46. Платіж за векселем — це повне і своєчасне задоволення і вимог, які випливають із тексту векселя.

Залежно від встановлених строків діє такий порядок оплати векселів:

• погашення переказного векселя терміном "за пред'явленням" здійснюється при Його пред'явленні. Тримач такого векселя має право пред'явити його до платежу у будь-який час від дня складання. Він може скоротити чи збільшити термін або навіть встановити новий строк, раніше якого пред'явити вексель до оплати не можна. День пред'явлення такого векселя визначається датою платіжної вимоги-доручення платника. Сума процентів у випадку їх нарахування, обчислюється на четвертий день за днем виставлення платіжної вимоги-доручення;

• термін платежу за переказним векселем, який виписано "у такий-то час від пред'явлення", визначається датою акцепту, а його оплата здійснюється не пізніше як наступного робочого дня за днем пред'явлення;

• якщо переказний вексель виписано терміном на один або два місяці від складання (або пред'явлення), то платіж настає у відповідний день того місяця, у який потрібно провести платіж. Коли ж строк платежу вказано на початок, середину або кінець місяця, то це відповідно означає І -ше, 15-те і 30-те числа даного місяця;

• оплата векселя, виписаного на певний день, здійснюється саме в цей день. Зміни терміну платежу можливі лише тоді, коли у місці платежу прийнято інший календар, ніж у місці видачі. Тобто мова Йде про міжнародні економічні відносини і особливості вексельного обігу в них.

Після пред'явлення векселя платіж має відбутися негайно. Будь-які спроби боржника вимагати повторного пред'явлення векселя до платежу суперечать вексельному праву. У подібних випадках векселетримачеві потрібно оперативно вчинити опротестування векселя у неплатежі.

Законне відстрочення платежу можливе, але лише у та-ких випадках:

• якщо векселетримач погодився на це, зробивши на векселі позначку "Відстрочено до...", "Оплату здійснити..." або іншу подібну формулу. Тоді вимоги векселетримача щодо платежу грунтуватимуться на засадах уже не вексельного, а цивільного права. Відносини векселетримача з іншими зобов'язаними особами в умовах відстрочення платежу передбачають і їхню письмову згоду. Ті ж із них, хто не висловив ЇЇ, звільняються від вексельної відповідальності;

• внаслідок обставин непереборної сили, наявність яких має бути підтверджена компетентними органами;

• за згодою векселетримача шляхом виписування нового векселя, який може бути оформлений як наказові даного тримача, так і у попередньому вигляді. Такий фактично пролонгований вексель зберігає силу вексельного права та підтверджує зобов'язання платника перед векселетримачем, яке погашається лише шляхом своєчасної оплати векселя. Тоді ж погашаються і зобов'язання усіх інших учасників обігу.

Платіж за векселем здійснюється за умов одночасного передання платежу боржником і зустрічного повернення векселя тримачем, який видає платникові відповідну розписку.

47. Право позову в неплатежі настає переважно при несплаті вексельної суми. Водночас воно може виникнути й раніше настання строку платежу. Це трапляється у таких випадках:

• повної або часткової відмови в акцепті;

• неспроможності платника, незалежно від того, акцептував він вексель, чи ні;

• припинення платежів (хоч цю обставину ще й не було встановлено судом), а також у разі безрезультатних вимог стягнення майна боржника;

• неспроможності векселедавця за векселем, який не підлягає акцептові.

Відмова від платежу має бути засвідчена актом, тому що своєчасно не оплачений вексель втрачає значення особливого боргового зобов'язання. За цих умов силу вексельного права він зберігає лише шляхом своєчасного опротестування.

Протест у неплатежі є офіційним нотаріальним засвідченням того факту, що платіж за векселем вимагався, але не був отриманий. Метою протестустворення умов для збереження прав зворотних вимог (регресу) до зобов'язаних за векселем осіб — трасанта, індосантів та їхніх гарантів (авалістів).

Однак протест не є необхідним за таких обставин:

• по-перше, для збереження права регресу тримачем проти акцептанта переказного векселя і векселедавця простого, які несуть відповідальність як головні боржники протягом усього строку позовної давності;

• по-друге, здійснення протесту не потребується, якщо вексель був раніше опротестований в неакцепті, у разі неспроможності платника незалежно від того, акцептував він вексель чи ні, та неспроможності трасанта векселя, який не підлягає акцептові;

• по-третє, трасант, індосант або аваліст можуть робити на векселі, підписаному ними, застереження "Без витрат" або "Без протесту". Цим вони звільняють векселетримача від необхідності здійснення протесту проти них для одержання права регресу. Причому якщо дане застереження зроблене трасантом, воно має силу відносно усіх сторін, які підписали вексель; коли ж воно вписане індосантом або авалістом, то його дія поширюється лише на них самих.

Механізм здійснення протесту полягає у підготовці необхідних документів векселетримачем і пред'явленні їх нотаріусові за місцем перебування платника разом із не-оплаченим векселем наступного робочого дня після збігу терміну платежу, але не пізніше як до 12-ї години дня. Тоді ж нотаріус пред'являє платникові вимогу про негайну оплату векселя. Якщо платник здійснить платіж, то нотаріус, не вчиняючи протесту, повертає платникові вексель із позначкою про сплату. Якщо ж до 12-ї години наступного дня підтвердження платежу не надійшло, нотаріус оперативно опротестовує вексель, роблячи на ньому відповідний напис та оформлюючи акт протесту. Акт про протест у неплатежі засвідчує, що за даним векселем було своєчасно вчинено усі встановлені законом дії для збереження його дієвості, тобто права тримача вимагати оплати вексельної суми з усіх зобов'язаних осіб — як першочергових учасників вексельного обігу — акцептанта і трасанта, так і тих, які відповідають у порядку регресу.

