитивний вплив ринкових сил, конкуренції.

Горизонтальна диверсифікація передбачає випуск під-вом нових товарів, які технологічно не пов’язані з існуючими, але призначені для існуючих клієнтів (споживачів) під-ва.

Перевага: дає змогу найбільш різнобічно ураховувати потреби споживачів певногго ринку,досягаючи при цьому ефекту синергізму.

Конгломеративна диверсифікація являє собою стратегію, націлену на розроблення й вир-во нових товарів, які жодним чином не пов’язані ні з існуючею дія-тю під-ва, ні з його ринками збуту.

23. Маркетингові стратегії інтегративного росту.

Інтегративний ріст пердбачає розширення обсягів збуту, прибутку та/або ринкової частки ринку під-ва внаслідок його об’єднання з посточальниками, торговими посередниками або конкурентами. Залежно від того, з ким об’єднується під-во виділяють такі види стратегій інтегративного росту:

-пряма інтеграція

-зворотня

-вертикальна

-горизонтальна

Стратегія прямої інтеграції передбачає об’єднання під-ва з торговим посередником

Стратегія зворотньої інтеграції передбачає об’єднання під-ва з посточальником матеріально-технічних ресурсів.

Об’єднання зусиль посточальника, виробника і посередника називається вертикальною інтеграцією.

Однією з форм вертикальної інтеграції є вертикальні маркетингові збутові системи, які забезпечують єдність інтересів усіх учасників каналу розподілу. Така єдність досягається тим, що один з учасників каналу розподілу відіграє головну роль, тобто якимось чином контролює дія-ть інших учасників.

Залежно від форми контролю виділяють такі різновиди вертикальних маркетингових систем:

-корпоративна вертикальна система означає, що всі учасники розподілу належать до організаційної структури одного під-ва

-адміністративна створюється в межах економічної влади одного із учасників системи

-контрактна (договірна) означає об’єднання зусиль виробника, оптового посередника та/або роздрібного посередника за певними умовами.

-франчейзингова передбачає об’єднання зусиль виробника і посередника на основі надання під-вом-виробником права використання торгової марки юридично незалежному посереднику.

Якщо передбачається розширення масштабів дія-ті під-ва за рахунок об’єднання його зусиль з конкурентним під-вом, то така стратегія називається горизонтальною інтеграцією.