2. Словники у професійному мовленні

Лексикографія– це розділ мовознавства, який займається теорією і практикою укладання словників. Від інших книг словник відрізняється специфічною будовою.

Основні типи і види словників.

розрізняють два типи словників : енциклопедичні словники і лінгвістичні

Енциклопедичні словники пояснюють не реєстрові слова, а позначувані ними відомості з різних сфер життя, науки, виробництва, мистецтва та характеризують відомих осіб, визначні історичні постаті. В енциклопедичному словнику, дивлячись слово Київ, можна знайти всі відомості про столицю України. Є загальні енциклопедичні словники, в яких подаються відомості з різних галузей науки, техніки, культури тощо, і спеціальні, присвячені певній галузі науки: економіці, математиці, медицині тощо

Лінгвістичні словники- у них по різному пояснюються слова : з погляду властивого їм лексичного значення,походження,правопису,наголошування тощо.

Лінгвістичні словники можуть бути одномовними,двомовними,багатомовними.

Двомовні чи багатомовні-це перекладні словники. У них подано переклад слів з однієї мови на іншу. Найповнішими двомовними належать: Руссо-украинский словар у 3-х томах 1968,українсько-російський 1999,Польсько-український 1958-1960

Основним типом лінгвістичних словників є одномовні в яких у певному аспекті розкриваються особливості слів. Вони поділяються на окремі різновиди словників: тлумачні,орфоепічні,орфографічні,етимологічні,історичні,іншомовних слів,термінологічні,фразеологічні,частотні,інверсійні,мови окремих письменників,конкретних лексичних груп (антонімів,синонімів,паронімів,омонімів,перифраз), словотворні,морфемні тощо.

Тлумачні словники, достатньо повно подають лексико-фразеологічний склад мови з поясненням прямого й переносного значення,граматичних та стилістичних особливостей,наводять зразки вживання слова. Першим і найповнішим тлумачним словником української мови є одинадцятитомний «словник української мови» 1970-1980 рр реєстр якого містить 135 тис.слів.

Етимологічні- словники, в яких пояснюється походження, розвиток і первинне значення слова

Орфографічні- словник подає правильний правопис, правильний наголос і правильні граматичні форми вміщених у ньому слів.

Орфоепічні- словники дають одночасно і властиву слову правильну вимову, і наголос.Вимову відмінну від написання у словниках подано фонетичною транскрипціею.

Словник іншомовних слів- подають пояснення слів,запозичених з інших мов. У цих словниках переважно зазначається джерело запозичення тобото мова з якої обо через яку слово прийшло та розкриваеться його значення.

Історичні- в яких подаються і пояснюються слова зафіксовані писемними памятками. «Словник староукраїнської мови»

Фразеологічні словники- подають стійкі сполучення слів. Вони можуть бути перекладні (двомовні) й тлумачні (одномовні). Найбільший інтерес становлять тлумачні фразеологічні словники в яких кожна фразеологічна одиниця супроводжується тлумаченням.

Термінологічні словники- різновид лінгвістичних словників,що подають значення термінів певної галузі знань. Укр..мова має термінологічні словники з багатьох галузей: біології,медицини,математики,геології, спорту тощо.Ці словники є: є одномовними,двомовними,чи багатомовними.

Інші типи словників:

1. Діалектні- в яких дається лексика, вживана в певній місцевості, на певній території.

2. Словники мови письменників- в яких подаються й пояснюються всі вживані в творах того чи іншого письменника слова.

3.Власних імен- , в яких фіксуються вживані в даній мові власні імена

4. Морфенні словники- в яких розглядається будова слова.

5.Часточні- в яких вказано на частотність вживання кожного слова реєстру

6.Словники-довідники з культури мови - найчастіше містять лексичні морфологічні та інші норми української літературної мови подають трудноші слововживання. Деякі видані у формі посібника а не словника в них подані широкі коментарі .