Протест у несплаті за простим векселем учиняється проти векселедавця, а за переказним — проти акцептанта. Крім здійснення протесту, векселетримач має повідомити індосанта та трасанта про відмову у платежі протягом наступних за днем протесту чотирьох робочих днів. Ігнорування цього правила не звільняє гарантів від відповідальності за векселем, але накладає на векселетримача збитки у розмірі, що не перевищує суму векселя.

Якщо вексель опротестовано вчасно, то маємо два наслідки: по-перше, судові органи дістають право виносити рішення про позов, що виникає з опротестованих векселів; по-друге, настає відповідальність за простим векселем — надписувачів, а за переказним — надписувачів і трасанта. Усі ці особи є солідарно відповідальними перед векселетримачем, який може пред'явити позов до всіх зобов'язаних за векселем осіб або до однієї з них, не звертаючи уваги на послідовність підписів цих осіб на векселі.

Той, хто сплатив за векселем, звертається з вимогою до інших зобов'язаних та, одержавши необхідні кошти, передає опротестований вексель тому, хто сплатив йому вексельну суму. Векселетримач може вимагати від того, до кого він пред'явив позов:

• суму векселя;

• відсотки від дня терміну платежу;

• збитки, пов'язані з опротестуванням, розсиланням повідомлень тощо;

• пеню від дня терміну платежу.

У разі закінчення строків, які встановлені для здійснення протесту в несплаті, векселетримач утрачає свої права проти індосантів векселедавця та інших зобов'язаних осіб, за винятком акцеггганта.

48. Відповідно до п. 1.16 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити в бюджет відповідну суму грошових коштів у порядку і строки, передбачені цим Законом, підтверджене комерційними банками шляхом аваля, котрий видається платником на відстрочку сплати податку на додану вартість, який стягується при імпорті товарів на митну територію України.

Рух грошових коштів вважається помилковим, якщо:

o з рахунку підприємства було здійснене помилкове перерахування коштів;

o на рахунок підприємства помилково надійшли чужі грошові кошти;

o на рахунок підприємства не надійшли належні йому грошові кошти.

Податкові векселі не мають право видавати платники ПДВ (п. 11.5 Закону № 168), які імпортують на митну територію України:

- товари, віднесені до групи 1-24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД наведена в Законі № 2371);

- підакцизні товари;

- будь-які товари, якщо зазначені платники ПДВ були зареєстровані в ДПІ як такі менше ніж за 12 календарних місяців до місяця здійснення імпортної операції;

- будь-які товари, якщо зазначені платники ПДВ є суб’єктами спрощеної системи оподаткування і сплачують до бюджету ПДВ за іншими ставками, ніж затверджені в п. 6.1 і п. 8-1.2 Закону № 168 (20%, 6% і 9%).

Зазначимо, що податковий вексель не підлягає передачі методом індосаменту, а за його користування відсотки не нараховуються. Крім того, сума ПДВ, зазначена в непогашеному податковому векселі, розглядається як податкова заборгованість.

Від дня внесення змін Законом № 2771 до п. 11.5 Закону № 168, були встановлені нові правила виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ (далі відповідно — ПЗ і ПК) за податковим векселем.

У зв’язку із прийняттям таких нових правил у платників ПДВ виникало досить багато питань, пов’язаних із заповненням Декларації з ПДВ (далі — Декларації)2.

І це зрозуміло, адже до Наказів КМУ № 1104 і ДПАУ № 213, що встановлюють порядок реалізації на практиці норм Закону № 168, про векселі не були внесені відповідні роз’яснення і зміни. На цей же момент багато питань, пов’язаних із заповненням Декларації з ПДВ у випадку видачі податкового векселя платником ПДВ, вирішені, тому що прийняті із цього приводу Листом ДПАУ № 25595/7/16-1517 офіційні роз’яснення. Давайте розглянемо його основні вимоги і вимоги Закону № 168.

Визначення дати виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ за податковим векселем

У п. 11.5 Закону № 168 зазначено чотири ситуації, пов’язані з датою виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ за податковим векселем. Розглянемо їх одну за одною (див. нижче), але спершу зазначимо, що строк погашення векселя (сплати зазначеної в ньому суми ПДВ) — 30-й календарний день від дня його подання органу митного контролю (абз. 1 п. 11.5 Закону № 168)3.

1-а ситуація. Строк сплати суми ПДВ, зазначеної у векселі (30-й день), настає до закінчення граничного строку подання до ДПІ Декларації з ПДВ за звітний період, в якому зазначений вексель був наданий митним органам.

В цій ситуації платник ПДВ має перерахувати суму ПДВ, зазначену у векселі, до бюджету без збільшення своїх ПЗ з ПДВ (так вексель погашається)4. При цьому ПК з ПДВ збільшується в платника ПДВ на суму ПДВ, зазначену у векселі, в тому звітному періоді, в якому вона була сплачена до бюджету. Зазначимо, що дані векселя, для цілей їхнього обліку ДПІ, віднесені до 1-ї категорії податкових векселів відповідно до вимог Листа ДПАУ № 25595/7/16-1517.