- •1.Соціальний діалог в європейському союзі.
- •2.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •3.Види планування заходів з о.П.
- •4.Організація розслідування , склад комісій з розслідування, основні документи.
- •5 Види державного державне соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань.
- •6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійних захворювань
- •7.Проведення державного нагляду за оп
- •8.Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •9. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •10. Розслідування нещасних випадків .
- •11. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •12.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці
- •13.Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи та основні функції.
- •14. Законодавчі та нормативно- правові акти з охорони праці в галузі.
- •15. Напруженість праці. Увага напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •16 Державний пожежний нагляд.
- •17.Страховий ризик і страховий внесок
- •18. Політика в галузі охорони праці.
- •19. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.
- •20. Охорона праці – частина соціальної політики єс.
- •21. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності
- •22. Вимоги безпеки до навчальних приміщень до обладнання.
- •2.1. Загальні вимоги.
- •23. Протипожежне водопостачання.
- •24. Засоби гасіння пожеж.
- •25. Визначення чисельності складу служби охорони праці.
- •26. Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •27. Спеціальне розслідуваня нещасних випадків.
- •28. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •29. Мікроклімат робочої зони.
- •30. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •31. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •3.1. За характером отриманих ушкоджень:
- •3.2. Травми, що в гострий період супроводжуються:
- •3.3. Травми, які призвели до тяжких наслідків:
- •4. До легких травм відносяться:
- •32. Вимоги безпеки до виробничих та допоміжних приміщень.
- •33. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю)
- •34. Вогнестійкість будівельних конструкцій та матеріалів.
- •35. Напруженість праці. Увага напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійних захворювань
Аналіз виробничого травматизму та професійних захворювань дає змогу виявити причини і визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи і засоби щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань. Для аналізу виробничого травматизму застосовують багато різноманітних методів, які умовно можна поділити на дві основні групи: імовірнісно-статистичні та детерміністичні залежно від того, на чому вони базуються: лише на певній статистичній обробці нещасних випадків, що вже сталися (імовірнісно-статистичні методи), чи на аналізі закономірних зв'язків між умовами праці та нещасними випадками, які не лише сталися, а й могли статися (детерміністичні методи).
Імовірнісно-статистичні методи дають змогу виявити залежність між чинниками системи праці та травматизмом на основі вивчення нещасних випадків, що вже сталися.
Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами і звітами, актами форми Н-1, журналами реєстрації тощо.
Детерміністичні методи дають змогу виявити об'єктивний, закономірний зв'язок умов праці та причинну обумовленість випадків травматизму.
З метою аналізу стану охорони праці, прогнозування рівня травматизму,
профзахворювань і їхньої профілактики застосовують різні методи. Вони
базуються на статистичній звітності, актах розслідування нещасних
випадків і профзахворювань та на матеріалах комплексних обстежень стану
охорони праці.
Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання причини виробничого травматизму і професійної захворюваності прийнято поділяти на такі основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, економічні, психофізіологічні.
Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці;
Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів;
Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму та вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови;
Економічні причини: нерегулярна виплата зарплати; низький заробіток
Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника
Профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності: технічні – удосконалення технологічного устаткування, сертифікація та стандартизація обладнання і технологічних процесів, огородження небезпечних зон, теплоізоляція, контрольно-вимірювальні пристрої та пристрої безпеки, розташування виробничого обладнання; засоби індивідуального захисту; організаційні – навчання працівників з питань охорони праці, державний нагляд і громадський контроль за дотриманням вимог з охорони праці, стимулювання охорони праці, забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту.